Постанова № 56757367, 23.03.2016, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа 165/2857/15-а

Провадження 2-а/165/7/16

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Галушки О.Г.,

за участю секретаря судових засідань Дячук С.Л.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Назарук Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

встановив:

01 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 07 червня 2011 року відповідно до Закону України "Про державну службу" отримує пенсію за віком, яка нарахована їй на підставі довідки про заробітну плату за 24 останні місяці роботи. Вказує, що під час розрахунку пенсії відповідачем не враховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та багаторічну працю в органах державної влади та індексації, які є складовими заробітної плати державного службовця і на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування.

В позові посилається на рішення Верховного суду України, а також на статті 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу", статтю 41 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтю 66 Закону №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", в яких зазначається, що виплати, на які нараховано та сплачено страхові внески входять до складу заробітної плати і повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Зазначає, що 20 листопада 2015 року вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську із заявою про перерахунок пенсії, долучивши до заяви довідки про складові заробітної плати державного службовця із зазначенням виплат, які не були включені в раніше видані довідки. 26 листопада 2015 року отримала письмову відмову у проведенні перерахунку пенсії. Просить позов задовольнити, поновити пропущений термін звернення до суду, визнати неправомірними дії управління ПФУ у м. Нововолинську щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача провести їй перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати державного службовця, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та багаторічну працю в органах державної влади та індексації заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно із поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 07 червня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з наведених у позові підстав, пояснивши, що у зв'язку із тим, що вона не була обізнана із нормами чинного законодавства, не звернулась раніше до суду про перерахунок пенсії як державному службовцю. Просить поновити пропущений термін звернення до суду, визнати неправомірними дії управління ПФУ у м. Нововолинську щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача провести їй перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати державного службовця, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та багаторічну працю в органах державної влади та індексації заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно із поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 07 червня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Представник відповідача Назарук Ю.Л. в судовому засіданні позов не визнала, подавши до суду письмове заперечення, просить відмовити в задоволенні позову. На обгрунтування заперечень посилається на те, що під час призначення пенсії ОСОБА_2 в порядку та в умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" було враховано її скаладові заробітної плати обумовлені Законом України "Про державну службу". Вважає, що підстав зараховувати суми матеріальних допомог, грошової винагороди за сумлінну і багаторічну працю та індексації немає, оскільки вони не є складовою частиною заробітної плати у розумінні ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу", а сам факт утримання із цих сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ України в м.Нововолинську та з 07 червня 2011 року отримує пенсію за віком, згідно Закону України "Про державну службу".

В судовому засіданні встановлено, що стаж державної служби ОСОБА_2 становить 28 років 00 місяців 18 днів, тобто остання на момент призначення пенсії мала право на пенсію в розмірі 90% від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.9-11, 16).

На звернення ОСОБА_2 від 20.11.2015 року відповідач надіслав лист від 26 листопада 2015 року №6967/02-1013, в якому зазначив, що підстав для врахування позивачу інших виплат для обчислення суми пенсії при її призначенні немає (а.с.13).

Відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відсотковий розмір заробітної плати державного службовця, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням стажу державної служби. При цьому застосуванню підлягає стаття 37 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.07.2015 року № 732/48/15-а.

Таким чином, при перерахунку пенсії державного службовця має враховуватись відсоток суми заробітної плати, який було визначено позивачу при призначенні пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами 2, 6 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входила до системи оплати праці державного службовця.

Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Щодо включення до заробітку, з якого визначалась пенсія державного службовця сум індексації заробітної плати, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, мова йде про грошові доходи населення, які згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» включаються для обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 04 березня 2014 року (№ 21-3а14), від 16 вересня 2014 року (№21-314а14), які відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень і для всіх судів України.

Крім того, Верховний Суд України, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону №3723-XII зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно ч.2 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідності з рішенням Верховного Суду України.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Викладена вище правова позиція Верховного Суду України міститься у постанові, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, тому є обов'язковою до застосування судом під час розгляду адміністративної справи.

З огляду на вищевикладене, суд не вважає за необхідне повторно аналізувати положення законодавства, оцінка яких вже неодноразово надана судами, зокрема, і Верховним Судом України.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства, управління ПФУ в м.Нововолинську неправомірно відмовило ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, а саме ним не було враховано для обчислення пенсії останньої інші виплати (матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду державним службовцям за сумлінну та багаторічну працю в органах державної влади і індексацію заробітної плати), з яких нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і які мають бути враховані під час призначення (перерахунку) пенсії державному службовцю.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, оскільки на думку суду ця норма не поширюється на раніше призначені пенсії, що підлягають перерахунку.

Статтею 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Так, з матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_2 звернулася із позовом до суду 01.12.2015 року та на думку суду не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду за період з 07.06.2011 року, тобто з моменту призначення пенсії до 01.06.2015 року, тобто до строку, з якого обчислюється початок шестимісячного строку для звернення до суду. Тому, пропуск шестимісячного строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду позовних вимог за період з 07.06.2011 року по 31.05.2015 року включно.

Разом з тим, судом встановлено, що 20.11.2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до відповідача про перерахунок пенсії державного службовця та надала довідку про складові заробітної плати від 19.11.2015 року № 9-14/50 (а.с. 17-18).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність проведення перерахунку пенсії позивача як державного службовця з 20.11.2015 року, тобто з дня звернення до відповідача про перерахунок пенсії державного службовця.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії УПФ України в м. Нововолинську щодо відмови їй в перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії державного службовця з включенням до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади та індексації зарплати є підставними та обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.2, ст.6, ст.71, ст.99, ст.100, ст.160-163, ч.2 ст.244-2 КАС України, на підставі Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про державну службу", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд,-

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця за період з 07 червня 2011 року по 31 травня 2015 року включно - залишити без розгляду.

Решта позовних вимог ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з включенням під час обчислення пенсії до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та багаторічну працю в органах державної влади та індексації заробітної плати.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній станом на момент призначення пенсії), в розмірі 90% заробітної плати державного службовця, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та багаторічну працю в органах державної влади та індексації заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно із поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 20 листопада 2015 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську в дохід держави 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Г. Галушка