Ухвала суду № 56760572, 29.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/9/16-ц Номер провадження 22-ц/786/943/16Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В.П. Доповідач ап. інст. Мартєв С. Ю.

У Х В А Л А

29 березня 2016 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - КУЗНЄЦОВОЇ О.Ю., ХІЛЬ Л.М.,

за участю секретаря - ШЕВЧЕНКО І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляійною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дитяче та спеціальне харчування" на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 22 січня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дитяче та спеціальне харчування" про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки при звільненні.

Під час розгляду справи , подав заяву, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми пред'явленого позову в розмірі 52013 грн. 66 коп.

Ухвалою Хорольського районного суд Полтавської області від 22 січня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти відповідача ТОВ «Торговий дім «Дитяче та спеціальне харчування» ( Код ЄДРПОУ: 34865327, адреса: 37800, м. Хорол, вул. Молодіжна,17, Полтавська область) у розмірі 52013 (п'ятдесят дві тисячі тринадцять) грн. 66 коп., що обліковуються на розрахунковому рахунку № 26005100016222, відкритому у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава, МФО: 331605.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали з підстав неправильного застосування норм процесуального права.

У поданих запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, зазначив, що відповідно до листа управління Держпраці в Полтавській області від 22.12.2015 року та Головного управління Держпраці у Київській області від 17.01.2016 року місце знаходження адміністрації товариства і документів фінансово-господарської діяльності вказаного суб'єкта гоподарювння невстановлене.

За місцем державної реєстрації у м. Хоролі по вул. Молодіжній,17, адміністрація підприємства відсутня.

Фактично посадові особи підприємства знаходяться в м. Києві.

Відповідно до повідомлень засобів масової інформації до Полтавської обласної ради та Хорольської районної ради, надійшли звернення представників трудового колективу ТОВ «Хорольський завод дитячого харчування» про те, що здійснюється умисне знищення виробництва, та через ТОВ «Торговий дім» Дитяче та спеціальне харчування» з підприємства виводяться оборотні активи і вивозиться виробниче обладнання.

Апеляційний суд перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дійшов висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Виходячи з положень п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір про стягнення заробітної плати та існує реальна загроза невиконання або ускладення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд вважає такі висновки вірними з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 151, ст. 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені ч. 1 ст. 152 ЦПК України, при цьому, у разі необхідності, судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.06 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача. При цьому суд повинен враховувати не тільки права позивача, але й права відповідача.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Відповідно до ст. ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із справи вбачається, що позивач звертався з заявами про видачу завіреної копії наказу про звільнення, надання розрахунку по заробітній платі та просив перерахувати кошти на картковий рахунок( а.с.8,9).

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Між тим, неоспорювані суми так і не були переведені на рахунок позивачу.

За таких обставин виконання рішення суду може стати утрудненим, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги, про те, що накладення арешту на розрахунки ТОВ «Торговий Дім «Дитяче та спеціальне харчування» перешкоджає господарській діяльності не відповідають обставинам справи, оскільки за змістом ухвали арешт накладений на грошові кошти в межах позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції при розгляді клопотання про забезпечення позову вимог ст. ст. 27, 74-76 ЦПК безпідставні, оскільки відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Висновки місцевого суду відповідають нормам процесуального права.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки місцевого суду. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312,315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дитяче та спеціальне харчування" відхилити.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 22 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ

Судді: О.Ю. КУЗНЄЦОВА

Л.М. ХІЛЬ

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ