Ухвала суду № 56756959, 23.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

23 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5583/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» звернулось до суду з позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АВ № 983815 від 27.01.2010 року, яка видана Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» на підставі іпотечного договору від 30.11.2006 року - залишити без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Другого Київського ВДВС ОМУЮ у м. Одесі АВ № 983815 від 27.01.2010 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2

Не погоджуючись із вказаною постановою, 03.09.2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування, посилаючись на те, що має першочергове право на звернення стягнення на вказане нерухоме майно за договором відступлення право вимоги за іпотечним договором.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, вважає, що ці висновки суду першої інстанції є помилковими і такими, що суперечать вимогам ст.ст. 99, 100 КАС України з наступних підстав.

Так, колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).

В силу положень ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Тобто, законодавець поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальні та спеціальні.

Загальні строки встановленні ч. 2 ст. 99 КАС України, а спеціальні іншими статтями зазначеного Кодексу та іншими Законами, які зазвичай коротші від загального строку, що обумовлено специфікою відповідних відносин.

Так, згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, ст.181 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що позовну заяву може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, предметом даної справи є правомірність постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка була ним прийнята 27.01.2010 року, в рамках виконавчого провадження № 6-809, де стягувачем виступає - ПАТ «Укрсоцбанк», а боржником третя особа у даній справі.

Тобто, позивач у даній справі не є учасником виконавчого провадження або особою, яка б залучалася до проведення виконавчих дій, а тому спеціальний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 181 КАС України в даному випадку не застосовується.

Колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватися шестимісячний (загальний) строк на звернення до суду.

Звертаючись до суду з даним позовом про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту від 27.01.2010 року - 03.09.2015 року, тобто більш ніж через п'ять років з моменту її прийняття, представник позивача посилається на те, що ТОВ «Кей-Колект» стало відомо про прийняття вказаної постанови лише 27.07.2015 року при зверненні із заявою про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А.

Однак, колегія суддів вважає, що зазначені представником позивача обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду виходячи з наступного:

Так, як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2006 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Укрсиббанк» договори про надання споживчих кредитів №№ 11086515000, 11086672000.

В забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаними кредитними договорами зазначеними сторонами був укладений іпотечний договір від 30.11.2006 року, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договорами кредиту №№ 11086515000, 11086515000 від 30.11.2006 року наступне нерухоме майно: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Обтяження згідно вищезазначеного іпотечного договору відступлено ТОВ «Кей-Колект» згідно договору факторингу № 1 від 12.11.2011 року та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 20.12.2011 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.11.2012 року в державний реєстр іпотек було внесено обтяження за р.н. 2686087, підстава обтяження: договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки на об'єкт обтяження: квартиру за адресою - АДРЕСА_1, іпотекодержатель - ТОВ «Кей-Колект» (інформаційна довідка від 27.07.2015 року).

При цьому, зі змісту цієї ж довідки вбачається, що станом на момент проведення реєстрації вказаного договору про відступлення права вимоги за зазначеним договором іпотеки до ТОВ «Кей-Колект» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано обтяження вказаного майна за оскаржуваною постановою державного виконавця.

Таким чином, з 09.11.2012 року у ТОВ «Кей-Колект» жодних обмежень у перевірці даних з державного реєстру прав на нерухоме майно по об'єкту обтяження - квартира за адресою - АДРЕСА_1 не було.

Тому, з 09.11.2012 року позивач міг і повинен був дізнатися про порушення своїх прав зі сторони відповідача прийняттям оскаржуваного рішення.

Згідно з імперативною нормою ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З урахуванням наведених вище обставин, та того, що відсутні будь-які докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений позов підлягає залишенню без розгляду.

Згідно вимог ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись ч. 1 ст. 203 КАС України, вважає необхідним, скасувати постанову суду першої інстанції, а заявлений адміністративний позов, згідно вимог ст. 100 КАС України, залишити без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АВ № 983815 від 27.01.2010 року, яка видана Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» на підставі іпотечного договору від 30.11.2006 року - залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець