Ухвала суду № 56764561, 29.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/6382/15-ц Номер провадження 22-ц/775/591/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Бахмут, Донецької області

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді:Будулуци М.С.

суддів: Курило В.П., Тимченко О.О.

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, виплату процентів та стягнення коштів

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2015 року відкрито провадження по справі.

З вказаною ухвалою судді не погодилось Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк», Банк) та подало апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що суддею при відкритті провадження по справі порушено правила підсудності.

В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначив, що вказаний позов не пов'язаний з захистом права споживачів, а тому, відповідно до вимог ст.109 ЦПК України, позов повинен розглядатися судом за загальними правилами підсудності за місцезнаходженням відповідача.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» не прибув, але про час та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою та телефонограмою, просив розглянути справу без його участі (а.с. 65, 69. 76).

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, але про час та місце розгляду справи також повідомлені судовою повісткою та телефонограмою, останній просили розглянути справу без його участі (а.с. 64, 67, 68, 103).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом встановлено, що 10 грудня 2015 року позивач ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, подав позов до Добропільського міськрайонного суду з вимогою до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, виплату процентів та стягнення коштів.

21 грудня 2015 року суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області ухвалою відкрив провадження за вказаним позовом.

Відповідач в своєї апеляційної скарзі наголошує, що провадження по справі відкрито з недотриманням правил підсудності, оскільки позов ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, не є позовом про захист прав споживачів, а тому повинен розглядатися судом за місцем знаходження Банку.

Апеляційний суд Донецької області не погоджується з таким доводом апеляційної скарги та відхиляє його, як помилковий, виходячи з наступного.

В преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ (далі - Закон №1023-ХІІ) наголошується, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1023-ХІІ передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, а згідно з частиною 1 статті 22 цього Закону захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року № 5 роз'яснено, що Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ поширюється на відносини, що виникають із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Про це ж наголошується і у листі Верховного Суду України «Про судову практику з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.)», в якому зазначено, що характер фінансово-кредитних відносин, стороною в яких є фізична особа, та використані у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ та в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 № 2664-III терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону N 1023-XII.

Враховуючи вищевказані обставини, Апеляційний суд Донецької області дійшов висновку, що предметом позову є правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем щодо виконання умов договору банківського вкладу та випливають із захисту прав споживачів, а тому позивач, як споживач послуг, мав право за власним вибором подати позовну заяву за зареєстрованим місцем проживання чи перебування, що й передбачено ч. 5 ст. 110 ЦПК України, оскільки позови про захист прав споживачів можуть також пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Суд обгрунтовано відкрив провадження по справі за зареєстрованим місцем проживання позивача і підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не призводять до висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які є підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційну скаргу суд відхиляє, а ухвалу суду першої інстанції - залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 314 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2015 року відхилити.

Ухвалу судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: