Постанова № 56756934, 23.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5842/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурія О.В.,

Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Богданової С.Д., Макогона С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015р. в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

25.09.2015р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2015р. № 0022401701 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 39 537,34 грн., податкової вимоги від 18.09.2015р. № 0022381701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5 851,95 грн., рішення № 0022371701 від 18.09.2015р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 292,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки про порушення вимог Законів "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п.177.2 ст.177 ПК України не ґрунтуються на законі та дійсних обставинах.

Справу розглянуто за відсутністю відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015р. позовні вимоги задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ від 18.09.2015р. скасовано на 39 197,34 грн., податкова вимога від 18.09.2015р. № 0022381701 та рішення № 0022371701 від 18.09.2015р. скасовані повністю. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невірної правової оцінки обставинам справи, просила постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову про відмову у позові в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 19.12.2013р. (а.с.9).

Документальною плановою виїзною перевіркою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої 04.09.2015р. ДПІ складений акт № 1899/15-54-17-01/НОМЕР_4, встановлені порушення:

- п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.3 наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (ф 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", що призвело до подання звітів з недостовірними даними за 2-4 квартал 2014р.,

- ст.ст.7,9, п.4 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження розміру єдиного внеску за 2014р. на 5 851,95 грн. та порушення термінів надання звітності щодо нарахованого єдиного внеску. До висновків до заниження розміру єдиного внеску за 2014р. податковий орган прийшов внаслідок встановлення завищення позивачем валових витрат по господарській операції з ТОВ "Камасутра" на суму 16 863,90 грн., яка не оплачена на кінець періоду, що перевірявся (стор.6-7,9-10),

- ст.20 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виразилось у реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 19 088,67 грн.,

- п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що призвело до не роздрукування щоденно на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та не забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій в загальній кількості 4 шт.

За наслідками перевірки податковим органом прийняті певні рішення, решта з яких оскаржується позивачем, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 18.09.2015р. № 0022401701 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 39 537,34 грн. (стор.12-13 акту),

- податкова вимога від 18.09.2015р. № 0022381701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5 851,95 грн.,

- рішення від 18.09.2015р. № 0022371701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 292,60 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем порушень ФОП ОСОБА_2 щодо завищення витрат за 2014р., неналежного обліку товарних запасів тощо. Щодо не роздрукування на реєстраторах розрахункових операцій щоденних фіскальних звітних чеків за 09.05.2014р., 02.08.2014р., 03.08.2014р.,24.08.2014р., суд першої інстанції вказав, що вказані порушення вимог закону є триваючими, а тому до позивача має бути застосована одна фінансова санкція в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в КОРО.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, в редакції, яка була чинною на перевіряємий період, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пункт 138.5 цієї ж статті визначає, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України до складу витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що у 2014 році до складу витрат відносились суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, які підтверджені первинними документами, та у тому періоді, в якому вони були здійснені.

Судова колегія враховує, що виявлена сума завищення позивачем витрат - 16 863,90 грн., підтверджується видатковою накладною № 0004 від 10.04.2014р.(а.с.40), але, як вбачається з акту перевірки, є неоплаченою станом на кінець первіряємого періоду (стор.6 акту). Оскільки позивачем у 2014 році фактично не понесені витрати по операції з ТОВ "Камасутра" в розмірі 16 863,90 грн., в нього не було права на віднесення цих сум до валових витрат, як за 1 півріччя 2014р., так, як наслідок, за 2014 рік.

Таким чином, податковим органом правомірно встановлено завищення позивачем валових витрат за 2014р. на суму 16 863,90 грн., та, як наслідок, обґрунтовано та законно прийняті податкова вимога від 18.09.2015р. № 0022381701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5 851,95 грн. (34,7% від 16 863,90 грн.) та рішення від 18.09.2015р. № 0022371701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 292,60 грн.

Суд першої інстанції не врахував наведені норми права, в зв'язку з чим прийшов до помилкових висновків щодо неправомірності вищезазначених рішення та вимоги ДПІ та можливості задоволення позову в частині їх скасування.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 18.09.2015р. № 0022401701 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 39 537,34 грн. судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 зазначеного Закону № 265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Закон N 996-XIV).

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать зокрема накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо. Ці документи є підставою для внесення записів про оприбуткування товарів.

Статтею 20 цього Закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням порядку облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З акту перевірки вбачається, що перевіряючими встановлена реалізація товару, не облікованого у встановленому порядку, на загальну суму 19 088,67 грн.(стор.12-13 акту перевірки). При цьому податковим органом не зазначено, в чому саме полягало порушення обліку товарних запасів.

На підтвердження належного обліку товарів позивачем, як до перевірки, так і до суду першої інстанції надана книга обліку товарів та витрат, прибуткові накладні (суцільним порядком) на товар, що реалізовувався через РРО (стор. 12-13 акту, а.с. 28-37).

В ході апеляційного розгляду судом від відповідача витребуваний додаток до акту перевірки, який мав містити перелік документів, переданих позивачем на перевірку. Згідно наданого до суду додатку до акту перевірки ФОП ОСОБА_2 передав ДПІ видаткові накладні, що містилися в однієї папці. Податковим органом не доведено ненадання позивачем до перевірки видаткових накладних на товар, який реалізовувався через РРО, або невідображення придбаних товарів у книзі обліку доходів та витрат.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведений факт вчинення позивачем порушення, зазначеного у п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР. Тому відсутні підстави для застосування до останнього штрафної санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, а саме у розмірі 38 177,34 грн.

Інша складова штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 18.09.2015р. № 0022401701 в розмірі 1 360 грн. полягає у порушенні п.9 ст.3 Закону № 265/95-ВР, яким передбачений щоденний друк на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій.

В ходе перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не забезпечив друк щоденних фіскальних звітних чеків за 09.05.2014р.,02.08.2014р.,03.08.2014р. та 24.08.2014р.

Відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання була встановлена п.4 ст.17 Закону № 265/95-ВР у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне порушення.

Проте, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій" від 01.07.2015р. № 569-VIII, який набув чинності 23.07.2015р., пункт 4 ст.17 Закону № 265/95-ВР виключений, тобто з 23.07.2015р. скасована відповідальність за вказане порушення.

Складаючи 04.09.2015. акт перевірки та 18.09.2015р. податкове повідомлення-рішення № 0022401701, податковий орган не врахував змін у законодавстві, в зв'язку з чим прийняв в цій частині рішення, яким неправомірно застосував до позивача штрафну санкцію в розмірі 1 360 грн.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку про незаконність в цілому податкового повідомлення-рішення від 18.09.2015р. № 0022401701 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 39 537,34 грн.

Відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2015р. № 0022401701, в задоволенні позову щодо скасування податкової вимоги від 18.09.2015р. № 0022381701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5 851,95 грн. та рішення від 18.09.2015р. № 0022371701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 292,60 грн. слід відмовити.

Враховуючи, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2016р. апелянту відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача у розмірі 535,92 грн. (110% від 487,2 грн.(ставка судового збору при подачі позову).

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 18.09.2015р. № 0022401701 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 39 537,34 грн. В решті позову відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області (код ЄДРПОУ 39578136) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян