Ухвала суду № 56761943, 13.01.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1812/16

Справа № 754/146/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2016 рокусуддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в квартирі, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вище зазначеним позовом.

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача та відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження.

Так, позивачем зазначено лише місцезнаходження речей відповідача, що не відповідає вимогам вище зазначеної норми.

Всупереч вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в повному розмірі.

Крім того, всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачем не зазначено обставин та доказів визначеної нею ціни позову щодо вимог майнового характеру в розмірі 11 400 грн.

У відповідності до ст. 60 та ст. 131 ЦПУ України обов'язок доказування покладається на сторони.

У відповідності до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 2 ст. 6 вище зазначеного закону, у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом в процесі розгляду справи.

Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних вимог майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено дві окремі вимоги, а саме вимога немайнового характеру щодо припинення права власності та вимога майнового характеру щодо визнання права власності, а отже вони підлягають оплаті окремо одна від одної.

Згідно, з ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачем не зазначено докази здійснення такого внесення вартості частки на депозитний рахунок суду, а саме не надано оригіналу квитанції.

У зв'язку з зазначеним, виникає необхідність надані стороною позивача доказів вартості спірної частки в квартирі та внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва: код ЄДРПОУ 02896779, банк одержувач УДКСУ у Деснянському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок №37317001004241.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в квартирі, визнання права власності - залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: