Постанова № 5676390, 16.10.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а- 4304/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2008 року 10 год. 45 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представники Красовський А.С., Прищепа О.С., Янчишин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.08.2008 року № 0033661740/0, № 0033651740/0, № 0024721740/1, № 0024681740/1, № 0024711740/1 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0033641740 від 20.08.2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 серпня 2008 року № 0033661740/0, № 0033651740/0, № 0024721740/1, № 0024681740/1, № 0024711740/1 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0033641740 від 20.08.2008 року. У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги. Пояснили суду, що дані рішення прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень.

Зауважують, що Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція «винайшла» податки, які чинним законодавством України не передбачені, зокрема, «податок з доходів від підприємницької діяльності», «податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності» та «земельний податок з фізичних осіб». Тим самим Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція порушила вимоги статті 1 Закону України «Про систему оподаткування», згідно з якою податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», сплаті не підлягають.

Висновки органу державної податкової служби про порушення фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про плату за землю» ґрунтуються на запереченні перевіряючи ми права підприємця ОСОБА_5 на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності на підставі Указу Президента України «Про прощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва». Відповідно до підпунктів 1.4. 1.7. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2004 року № 326 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004 року за № 803/9402, за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. Податкові зобовязання виникають на підставі закону внаслідок здійснення платниками податків фінансово-господарських операцій. Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку позивача факти порушення податкового законодавства згідно з вищевказаними правовими нормами повинні бути зафіксовані первинними документами, в той час як в акті № 137/17-47/НОМЕР_2 від 02 липня 2008 року немає жодного посилання на жоден документ первинного обліку та немає ніяких розрахунків, згідно з якими було визначено обсяг виручки підприємця. В акті № 158/17-47/НОМЕР_2 від 15 серпня 2008 року на сторінці 8 міститься посилання на реєстр прибуткових касових ордерів (додаток № 2 до акту), на підставі яких перевіряючими було зроблено висновок про обсяги виручки підприємця ОСОБА_5 за перевірений період в сумі 16970853,00 гри. Однак, такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи. При дослідженні вищевказаного реєстру прибуткових касових ордерів можна зробити висновок, що всі фінансові операції, які в ньому відображені, мали місце між підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ «УЛІВК». Висновки перевіряючи про те, що підприємець ОСОБА_5 протягом періоду з 01 січня 2006 року по 31 березня 2008 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» 16970853,00 грн., спростовуються актом звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5 за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2008 року, ЗГІДНО з яким підприємець ОСОБА_5 протягом періоду з 01 січня 2006 року по 31 березня 2008 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» 225000,00 грн.

За таких обставин позивач вважає, що відповідачем не доведено порушення підприємцем ОСОБА_5 вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про плату за землю», оскільки не доведено порушення встановлених статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» обмежень щодо обсягу виручки за рік не більше 500 тисяч гривень.

Додатково до цих пояснень представник позивача пояснив, що на підтвердження обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) підприємцем ОСОБА_5 за перевірений період в сумі 16970853,00 грн. до акту перевірки додано реєстр прибуткових касових ордерів додаток 2. Перевіряючі на сторінці № 7 акта перевірки № 158/17-47/НОМЕР_2 від 15 серпня 2008 року посилаються на висновок спеціаліста з почеркознавчої експертизи від 26 червня 2008 року № 412, який «підтверджує, що підписи в графі «головний бухгалтер» та «касир» належать громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7.». З посиланням на статтю 71 КАС України позивач зазначає, що такий висновок не ґрунтується на належних та допустимих доказах. При цьому позивач пояснює, що порядок ведення підприємствами і підприємцями касових операцій у національній валюті України визначається Положенням про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (далі Положення). Згідно з пунктом 3.1. Положення касові операції оформляються касовими ордерами. Відповідно до вимог пункту 3.3. Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Пунктом 4.7. Положення передбачено, що керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення. Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обовязків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Прибуткові касові ордери, вказані у додатку № 2 до акту перевірки № 158/1747/НОМЕР_2 від 15 серпня 2008 року не містять інформації про отримання готівкових коштів фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, оскільки у них: не вказано жодних реквізитів фізичної особи підприємця ОСОБА_5; не вказано жодних реквізитів фізичної або юридичної особи, від якої отримано готівкові кошти (вказано лише ТОВ «УЛПЗК», що не дає змоги достовірно ідентифікувати цю юридичну особу); - квитанції не засвідчені відбитком печатки фізичної особи підприємця ОСОБА_5; ■ відсутні підписи фізичної особи підприємця ОСОБА_5 або осіб, уповноважених ним на отримання готівкових коштів. Фізична особа підприємець ОСОБА_5 не укладав трудових договорів про виконання обовязків касира та договорів про повну матеріальну відповідальність ні з ОСОБА_7, ні з ОСОБА_6, ні з будь-якою третьою особою. Тому, на думку представника позивача прибуткові касові ордери, вказані у додатку № 2 до акту перевірки № 158/1747/НОМЕР_2 від 15 серпня 2008 року не є належними доказами отримання фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 виручки від реалізації говарів (робіт, послуг) в сумі 16970853,00 грн.

Відповідач позов не визнав. Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що на виконання ст. 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її впровадження» від 27 грудня 2001 року N 604 в Україні запроваджено бюджетну класифікацію видатків та доходів бюджету. Згідно з цим наказом податкові надходження, зокрема податок з доходів фізичних осіб та плата за землю розділено на види надходжень, які і зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях. Ці назви вказані у відповідності до кодів бюджетної класифікації із зазначенням коду відповідного бюджету.

Крім того, перевіркою позивача встановлено, що на підставі касових книг, прибуткових та видаткових касових ордерів, квитанцій до прибуткових і видаткових касових ордерів накладних які вилучені працівниками УПМ ДПА в Рівненській області в орендованому ПП ОСОБА_5 офісі згідно протоколу обшуку від 19.05.2008р. по кримінальній справі №70/76-08 сума не задекларованого Позивачем доходу становила: за 2006 р.-2 696 605 грн.(без ПДВ), за 2007 рік 9 401 498 грн, за І кв.2008р. 1228 873 грн. Всі вказані вище документи підписано громадянами ОСОБА_6, та ОСОБА_7 , які працювали в Позивача бухгалтерами з 2006 по квітень 2008 року. Про це свідчить висновок спеціаліста з почеркознавчої експертизи №412 від 26.06.2008р. та пояснення громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Таким чином відповідач вважає, що сума виручки, яку зазначено в акті перевірки, підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Щодо невідповідності касових ордерів вимогам Положення, то відповідач вважає це неправильним веденням касових операцій самим позивачем, який і повинен нести у цьому разі відповідальність. Представники відповідача вважають, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки оспорені рішення прийняті на підставі перевірених документів первинного бухгалтерського обліку і відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства про оподаткування.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 13 по 26 червня 2008 року Костопільською МДПІ проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2008 року, про що складено акт від 02 липня 2008 року №137/17-47/НОМЕР_2. У звязку зі скаргою ОСОБА_5 з 06 по 12 серпня 2008 року Костопільською МДПІ було проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за цей же період, про що складено акт від 15 серпня 2008 року №158/17-47/НОМЕР_2. На підставі акту перевірки від 15 серпня 2008 року Костопільською МДПІ 20 серпня 2008 року прийнято:

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0033641740, яким до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 за порушення вимог пункту 1 статті 1, пунктів 1, 2, 3, 4 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3284,52 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0033661740/0, яким субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_5 за порушення вимог пункту 2.3 статті 2, підпунктів 2.3.1, 2.3.3 статті 3, пункту4.1 статті 4, підпункту 7.2.8 статті 7, пунктів 9.3 та 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2984414,74 грн., з яких 1989836,49 грн. основного платежу та 994578,25 грн. фінансових санкцій;

податкове повідомлення-рішення № 0033651740/0, яким субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_5 за порушення вимог пункту 4.1 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 9.12.1 статті 9, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 14, абзацу «б» пункту 1 статті 24 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1499221,98 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0024721740/1, яким субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_5 за порушення вимог пункту 2.3 статті 2, підпунктів 2.3.1, 2.3.3 статті пункту4.1 статті 4, підпункту 7.2.8 статті 7, пунктів 9.3 та 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1017128,60 грн., з яких 675592,40 грн. основного платежу та 341536,20 грн. фінансових санкцій;

податкове повідомлення-рішення № 0024681740/1, яким субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_5 за порушення вимог пункту 4.1 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 9.12.1 статті 9, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 14, абзацу «б» пункту 1 статті 24 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 445892,32 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0024711740/1, яким субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_5 за порушення вимог статей 2, 5, 8, 13, 15, 17 Закону України «Про плату за землю» визначено податкове зобовязання із земельного податку в сумі 1243,82 грн. Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні актами перевірки від 02 липня 2008 року №137/17-47/НОМЕР_2 та від 15 серпня 2008 року №158/17-47/НОМЕР_2, оспореними рішеннями про застосування фінансових санкцій.

В актах перевірки підставою для застосування фінансових санкцій до позивача зазначено про те, що позивач протягом перевіреного періоду для заняття підприємницькою діяльністю обрав спрощену системи оподаткування, обліку та звітності за видами діяльності: вантажні перевезення; оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів; лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини (розпиловка деревини та її сушіння); роздрібна торгівля залізними виробами; оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі. Згідно заяв про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і виданих на підставі заяв свідоцтв про сплату єдиного податку платник у період з 01.01.2006 р. по 31.03.2008 р. перебував на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою 200.00 грн. за вказаними вище видами діяльності. За вказані періоди сплачено платником єдиного податку в сумі 12430 грн. в т.ч. за 2006 рік 2930 грн., за 2007 рік 7400 грн., за І кв. 2008 року 2100 грн. Платником використовувалась праця найманих працівників, а саме: в 2006 році - 1 чол., в 2007 році 7 чол., в 1 кв.2008 року 5 чол. зі сплатою слиною податку в розмірі 50% від встановленої ставки. По даних звіту платника єдиного податку приватним підприємцем ОСОБА_5 за перевірений період задекларовано обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на суму 266467 грн. в т.ч. за 2006 рік -14560 грн., за 2007 рік-96207 грн., за І квартал 2008 року - 155700 грн.

Для визначення обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) перевіркою використані документи: касові книжки, прибуткові та видаткові касові ордери, квитанції до прибуткових касових ордерів, накладні, які вилучені при обшуку в орендованому офісі ПП ОСОБА_5 працівниками управління податкової міліції ДПА в Рівненській області, згідно протоколу обшуку від 19.05.2008 року по кримінальній справі № 70/76-08; лист УПМ ДПА в Рівненській області за підписом першого заступника начальника В.Ф.Дзюбака (вих..№ 22305/26-34 від 13.08.2008 р., вх. № 3368/8 від 14.08.2008 р.) про факти виявлених порушень податкового законодавства ПП ОСОБА_5; пояснення бухгалтера ПП ОСОБА_5 ОСОБА_6, яка працювала в 2006-2007 роках; пояснення бухгалтера ПП ОСОБА_5 ОСОБА_7, яка працювала з 1 квітня 2008 року (трудова угода від 01.04.2008 р. № 17580800171) та на прохання ОСОБА_5 заповняла прибуткові і видаткові касові ордери, касові книжки та квитанції до прибуткових касових ордерів з грудня 2007 року по квітень 2008 року; висновок спеціаліста з почеркознавчої експертизи від 26.06 2008 року № 412, який підтверджує, що підписи в графі «головний бухгалтер» та «касир» належать громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7; дані книги обліку доходів та витрат платника, зареєстрованої в Костопільській МДПІ 21.04.2005 року за №1755, заповненої на підставі банківських виписок філії ВАТ КБ «Надра», наданих платником.

В результаті проведених оперативно-розшукових заходів та обшуку в орендованому офісі ПП ОСОБА_5 були вилучені працівниками управління податкової міліції касові книжки, прибуткові та видаткові касові ордери, квитанції до прибуткових касових ордерів, накладні, що засвідчують факти держання доходів та здійснення видатків в 2006 2008 роках. У прибуткових касових ордерах, що підтверджують отримання готівкових коштів ПП ОСОБА_5, зазначені реквізити, визначені вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 щодо заповнення касових ордерів, а саме: наявні номер, дата, сума цифрами та прописом, підстава видачі та підпис отримувача коштів ( підпис бухгалтера ПП ОСОБА_5). в результаті чого встановлено, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) СПД- фізичною особою ОСОБА_5 за перевірений період становить 16 970 853 грн. (з ПДВ) в т.ч.: за 2007 пік -11 581 210 грн.(з ПДВ), за 2007 рік 11 581 210 грн. (з ПДВ); за 2008 рік 1567910 грн. (з ПДВ). Реєстр прибуткових касових ордерів додається до акту ( додаток № 2).

На підставі цих даних відповідач приходить до такого висновку: «Статтею 1 Указу Президента України від З липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (із змінами і доповненнями) передбачено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими , включаючи членів їх сімей , протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума , фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Статтею 5 Указу Президента України від З липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (із змінами і доповненнями), передбачено, що у разі порушення вимог установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування , обліку та звітності , починаючи з наступного звітного періоду (кварталу)». Тому відповідач вважає, що в даному разі позивач повинен був у 2006 році перейти на загальну систему оподаткування. Оскільки він цього не зробив самостійно, ним в порушення пункту 1 статті 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (із змінами і доповненнями), пункту 7.1 статті 7, підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-1У від 22.05.2003р., абз.2 статті 13 , абз. б пункту 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», приватним підприємцем ОСОБА_5 не задекларовано суму оподаткованого доходу, отриману в 2006 році в розмірі 2 696 605 грн. (без ПДВ) та 2007 рік 9 401 498 грн., за 1 кв. 2008 року 1 228 873 грн. Відповідно за ці ж періоди нараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 1 945 114,30 грн. в т.ч. за 2006 рік 350 558,65 грн., за 2007 рік 1 410 224,70 грн., за І кв.2008 року 184 330,95 грн.

Також відповідач відмічає, що позивач у перевіреному періоді не був зареєстрований платником ПДВ . Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної компютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана ) такій особі, або в рахунок зобовязань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарниx місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), особа підлягає обовязковій реєстрації як платник податку на додану вартість. В період перебування на спрощеній системі оподаткування в 2006 році ПП ОСОБА_5 перевищив граничний розмір встановлений законодавством. (500 000 грн.), при цьому був зобовязаний перейти на загальну систему оподаткування. В порушення абзацу б пункту 9,4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), СПД-фізична особа ОСОБА_5 зобовязаний був зареєструватись платником ПДВ у встановленому законодавством порядку згідно абзацу б пункту 9.4 статті 9 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами га доповненнями), так як загальний обсяг виручки платника в січні - травні 2006 року склав 669814 грн. Реєстраційна заява платника податку на додану вартість не подана протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом, тобто 20.07.2006 р. Абзацом 4 пункту 9.4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями) передбачено, що особа, яка не надсилає заяву у таких випадках та в такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Згідно пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 ВР від 03.04.97р. (із змінами і доповненнями),.. особа, яка за вимогами пункту 2.2. статті 2 цього Закону мала зареєструватись платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обовязки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту. В порушення статті 4, підпункт 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункт 9.3 статті 9 , абзац 4 пункту 9.4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) проведеною перевіркою донараховано СПД-фізичній особі ОСОБА_5 за перевірений період ПДВ па загальну суму 2 665 428,89 грн.

Також в розділі 3.6. акту перевірки відповідач зазначає, що позивач у перевірений період здійснював торгівельну діяльність промисловими товарами (тріскою) на території Костопільського району. Оскільки у 2006 році позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування обліку та звітності, він повинен був відповідно до вимог статей 1 та 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» придбати торговий патент. Перевіркою дотримання вимог Закону України « Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено, що за перевірений період згідно наданих документів, СПД-фізична особа ОСОБА_5 не придбавав торгових патентів. Тому відповідач вважає, що в порушення пункту 1 статті 1, пунктів 1,2,3,4 статті З Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР (із змінами та доповненнями) СПД фізичною особою ОСОБА_5 не придбано торгового патенту з 04.07.2006 року по 31.03.2008 року та не сплачено вартості торгового патенту на загальну суму 1642,26 грн.

У судовому засіданні судом було перевірено висновки відповідача, викладені в акті перевірки. Встановлено, що такі висновки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Статтею 19 Конституції України, частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1.4. 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого Наказом ДПА України від 11.06.2004 року №326 встановлено, що за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Як на підтвердження своїх висновків про отриманням позивачем протягом 2006 року березня 2008 року доходу в сумі 16970853 грн. з ПДВ відповідач в матеріалах перевірки посилається на касові книжки, прибуткові і видаткові касові ордери, квитанції до прибуткових касових ордерів, які вилучені в орендованому ОСОБА_5 приміщенні при проведенні обшуку. Судом дані документи були досліджені і встановлено, що вони не носять змісту документів первинного бухгалтерського обліку, на якому базується і облік податковий.

Згідно статті 3 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Постановою Національного банку України від 15.12.2004, № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Даним Положенням визначено, що касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі. Форму касової книги установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій". Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій". Касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку. Касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Досліджені докази, покладені відповідачем в основу висновку про порушення позивачем податкового законодавства даним вимогам не відповідають. Ні касова книга, ні прибуткові і видаткові касові ордери ні квитанції до прибуткових касових ордерів не містять назву особи (в даному випадку підприємця ОСОБА_5) від імені якої вони складені. Ці документи також не містять обовязкових відомостей про особу, відповідальну за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення. Квитанції до прибуткових касових ордерів, крім цих відомостей, не містять відтиску печатки особи, яка їх видала, а касова книга, крім того, не пронумерована, не прошнурована та не скріплена відбитком печатки особи, якій книга належить. За таких обставин документально не підтверджені висновки відповідача, викладені в акті перевірки.

Крім того, у всіх прибуткових касових ордерах зазначено особою, від якої надійшли кошти до ОСОБА_5 Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛПЗК». Для перевірки даних відомостей Костопільською МДПІ доручалось проведення зустрічної перевірки даного товариства. Згідно довідки ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 15.07.2008 року №709/23-0/31579043 ТзОВ «УЛПЗК» отримало від ОСОБА_5 за 2007-2008 роки продукції на суму 175000 грн. без ПДВ. Кошти за дану продукцію перераховані у безготівковому порядку. Станом на 01.06.2008 року дебіторська заборгованість по розрахунках з ОСОБА_5 становить 20000 грн. Ці дані спростовують висновки відповідача про отримання позивачем доходу в розмірі 16970853 грн. в 2006-2008 роках. Інших належних і допустимих доказів, які свідчили б про отримання позивачем вказаного доходу відповідач у судове засідання не надав.

За наведених обставин документально не підтверджено перевищення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 обсягу виручки за рік у перевірені періоди в сумі 500000 грн., встановленого статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва». Тому відповідно до статті 6 цього Указу він не є платником таких видів податків і зборів (обовязкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб субєктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Як наслідок, фінансові санкції за результатами документальної перевірки оспореними рішеннями до відповідача застосовані безпідставно.

Судові витрати по справі слід присудити позивачу з державного бюджету відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 серпня 2008 року № 0033661740/0, № 0033651740/0, № 0024721740/1, № 0024681740/1, № 0024711740/1 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0033641740 від 20.08.2008 року визнати нечинними.

3.Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 з державного бюджету 3 грн. 40 коп. судових витрат.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 17 жовтня 2008 року.

Головуючий: В.М.Шарапа