Ухвала суду № 56763976, 21.03.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4590/16-к

Провадження № 1-кс/234/1738/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

21 березня 2016 року слідчій суддя Краматорського міського суду Донецької області Юр'єва К.С., з участю секретаря судового засідання Романенко К.П., старшого слідчого СВ Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Бражнік О.В., прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області Елоян Р.Л., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Бражнік О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єманжилінськ Челябинської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше судимого, останній раз 16.03.2011 р. Краматорським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 3, ст. 15 ч. 1, ст. 185 ч. 3, 70 ч. 1, ст. 71 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, зареєстрованого у АДРЕСА_1, постійного місця мешкання не має,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050390000142 від 16.01.2016 р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 09.01.2016 р., приблизно о 15.50 год., ОСОБА_3 перебував в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованому по АДРЕСА_2 в м. Краматорську, де побачив за одним із столів, розташованих в приміщенні кафе, ОСОБА_5, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння спав.

В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, яке знаходилось у власності ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_3, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, підійшов до ОСОБА_5, який спав за столом приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6». Після чого, ОСОБА_3 почав руками перевіряти кармани куртки, вдягненої на ОСОБА_5, і в лівому зовнішньому кармані даної куртки виявив мобільний телефон марки «Nokia Lumia 530 Dual sim», який дістав і поклав собі до кишені, тим самим викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон марки «Nokia Lumia 530 Dual sim», вартістю 1250,00 гривень; сім -картка МТС, вартістю 12,50 гривень; сім-картка LIFE, вартістю 12,50 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник і викраденим майном розпорядився на свій розсуд.

В результаті злочинних умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1275,00 гривень.

17.03.2016 р. вручене письмове повідомлено про підозру у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: протоколом огляду місця події від 16.01.2016 р., протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколом впізнання за участю свідка ОСОБА_6, слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5, протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3, вилученими речовими доказами, матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, у зв'язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 неодноразово судимий за тяжкі злочини корисливої направленості, за які отримував реальні строки покарання, відбував їх у місцях позбавлення волі, але звільнившись, продовжував вчиняти нові злочини. Так, вироком Краматорського міського суду від 16.03.2011 року був засуджений за ст. 185 ч. 3, ст. 15 ч. 1, ст. 185 ч. 3, 70 ч. 1, ст. 71 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років. Звільнившись в серпні 2015 року умовно достроково, ОСОБА_3 на шлях виправлення не став і скоїв новий злочин корисливої направленості. При цьому не має постійного місця мешкання (мешкає на теплотрасі), ніде не працює, схильний до токсикоманії (епізодично вдихає пари клею), веде аморальний спосіб життя, не має постійного джерела доходів, що дає всі підстави вважати, що він знаходячись на волі може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 знайомий із свідком ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5, в зв'язку з чим може вчиняти вплив на останніх з метою уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення, та вплинути на хід розслідування кримінального провадження відносно нього.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а також про те, тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання цим ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, мотивувавши це тим, що не наведено обставин, які б свідчили про існування ризиків, та не вказано доказів, які обґрунтовують ці обставини. Слідчим не вказано, що застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного, але не вказує обставин, які свідчать про це, та не посилається на докази, які обґрунтовують ці обставини. Просили відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим та прокурором докази, а саме протокол огляду місця події від 16.01.2016 р.; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 20.01.2016 р., протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2016 р. з фототаблицею; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 17.03.2016 р., протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2016 р. з фото таблицею; протокол пред'явлення особи для впізнання від 18.03.2016 р. з фототаблицею, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 185 ч. 2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

17.03.2016 р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд також вважає, що слідчим у клопотанні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, є ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він не працює, не одружений, дітей не має, постійного місця мешкання не має, що свідчить про не міцні соціальні зв'язки підозрюваного.

Також мають під собою підгрунття та суд вважає переконливими доводи слідчого та прокурора про зазначений ризик, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки він не працює, раніше судимий за корисливий злочин, звільнився у серпні 2015 р. після відбуття покарання, що свідчить про те, що підозрюваний для себе відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, маючи незняту та непогашену судимість підозрюється у вчиненні корисливого злочину.

Що стосується доводів захисника та підозрюваного щодо відсутності ризиків, що прокурором не доведено наявність ризиків, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що нічим не підтверджуються.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як видно, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років, раніше судимий за корисливий злочин, а тому відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_3 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як видно, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, вчиненого без застосування насильства або погрозою його застосування; злочину, що не спричинив загибель людей; стосовно ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обиралась застава, та не порушувалась ним.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного та наявних ризиків, суд визначає ОСОБА_3 розмір застави в 1 (один) розмір мінімальної заробітної плати, що складає 1*1378 = 1378 грн., з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України.

При обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 не одружений, дітей не має, відсутні міцні соціальні зв'язки, відсутнє постійне місце роботи та мешкання, наявність того, що підозрюваний раніше судимий за корисливий злочин, наявні вагомі докази про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть гарантувати, що ОСОБА_3 не буде переховуватись від слідства та суду і не вчинить інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Бражнік О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 21 березня 2016 р. до 16 травня 2016 р. включно в Артемівській установі виконання покарання УДПтСУ в Донецькій області.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відраховувати з 21 березня 2016 р.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати, що складає 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок 37311047011792, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 26288796, код банку 820172, Банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_3 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1)не відлучатись із м. Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

3)носити електронний засіб контролю;

Роз'яснити ОСОБА_3 наслідки невиконання покладених зобов'язань. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_3 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_3, він вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Артемівської установи виконання покарання УДПтСУ в Донецькій області.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Артемівську установу виконання покарання УДПтСУ в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Краматорського міського

суду Донецької області К.С. Юр`єва