Рішення № 56763732, 15.03.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

15.03.2016

227/4469/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 березня 2016 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Корнєєвої В.В.,

при секретарі - Заварзіній Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості відповідно до договору про іпотечний кредит у розмірі 546517,38 грн., яка складається з: 87553,41 грн. заборгованість за кредитом; 180441,22 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 228839,35 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 49683,40 штраф (процентна складова) (а.с. 2-3).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує, в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Позивачем зазначено місце проживання відповідача: АДРЕСА_1. З метою встановлення місця реєстрації відповідача, суд звертався з запитом до Мінсоцполітики України для зясування цього питання, враховуючи, що на території Донецької області проводиться АТО. Згідно відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (лист від 16.10.2015 року № 15660/0/14-15/081 інформація про ОСОБА_1 у даній базі відсутня.

На виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, оскільки відповідач є фізичною особою, суд позбавлений можливості звернутися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

При цьому у суду є обґрунтовані підстави вважати, що останнім відомим місцем реєстрації та проживання відповідача є адреса, за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 оскільки позивачем до позовної заяви було долучено копію паспорта відповідача - громадянина України серії ВК №117766 виданого Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, 19.05.2005 року. Вищезазначена адреса, відповідно до Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» №2710/38-14 від 02.09.2014 року, знаходиться під територіальною юрисдикцією Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Разом із тим, оскільки суд позбавлений можливості достеменно встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, судом у відповідності до ч. 9 ст. 74, п. 4 ч. 3 ст. 122 ЦПК України, відповідача було викликано оголошенням у пресі - в газеті Урядовий Курєр № 14 від 23.01.2016 року. Доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи у відсутність відповідача, до суду надано не було.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем реєстрації відповідача.

Судом встановлено, що 19 лютого 2008 року, між Публічним акціонерним товариством «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № DOZ2GI0000004712 від 19 лютого 2008 року (а.с. 9).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п.1.1 договору про іпотечний кредит, позивач зобовязується надати відповідачу грошові кошти в сумі 88375,00 грн., відповідач зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 88375,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15,00% річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Згідно п. 1.3 договору кредит надається строком погашення не пізніше 18.02.2023 р. на поліпшення якості окремої квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 1.4 договір надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 6.2 договору про іпотечний кредит при порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, він сплачує відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від зазначеного в п. 1.1 нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 6.4 договору про іпотечний кредит при порушенні позичальником будь-якого зобовязання, передбачених п.п. 2.4, 6.2 договору, кредитор має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити пеню в розмірі 0,15 від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні.

Відповідно до п. 6.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по зобовязанням, передбаченим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі в межах 10% від суми невиконаного зобовязання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № DOZ2GI0000004712 від 19 лютого 2008 року, укладеного між ПриватБанком та Клієнтом ОСОБА_1, станом на 14.07.2015 року відповідач має заборгованість у сумі 546517,38 грн., яка складається з: 87553,41 грн. заборгованість за кредитом; 180441,22 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 228839,35 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 49683,40 грн. штраф (процентна складова) (а.с. 6-8).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а й отже з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, а також, з урахуванням положень ст. 1048 ЦК України, заборгованість по процентам за користування кредитом.

Щодо стягнення пені та штрафів за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6.6. даного кредитного договору, при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у 10% від суми позову. Відповідно до п. 6.4 кредитного договору пр. порушенні Позичальником зобовязань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день, просрочки, але не менше 1 гривні. Позивачем зазначається, що сума пені, яку необхідно стягнути з відповідача становить 228839,35 грн. Крім того, з розрахунку заборгованості за Договором вбачається, що позивачем нараховано штраф у розмірі 49683,40 грн.

Згідно із ст. 2 Закони України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Іловайськ Донецької області віднесено до вказаного переліку.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрован в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15 зворот), за повідомленням Міністерства соціальної політики України від 16.10.2015 року відповідач в Єдиній інформаційній базі перемішених осіб не значиться (а.с.34).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.6-8) позивачем зроблений розрахунок пені станом на 14.07.2015 року в розмірі 228839,35 грн.(а.с.8).

З урахуванням того, що від сплати пені, нарахованої після 14 квітня 2014 року відповідач на підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» має бути звільнена, а станом на 20.03.2014 року розмір нарахованої пені складав - 218439,50 грн., розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача з дотриманням вимог вищезазначеного закону складає 218439,50 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує суму збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір неустойки (пені), яку позивач вимагає стягнути з відповідача становить 228839,35 грн., а розмір заборгованості за кредитом становить 87553,41 грн., тобто розмір неустойки значно перевищує розмір боргу.

З огляду на наведене, враховуючи те, що метою неустойки є не збагачення кредитора, а відновлення його порушеного права, суд, на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення позивачем неустойки до 87553,41 грн., що відповідає заборгованості за кредитом.

На підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не підлягають стягненню з відповідача і штрафи в розмірі 49683,40 грн.

Відповідно до довідки представника позивача ОСОБА_2 в провадженні інших судів не має справи зі спору між тими ж сторонами , про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення судів з такого спору.

Таким чином, на користь позивача з відповідача належить стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 355 548, 04 грн., в тому числі: 87553,41 грн. заборгованості за кредитом; 180441,22 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 87553,41 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які в свою чергу підлягають задоволенню частково. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з вищенаведених підстав.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п.6 ч.3 ст.79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

У відповідності до ч. 9 ст. 74, п. 4 ч. 3 ст. 122 ЦПК України, відповідача було викликано до суду оголошенням у пресі - в газеті Урядовий Курєр № 14 від 23.01.2016 року, витрати за публікацію оголошення у розмірі 3780,00 грн., що підтверджується копією рахунку № 520 від 19 січня 2016 року, було понесено позивачем. Беручи до уваги той факт, що в розрахунку зазначено декілька оголошень про виклик відповідачів по цивільним справам за позовами Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суд, вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик до суду у розмірі 420,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3555,48 грн. пропорційно задоволеним вимогам та витрати пов"язані з публікацією в пресі оголошення про виклик до суду 420,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 74, 79, 88, 158,169, 197, 224-226 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВК № 117766, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором про іпотечний кредит від 19.02.2008 року, на загальну суму 355548,04 грн., в тому числі: 87553,41 грн. заборгованості за кредитом; 180441,22 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 87553,41 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВК № 117766, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 3555,48 грн (три тисячі пятсот пятдесят пять гривень 48 копійок) та витрати повязані з публікацією у пресі у розмірі 420,00 грн. (чотириста двадцять гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Корнєєва

15.03.2016