Ухвала суду № 56753844, 24.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/3246/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Атланта» до реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації права власності, рішення та свідоцтва про право власності, що переглядається за касаційною скаргою Приватного підприємства «Атланта» на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ПП «Атланта» (далі - Підприємство) звернулося до реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області (далі - Реєстратор), Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі - Рада), про визнання дій протиправними, скасування рішення виконкому Ради від 24 лютого 2010 року № 57 «Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття об'єкта - ангара для техніки КП «Торгово-сервісний дім», розташованого на території ВАТ «Гард-Автотранс» в експлуатацію», скасування права власності, державної реєстрації права власності та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 січня 2015 року серія СТА 416084.

Зазначали, що на момент будівництва ангару, проведення його технічної інвентаризації та державної реєстрації права власності на нього за Радою, бетонне замощення, на якому розміщено ангар належало на праві власності ВАТ «Гард-Автотранс». Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31 липня 2007 року право власності на це бетонне замощення визнано за Підприємством.

Посилаючись на те, що при здійсненні будівництва ангару замовник не отримав згоди на його розміщення, що порушує право власності Підприємства, просили скасувати рішення виконкому Ради від 24 лютого 2010 року № 57 «Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття об'єкта - ангару для техніки КП «Торгово-сервісний дім», розташованого на території ВАТ «Гард-Автотранс» в експлуатацію», скасувати право власності та державну реєстрацію власності територіальної громади Ради на ангар для техніки, загальною площею 904 кв.м., розташованого за адресою: Комунальна зона, 7-з у м. Южноукраїнськ, скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21 січня 2015 року серія СТА 416084.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням Ради від 14 січня 2002 року № 344 надано згоду на придбання 100% пакету акцій (але не менше 75%) ВАТ «Гард-Автотранс» у комунальну власність територіальної громади м. Южноукраїнська.

Відповідно до звіту відділу комунального майна Ради за 2001 - 2002 роки на підставі рішення № 344 придбано 69,625% акцій ВАТ «Гард-Автотранс» у комунальну власність територіальної громади м. Южноукраїнська.

25 березня 2003 року рішенням виконкому Ради № 176 на виконання рішення Ради від 25 квітня 2001 року № 272 «Про затвердження Правил забудови м. Южноукраїнська» надано дозвіл відділу капітального будівництва міської ради здійснити будівництво ангару для техніки КП «Автотранс», розташованого на території ВАТ «Гард-Автотранс» шляхом затвердження проектної документації, виконаної фахівцями ВАТ проектно-вишукувального інституту «Миколаївагропроект».

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 31 липня 2007 року визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 13 квітня 2007 року № 42, укладений між ПП «Атланта» та ВАТ «Гард-Автотранс», щодо купівлі Товариством частини будівлі адміністративно-побутового корпусу (Літ. З-1Н), будівель насосної пожежного тушіння (Літ. И-1Н), складу матеріалів, боксу для легкового автомобіля (Літ. Б-1Н), огорожі та замощення території, яке розташоване за адресою: м. Южноукраїнськ Миколаївської області Комунальна зона, 7. Також, за Товариством визнано право власності на вказане майно.

Рішенням виконкому Ради від 24 лютого 2010 року № 57 затверджено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта - ангару для техніки КП «Гард-Автотранс» в експлуатацію.

На підставі рішення Южноукраїнської міської ради від 16 червня 2010 року № 1303 ангар для техніки, розташований в комунальній зоні отримав поштову адресу - Комунальна зона, 7-з.

Рішення Ради від 16 червня 2010 року № 1304 «Про передачу закінченого будівництвом об'єкта «ангар для техніки» від управління розвитку інфраструктури Южноукраїнської міської ради на баланс КП «Служба комунального господарства» зазначений об'єкт передано на баланс КП «СКГ», у повне господарське відання.

15 січня 2015 року Рада в особі її представника за довіреністю Куртової С.В. звернулась до Реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та надала документи з метою реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна «будівля, ангар для техніки», розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Комунальна зона, буд.7-з за територіальною громадою м. Южноукраїнськ з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не було зареєстровано до 1 січня 2013 року.

За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, 21 січня 2015 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав № 18760448.

На підставі прийнятого рішення відкрито відповідний розділ у Державному реєстрі прав з присвоєнням реєстраційного номеру, внесено відомості про речові права та суб'єкта права з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 32497491.

Розглянувши цей спір, суди попередніх інстанції виходили з того, що він є адміністративним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає цей висновок помилковим.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте Радою рішення від 24 лютого 2010 року № 57 «Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття об'єкта - ангара для техніки КП «Торгово-сервісний дім», розташованого на території ВАТ «Гард-Автотранс» в експлуатацію» є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого рішення не породжує наслідків для власника, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на будівлю (ангар для техніки) має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є вказане рішення органу місцевого самоврядування, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника, оскільки у такої особи виникло право власності і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, наказ про оформлення права власності на нежитлові приміщення), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Щодо інших позовних вимог про скасування права власності, державної реєстрації власності та свідоцтво про право власності, то вони мають виключно приватноправовий характер. Спір про скасування свідоцтва про право власності не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

З викладеного вбачається, що спір щодо будівлі ангару для техніки має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а також вимоги про скасування акта про право, виданого на підставі такого незаконного рішення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-405а14) і колегія суддів бере її до уваги.

Пунктом першим частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та закрити провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Атланта» задовольнити частково.

Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов