Рішення № 56761833, 21.03.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/13582/15-ц

Провадження № 2/752/517/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.03.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням та зобов»язання видати ордер,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання за ними право користування жилим приміщення за адресою: АДРЕСА_1, кім.НОМЕР_1,НОМЕР_2 та зобов»язати Голосіївську районну в м.Києві державну адміністрацію видати ордер на житлове приміщення, о знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кім.НОМЕР_1,НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження № 5\98 від 24.12.1998 р. ВАТ «Трест Київспецбуд» було надано право на користування кім.НОМЕР_3 в буд.АДРЕСА_1.

На момент звернення до суду в зазначеному приміщенні проживають позивачі у справі.

На підставі спільного рішення Подільської районної в м.Києві державної адміністрації та ВАТ «Трест Київміськбуд» було видано ордер № 5 від 03.07.2002 р. на ім»я ОСОБА_1 на право заняття житлового приміщення в сімейному гуртожитку для тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1, кім.НОМЕР_3.

Гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності та знаходиться під управлінням Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації.

Позивачі посилаються на те, що вони з 26.03.2014 р. перебувають на квартирному обліку в Голосіївській районній в м.Києві державній адміністрації.

13.10.2014 р. КП «Голосіївжитлосервіс» звернулося до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації з клопотанням про видачу працівнику підприємства ОСОБА_1 ордеру на кім.НОМЕР_1, НОМЕР_2 в кв.АДРЕСА_1, однак у видачі ордеру було відмовлено.

В обґрунтування позовної заяви позивачі зазначаютьс, що підтрави їх вселення в кім.НОМЕР_1,НОМЕР_2 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 є законними, вони безперервно і відкрито користуються зазначеними приміщеннями, сплачують за їх користування, в зв»язку з чим просять позовні вимоги задовольнити.

В ході судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали заявлені позовні вимоги і просили позов задовольнити, з підстав, заявлених в позовній заяві, посилаючись на те, що позивачі на законних підставах вселились в кім.НОМЕР_1, НОМЕР_2 кв.АДРЕСА_1, безперервно і відкрито користуються ними, сплачують комунальні послуги, а відмова відповідача у видачі ордеру є незаконною.

Позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що будь-які визначені житловим законодавством підстави для видачі ордеру відсутні і позивачі не довели своє право на користування кім.НОМЕР_1, НОМЕР_2 в кв.АДРЕСА_1.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей в судове засідання не з»явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся судом належним чином, з заявами про відкладення судового розгляду не звертався.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до розпорядження ВАТ «Трест Київспецбуд» № 5\98 від 24.12.1998 р., що прийнято на підставі спільного рішення адміністрації підприємства та профспілкового комітету від 30.07.1998 р., як працівнику підприємства було надано право сім»єю у складі трьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на зайняття жилого приміщення - кім.НОМЕР_3, в гуртожитку АДРЕСА_1.

03.07.2002 р. на підставі рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 було видано ордер № 5 на право зайняття кім.НОМЕР_3, в буд.АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ЖУ «Південне», як відомче житло.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2004 №1915 «Про будинки акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» було вирішено з 01.12.2004 р. визнати будинок по АДРЕСА_1 житловим будинком для малосімейних.

Також вищезазначеним розпорядженням була визначена процедура надання відповідним особам житла, а саме: житлові приміщення надаються на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» сім'ям, які постійно проживають, зареєстровані та перебувають на квартирному обліку.

Відповідно до пункту 4 розпорядження № 1915 Печерській районній у м. Києві державній адміністрації було доручено затверджувати спільні рішення адміністрації та профспілкового комітету AT ХК «Київміськбуд» про надання житлових приміщень у будинках, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, та видавати ордери у встановленому порядку.

На момент прийняття даного розпорядження ОСОБА_1 не був зареєстрований в буд.АДРЕСА_1 та не перебував на квартирному обліку з сім»єю у складі дружини - ОСОБА_2, сина ОСОБА_1, оскільки докази на підтвердження зазначених обставин суду не надані, а ордер на право зайняття кім.НОМЕР_3 в зазначеному будинку вже був виданий останньому і його право на користування даним жилим приміщенням ніким не оспорюється.

В подальшому, як вбачається з пояснень позивача, наданих в ході судового розгляду, після його одруження з ОСОБА_2 та народження дитини - ОСОБА_1 за згодою адміністрації підприємства йому було надано право на зайняття кім.НОМЕР_4 в буд.АДРЕСА_1 з правом подальшого отримання ордеру на дане жиле приміщення після п»яти років проживання і відпрацювання на підприємстві.

Однак, зазначені обставини спростовуються письмовими доказами, наданими позивачем, оскільки відповідно до направлення на тимчасове поселення в гуртожитку № 325 від 01.01.2004 р. ОСОБА_2 надано право на поселення і зайняття 3 ліжко місць в кім. НОМЕР_5, буд.АДРЕСА_1, а відповідно до направлення № 329 від 01.01.2005 р. їй надано право на поселення і зайняття 2 ліжко місць в кім. НОМЕР_6 зазначеного будинку.

Крім того, в ході судового розгляду позивач зазначив, що спільне рішення адміністрацією ПАТ ХК «Київміськбуд» та профспілкового комітету щодо виділення у користування сім»ї ОСОБА_1 кімнати НОМЕР_4 в буд.АДРЕСА_1 не приймалось.

Суду також не надано будь-яких належних письмових доказів на підтвердження правомірності заселення ОСОБА_1 з сім»єю в кімнату НОМЕР_4, буд.АДРЕСА_1.

Як встановлено в ході судового розгляду відбувалась зміна нумерації кімнат в буд.АДРЕСА_1 і після відповідних змін кімната НОМЕР_3 пронумерована як кімната НОМЕР_1 в кв.АДРЕСА_1, а кім.НОМЕР_4, як кімната НОМЕР_2 в кв.АДРЕСА_1.

Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України ОСОБА_1 з 11.05.2007 р. зареєстрований в кім.НОМЕР_1, кв.АДРЕСА_1.

Суду надано довідка форми № 3, видана Комунальним концерном «Центр Комунального сервісу» № 299 від 27.01.2016 р., відповідно до якої ОСОБА_1, його син - ОСОБА_7 та дружина - ОСОБА_2 з 20.04.2007 р. зареєстровані в кім.НОМЕР_1, НОМЕР_2, кв.АДРЕСА_1, однак зазначена інформація, викладена в довідці не відповідає відомостям про реєстрацію внесеним до паспорта громадянина України ОСОБА_1, проставленим відповідним уповноваженим органом, а тому судом не може бути взята до уваги.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 №1605 «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «ХК «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади міста Києва» було вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчий житловий фонд та передати його до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з додатком 1.

До сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації був переданий житловий будинок по АДРЕСА_1 (пункт 30 додатка 1 до вищезазначеного розпорядження).

Згідно зі статтею 51 Житлового кодексу УРСР жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Відповідно до положень ст.58 Житлового кодексу УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення (частина 2 статті 58 Житлового кодексу УРСР).

Аналогічна норма міститься і в пункті 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.

Враховуючи вищезазначені норми права, ордер видається лише один раз при вселенні в надане жиле приміщення на підставі рішення про надання жилого приміщення.

Як зазначалось судом вище, позивачу вже видано ордер на кім.НОМЕР_1 (раніше НОМЕР_3) в кім.АДРЕСА_1 і повтора видача ордену на зазначене жиле приміщення не відповідає положенням ст.58 ЖК України.

В ході розгляду справи встановлено, що адміністрація КП «Голосіївжитлосервіс» та голова цехкому звернулись з спільним клопотанням до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про видачу ордеру ОСОБА_1 на кім.НОМЕР_1, НОМЕР_2 в кв.АДРЕСА_1, посилаючись на те, що зазначені кімнати було виділено йому у користування з сім»єю, вони там постійно проживають і сплачують комунальні послуг.

Однак, дане клопотання не містило відомостей на підставі якого рішення сім»ї ОСОБА_1 була виділена у користування кім.НОМЕР_2 в кв.АДРЕСА_1, оскільки таке рішення ні колишнім власником будинку - ПАТ ХК «Київміськбуд», ні Голосіївською районною в м.Києві державною адміністрацією після передачі будинку у комунальну власність не приймалось.

Проживання в даному жилому приміщенні та сплата за користування ним не посвідчують право користування жилим приміщенням, оскільки докази на підтвердження правомірності вселення в кім.НОМЕР_2 (раніше НОМЕР_4), кв.АДРЕСА_1 відсутні.

Позивач в ході судового розгляду посилався на те, що ним за власні кошти була проведена реконструкція кім.НОМЕР_1,НОМЕР_2 кв.АДРЕСА_1.

Зазначені твердження спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а саме розпорядженням Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації № 24 від 17.01.2012 р. «Про затвердження Акта державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених робіт з перепланування квартири АДРЕСА_1», відповідно до якого дані перепланування проводились власником квартири - ПАТ ХК «Київміськбуд», на якого в подальшому були покладені відповідні зобов»язання щодо внесення змін в правовстановлюючі документи.

Відповідно до довідки № 2114 від 10.04.2014 р., наданої ОСОБА_1 Голосіївською районною в м.Києві державною адміністрацією, останній з сім»єю у складі трьох осіб перебуває на квартирному обліку з 26.03.2014 р. в загальній черзі.

За результатами внесеного КП «Голосіївжитлосервіс» клопотання було прийнято рішення громадської комісії з житлових питань при Голосіївській районній в м.Києві державній адміністрації від 13.11.2014 р., відповідно до якого комісія підтримала клопотання підприємства.

Хоча зазначене рішення також містить посилання на те, що комісія прийла до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Оскільки надане суду рішення комісії з житлових питань від 13.11.2014 р. містить суперечливі відомості про прийняте рішення, суд вважає даний письмовий доказ не належним і таким, що не може бути взятий судом до уваги.

Після засідання громадської комісії з житлових питань будь-яке рішення уповноваженого органу щодо виділення у користування сім»ї ОСОБА_1 кім.НОМЕР_2 в кв.АДРЕСА_1 не приймалось.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на положення Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», зазначаючи, що позивачі більше п»яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання та фактично проживають в даному жилому приміщення, а тому набули права користування ним.

Однак, зазначена норма закону не може бути застосована до правовідносин, що виникли між сторонами, оскільки буд.АДРЕСА_1 не є гуртожитком.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 видано ордер на право поселення і користування кім.НОМЕР_1 в кв.АДРЕСА_1 і зазначені обставини ніким не оспорюються, зважаючи, що в ході судового розгляду не встановлено наявність визначених законом обставин, які б давали право позивачам на отримання ордену на кім.НОМЕР_2 в кв.АДРЕСА_1 і набуття права користування нею, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст..88 ЦПК України

Керуючись ст..ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням та зобов»язання видати ордер відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя