Постанова № 56755968, 25.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2016 року № 826/20443/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ»

про

стягнення коштів у розмірі 831 335,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» про стягнення коштів у розмірі 831 335,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» заборгованості зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у заявленому до стягнення розмірі, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0009992203 та №0010002203, покладені в основу заявленої до стягнення заборгованості, наразі є предметом оскарження в адміністративній справі №826/19273/14, яка перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді України. Крім того, останнім наголошено, що акти камеральних перевірок від 17.01.2015 №34/26-54-15-01-11-38556737 та від 06.04.2015 №203/26-54-15-03-08, а також прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0000571501 та від 06.04.2015 №0014341503 відповідач не отримував.

Розгляд справи №826/20443/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, правонаступником якої наразі є Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, на підставі акту перевірки від 15.08.2014 №922/26-54-22-03-07/38556737 прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0009992203 (грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 268 755,00 грн.) та №0010002203 (грошове зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 520 900,50 грн.).

Також, за результатами проведених Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві камеральних перевірок податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» контролюючим органом складено акти від 17.01.2015 №34/26-54-15-01-11-38556737 та від 06.04.2015 №203/26-54-15-03-08, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0000571501 (грошове зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 170,00 грн.) та від 06.04.2015 №0014341503 (грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 5 498,30 грн.).

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди червень-вересень 2014, в яких вказаним платником податків самостійно задекларовано розмір грошових зобов’язань з податку на додану вартість.

У зв’язку з несплатою вказаних грошових зобов’язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ», в останнього утворилася податкова заборгованість, на підставі чого Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 29.09.2014 №7145-25 на загальну суму 829 571,87 грн., яка у відповідності до наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 21.10.2014.

На підставі наявної у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» податкової заборгованості, позивач звернувся з позовом до суду.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі – ПК України).

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У силу п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Разом з тим, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, приписами п. 59.5 ст. 56 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того, суд звертає увагу, що у розумінні положень пп. 14.1.175 п.14.1ст. 14 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Так, згідно з ч. 3 та 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 у справі №826/19273/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2014 №0009992203 та №0010002203 у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суд звертає увагу, що Вищим адміністративним судом України за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» у справі №826/19273/14 рішення по суті наразі не прийнято, а також не зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду у даній справі.

Відтак, розмір податкової заборгованості, визначений у відповідності до податкових повідомлень-рішень від 02.09.2014 №0009992203 та №0010002203, наразі є узгодженим та підлягає стягненню у встановленому порядку.

Також, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про безпідставність формування податкової заборгованості, заявленої до стягнення, на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.01.2015 №0000571501 та від 06.04.2015 №0014341503, прийнятих на підставі актів від 17.01.2015 №34/26-54-15-01-11-38556737 та від 06.04.2015 №203/26-54-15-03-08, у зв’язку з їхнім неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ», з огляду на таке.

Приписами пункту 3.7 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до наявних у матеріалах справи доказів, податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0000571501 направлено на адресу відповідача та отримано уповноваженим представником останнього 02.02.2015, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. У свою чергу, податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 №0014341503 вручено головному бухгалтеру відповідача під розписку, що підтверджується відміткою про отримання на копії вказаного рішення, наявного у матеріалах справи.

Також, суд звертає увагу, що розмір податкової заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ», заявлений до стягнення у даній адміністративній справі, відповідає розміру заборгованості відповідача з податку на прибуток та з податку на додану вартість, визначеному у зворотньому боці облікових карток вказаного платника податків, копії яких наявні у матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр СВ» (код ЄДРПОУ 38556737, адреса: 04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, 21) податкову заборгованість у розмірі 831 335,60 грн. (восьмиста тридцяти однієї тисячі трьохсот тридцяти п’яти грн. 60 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя А.С. Мазур