Постанова № 56756011, 28.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2016 року письмове провадження № 826/23217/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни (надалі по тексту - відповідач-1, Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - відповідач-2, ФГВФО), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо визнання нікчемним укладеного із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договору банківського вкладу «Стандарт» № 349945 від 27.05.2015;

- визнати протиправним та скасування рішення відповідача-1 щодо визнаня нікчемним укладеного із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договору банківського вкладу «Стандарт» № 349945 від 27.05.2015;

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-1 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 233900609) як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в ПАТ «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-2 включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в ПАТ «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили. Від відповідача-1 через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Проте відповідачем-1 не надано жодного доказу на підтвердження поважності причини неприбуття до судового засідання. Письмових пояснень/заперечень від відповідачів не надано.

У судовому засіданні 28.09.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 (Клієнт), з однієї сторони, та ПАТ «Український професійний банк» (Банк), з іншої сторони, укладено договір банківського вкладу «Стандарт» № 349945.

Відповідно до п. 2.1 вказаного вище договору, вкладник передає вклад банку готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного або іншого вкладного рахунку, відкритого в банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи.

Як стверджує позивач, згідно квитанції від 27.05.2015 № 349945 на банківський рахунок ПАТ «Український професійний банк» позивачем було внесено грошові кошти у розмірі 29 800,00 грн.

Між тим, судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року №348 «Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28 травня 2015 року №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Український професійний банк», згідно з яким з 29 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк».

Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк» запроваджено строком на 3 місяці з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2015 року №562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28 серпня 2015 року №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делеговано всі повноваження ліквідатора провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Л.О. строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28 серпня 2015 року №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» Фонд з 03 вересня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку через установи банків-агентів Фонду, про що повідомлено на офіційному сайті Фонду.

19.08.2015 позивач звернувся до ПАТ «Укрсиббанк» і на підставі заяви на видачу готівки № 12 1від 19.08.2015 йому видано 48,04 грн.

Зателефонувавши на гарячу лінію з питань гарантування вкладів фізичних осіб, позивачу повідомили, що ОСОБА_1 є в списку вкладників ПАТ «Український професійний банк» на виплату і сума на виплату становить 48,04 грн. Іншої інформації не повідомили.

05.09.2015 позивач отримав лист за № 01-10/4087 від 27.08.2015 яким Уповноважена особа Фонду повідомила, що правочини були вчинені позивачем виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів. Також повідомлено, що правочини, втому числі договір банківського вкладу від 27.05.2015 № 349945 (операції з внесення 27.05.2015 грошових коштів на рахунок № НОМЕР_2) є нікчемними відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не включення його в перелік та загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вони суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 4452-VI від 23.02.2012, далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст. 2 Закону).

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч.1 ст.26 Закону).

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону).

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч.2 ст.27 Закону).

В той же час, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення).

Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) і визначає порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду (п.1 Розділу 1 Положення).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку (пункт 3 розділу 3 Положення).

Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (п.2. розділу 4 Положення).

Згідно пункту 1,2 розділу 5 Положення після одержання Загального Реєстру (Реєстру переказів) та коштів від Фонду банк-агент відповідно до умов договору, укладеного з Фондом, починає виплати гарантованих сум відшкодувань.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно:

- зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування;

- зміни розміру належних їм сум;

- зміни особи вкладника;

- змін реквізитів вкладників;

- змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників (п.6 Розділ 3 Положення).

Окрім того, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч.2 ст. 38 Закону).

Протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п.1. ч.4 ст. 38 Закону).

Аналіз вказаного дає підстави суду зазначити про таке.

Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа ФГВФО в силу положень ст. 38 Закону лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відтак, оскаржуване рішення Уповноваженої особи ФГВФО відносно правовідносин сторін за вкладом не спричиняє, само по собі, жодних юридичних наслідків, в тому числі і для позивача. Окрім того, само по собі рішення Уповноваженої особи ФГВФО про нікчемність не існує як конкретний документ, який виготовлено в натурі та має свої певні реквізити, як-от: дата, номер, зміст, підпис. Позивач вочевидь помилково підміняє поняття «рішення» та «дії». А тому таке рішення не може, у зв'язку з цим, порушувати права та інтереси позивача. Оскільки права та інтереси позивача не порушуються, то в цій частині позову слід відмовити.

Щодо вимог про зобов'язання подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, слід зазначити, що додаткова інформація подається Уповноваженою особою до Фонду у разі не включення відомостей про особу до переліку вкладників, який складається Уповноваженою особою Фонду.

В даному випадку позивача не було включено Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників. При цьому, позов не містить у прохальній частині вимог щодо оскарження бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до Переліку вкладників, що є передумовою для вирішення питання про надання Уповноваженою особою до Фонду додаткової інформації про позивача. У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог, що стосуються Уповноваженої особи Фонду.

В частині вимог до Фонду слід зазначити, що вказані вимоги є передчасними, оскільки Фонд формує Загальний реєстр вкладників на підставі Переліку або додаткової інформації, які формуються Уповноваженою особою Фонду. В даному випадку Фонд не отримував ні Переліку вкладників з відомостями про позивача, ні додаткової інформації про позивача, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а відтак відсутні підстави для висновку про порушення Фондом прав позивача та, відповідно, підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цілому.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій