Ухвала суду № 56756941, 23.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1937/15

Категорія: 9 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015р. по справі за адміністративним ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015р. ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ «Імексбанк»; зобов'язати надати до фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів фонду; зобов'язати виплатити 101995,93грн. за рахунок фонду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 7 червня 2006р. ОСОБА_2 уклала з АКБ «Імексбанк» договір банківського рахунку фізичної особи №990005611.

Станом на 15.01.2015р. на банківському рахунку ОСОБА_2 було 30015,06 доларів США.

16.01.2015р. ОСОБА_2 перерахувала на інші банківські рахунки у відділенні ПАТ «Імексбанк» 20000,00 доларів США, двома траншами по 10000 доларів кожний на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4

17, 19, 20 січня 2015р. ОСОБА_2 зняла з банківського рахунку 3600 доларів США.

Станом на 27.01.2015р. залишок коштів на банківському рахунку ОСОБА_2 у ПАТ «Імексбанк» склав 6415,06 доларів США, що відповідно до курсу НБУ дорівнювало 101995,93грн.

15.01.2015р. постановою НБУ №16/67 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних» ПАТ «Імексбанк» було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

25.01.2015р. постановою НБУ №50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» банк був віднесений до неплатоспроможних.

26.01.2015р. постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 27.01.2015р. процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

30.04.2015р. Уповноважена особа Фонду повідомила позивачку, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації, нею були проведені операції (правочини), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії, визначені п.7 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

14 та 28 травня 2015р. ОСОБА_2 звернулась до уповноваженої особи Фонду з проханням включити її до реєстру на виплату вкладників банку, які мають право на виплату за рахунок Фонду, однак відповіді на зазначені звернення позивачка не отримала.

Позивачка, посилаючись на те, що у відповідача не має правових підстав для не включення її до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, просила позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» щодо не включення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» за договором банківського рахунку фізичної особи від 7.06.2006р. № 990005611 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 101995,93грн. за рахунок коштів цього Фонду ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за договором банківського рахунку від 7.06.2006р. №990005611.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) кошти у розмірі 101995,93грн. за її вкладом за договором банківського рахунку від 7.06.2006р. №990005611.за договором банківського рахунку від 7.06.2006р. №990005611.

Присуджено на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір в сумі 219,24грн. (двісті дев'ятнадцять грн. двадцять чотири коп.).

В апеляційних скаргах апелянти просять постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» були відступні підстави для визнання договору, укладеного між позивачкою та банком, нікчемним. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 дізнавшись на офіційному сайті Фонду про те, що з 4 червня 2015р. Фонд розпочинає виплати вкладникам ПАТ «ІМЕКСБАНК», звернулась за телефоном гарячої лінії цього банку, де їй було повідомлено про те, що її не має у реєстрі вкладників.

12.06.2015р. позивачка звернулась до відділення ПАТ «ІМЕКСБАНК» у м.Миколаєві, де їй з посиланням на ту ж інформацію відмовили у виплаті відшкодування.

Оскільки, інформація відносно позивачки в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду - відсутня, позивачка звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ «Імексбанк»; зобов'язати надати до фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів фонду; зобов'язати виплатити 101995,93грн. за рахунок фонду.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень частини 1 ст.3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частин першої, другої ст.4 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частина перша ст.26 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

За приписами частини другої ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» з метою забезпечення прав Фонду уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012р. №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Частина 3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012р. №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачку не включено до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Проте, уповноваженою особою Фонду не визначені підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», та не наведено, що договір укладений між позивачкою та банком від 7.06.2006р. №990005611 має ознаки нікчемного правочину.

Разом з тим, загальне поняття нікчемності правочинів наведено у ст.228 ЦК України .

За змістом частини першої ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, на незаконне заволодіння ним.

При цьому ст.228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними, - недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах, установлених законом (частина третя ст. 215 ЦК).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи, судами не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору №990005611 від 7.06.2006р..

Таким чином, застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою ст.228 ЦК України, мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється судом, що у даному випадку встановлено не було.

Отже, враховуючи вищенаведене, уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних та одночасного застосування відповідних наслідків лише до тих правочинів, які порушують публічний порядок, але це право не є абсолютним, а кореспондується обов'язком встановити обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.

Як встановлено судом першої інстанції, бездіяльність відповідачів щодо не включення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, обґрунтована сумнівністю транзакцій вчинених ОСОБА_2 16.01.2015р. щодо перерахування 20000 доларів США ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Однак, як було вірно зазначено судом першої інстанції, всі аргументи щодо законності чи не законності цього перерахування впливають на отримання відшкодування за рахунок Фонду саме цими особами та щодо цих 20000 доларів США., що є предметом розгляду по іншим адміністративним справам.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_2 намагається отримати задоволення від Фонду, щодо виплати 6415,06 доларів США (101995,93 гривень), які є залишками її вкладу, зробленого 7.06.2006р. за договором банківського рахунку фізичної особи №990005611., то у відповідачів відсутні підстави для визнання вказаного правочину нікчемним, визначені ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», які розповсюджуються лише на правочини, вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивачки підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ «Імексбанк» та зобов'язання надати до фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів фонду та зобов'язання виплатити 101995,93грн. за рахунок фонду.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук