Ухвала суду № 56753946, 22.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Київ К/800/1212/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Моторного О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Тягушева Д.О.

відповідача-1 - Шила М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2014

у справі № 808/7918/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

2. Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надміру сплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду, з урахуванням подальшої зміни позовних вимог від 22.10.2013, з позовом про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання висновку про повернення з Державного бюджету України ВАТ «Запоріжжяобленерго» суми надмірно сплачених коштів у розмірі 3 460 880,20 грн. та стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів у розмірі 3 460 880,20 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання висновку про повернення з Державного бюджету України ВАТ «Запоріжжяобленерго» суми надмірно сплачених коштів у розмірі 3 460 880,20 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» суму надмірно сплачених коштів у розмірі 3 460 880,20 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Від Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд касаційної інстанції, розглянувши подане клопотання та відсутність заперечень представників позивача та відповідача-1 щодо розгляду справи без участі представника відповідача-2, дійшов висновку про його задоволення.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача-1 із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами фінансово-господарської діяльності у 2007 році та на виконання рішення загальних зборів товариства нарахувало та сплатило безпосередньо до бюджету дивіденди, які підлягали до сплати акціонеру позивача - НАК «Енергетична компанія України» у розмірі 1 761 879,29 грн.

Протягом 2007 року позивачем було перераховано до державного бюджету частину прибутку (авансові внески в рахунок дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2007 році) у загальній сумі 3 460 880,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями п/д 5642 від 10.05.2007 в розмірі 883 724 грн.; п/д 6095 від 22.05.2007 в розмірі 100 766 грн.; п/д 15083 від 08.11.2007 в розмірі 1 771 000 грн.; п/д 15085 від 08.11.2007 в розмірі 40 507 грн.; п/д 15084 від 08.11.2007 в розмірі 297 000 грн.; п/д 10923 від 15.08.2007 в розмірі 367 883,20 грн.

Позивачем на адресу податкового органу 26.04.2010 було надіслано заяву про надання висновку щодо повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 3 460 880,20 грн., однак листом від 22.04.2010 № 3531/10/08-05 СДПІ було відмовлено у наданні висновку про повернення зазначених коштів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.10.2012 у справі № К-17869/10 встановлено, що частка держави у статутному фонді позивача на дату заснування складає 100 %. Згодом частка держави у статутному фонді ВАТ «Запоріжжяобленерго» (60,2475%) була передана до статутного фонду Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України».

В цій ухвалі також зазначено, що для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї), та їх дочірніх підприємств передбачено здійснення відрахувань у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів. Затвердження зазначених нормативів віднесено до повноважень Фонду держмайна України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Вищезазначені базові нормативи у відповідності з розділом III Концепції корпоративно-дивідендної політики держави, затвердженої Наказом Фонду державного майна 04.05.2001 № 78І, розробляються Фондом державного майна щорічно. Наказом Фонду державного майна України від 12.02.2007 № 249 «Щодо затвердження нормативів відрахування до фонду дивідендів» затверджені базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у 2006 році згідно з їх галузевою належністю, зокрема для Міністерства палива та енергетики України - 40,0%. Вищезазначений базовий норматив (40,0 %) на виконання ст. 63 Закону № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» використовується при визначенні частини прибутку для формування фонду дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у 2006 році.

Товариство, виходячи із базового нормативу 2006 року (40,0 %), за 2007 рік нарахувало 4 698 274,00 грн. частини прибутку як авансовий платіж суми майбутніх дивідендів, з якої протягом 2007 року було сплачено 3 460 880,20 грн., що підтверджено платіжними дорученнями.

Виходячи із нормативу розподілу прибутку на 2007 рік, згідно з рішенням загальних зборів товариства, дивіденди на частку (акції) держави складають 1 761 853 грн. (із розрахунку 19 495 558,00 грн. х 0,60248 (державна частка у статутному фонді) х 0,15 (розмір частини прибутку, що підлягає сплаті), що підтверджується довідкою від 24.04.2008 № 003-08/2726.

Тобто, до затвердження відповідних базових нормативів Фонду держмайна України у 2007 році, фактично наявна переплата з цього платежу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що за результатами фінансово-господарської діяльності за 2007 рік позивачем було переплачено до Державного бюджету України дивіденди в сумі 3 460 880,20 грн.

Згідно з пп. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З наведених законодавчих положень вбачається, що строк подання заяви платника на повернення надміру сплаченого податку становить 1095 днів з моменту виникнення переплати.

Оскільки, у справі, що переглядається, виникнення надміру сплаченої суми відбулося за наслідками нарахування та сплати до бюджету дивідендів за 2007 рік, то суди цілком об'єктивно погодилися із своєчасністю подання платником заяви від 26.04.2010 про повернення надміру сплачених коштів.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2008 за № 530/15221 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

На основі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність бездіяльності податкового органу щодо не надання висновку про повернення з Державного бюджету України ВАТ «Запоріжжяобленерго» надміру сплачених коштів та як наслідок є обґрунтованими вимоги про стягнення таких коштів.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача-1 - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача-1 - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний О.І. Степашко