Ухвала суду № 56764886, 28.03.2016, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/975/16-к

Провадження № 1-кс/307/96/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

28 березня 2016 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В., з участю прокурора Рожкова В.О., слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області Волос В.В., підозрюваного ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області Волоса В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, з середньою освітою, не працює, судимості не має, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області Волос В.В., за погодженням із прокурором Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Рожковим В.О., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 26 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2016070160000393, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Вказує на те, що ОСОБА_2, 26 березня 2016 року, приблизно о 00 годині 15 хвилин, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись в АДРЕСА_3, шляхом пошкодження металевої сітки, якою обгороджене дворогосподарство АДРЕСА_3, проникли на територію вказаного дворогосподарства, де пошкодивши вхідні двері на новобудові проникли в середину приміщення новобудови, звідки, скориставшись, що в будинку ніхто не проживає, умисно, таємно з корисливих мотивів, викрали камеру відеоспостереження марки "Profvision", модель PV-830CVI, яка була закріплена на стіні та якою проводився відеозапис, чим самим спричинили потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1300 гривень.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2.

Вина ОСОБА_2, повністю підтверджується показами самого ОСОБА_2 та зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були оглянуті судом в судовому засіданні.

ОСОБА_2 затриманий о 13 годині 00 хвилин 26 березня 2016 року.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто є підстави вважати, що він вчинив тяжкий злочин, який відповідно до даної норми закону карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з обставин викладених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого злочину.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні просив обрати йому запобіжний захід у виді застави.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні просив обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років позбавлення волі.

Вирішуючи питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, тяжкість інкримінованого особі злочину, так само як суворість можливої санкції не можуть слугувати єдиними підставами для тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого правопорушення хоч і є важливим фактором, не може бути єдиною підставою для виправдання тривалого періоду запобіжного ув'язнення (рішення ЄСПЛ у справі "Калашников проти Росії, Kalashnikov v. Russia" від 24 червня 2002 року, заява № 47095/99, п. 116).

Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку. У цьому контексті мають враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, а також міжнародні контакти (рішення ЄСПЛ у справі "W. проти Швейцарії, W v. Shitzerland" від 26 січня 1993 року Серія А, № 254-А, п. 33).

Що стосується загрози впливу на свідків та спотворення документальних доказів, то зазначений ризик мав значимість на початковій стадії розслідування справи, проте в подальшому в ході допиту свідків по справі, із записом їх свідчень, завершенням усіх необхідних передбачених процесуальних дій по збиранню і закріпленню доказів, дана підстава втратила свою значимість і вагомість для утримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Мамедова проти Росії, Mamedova v. Russia" скарга № 7064/05 від 1 червня 2006 року п. 79).

Стороною обвинувачення не представлено суду будь-які аргументи, а тим більше дійсно вагомі аргументи, на користь обґрунтованого з точки зору ст. 5 § 3 Конвенції збереження попереднього ув'язнення підсудного на цій стадії судового розгляду.

За таких обставин, один лише характер діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту, та те, що прокурор в судовому засіданні довів лише обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, який ніде не працює, його майновий стан, сам злочин у вчиненні якого він підозрюється та розмір заподіяної шкоди потерпілій, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 25 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками по даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, запобіжний захід у виді застави.

Розмір застави визначити у розмірі 25 (двадцяти п'яти) мінімальних заробітних плат, що становить 34 450 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА в Закарпатській області, код 26213408, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області, МФО - 812016, рахунок - 37313018000422, призначення платежу - застава.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання слідчому СВ Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з свідками по даному кримінальному провадженні.

Попередити ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід - тримання під вартою.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_2 покласти на слідчого слідчого відділу Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Волоса В.В. у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Підозрюваного ОСОБА_2 звільнити з під варти в залі суду негайно.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_2 під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Ніточко