Ухвала суду № 56753828, 24.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року м. Київ К/800/31726/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Мойсюк М.І. , Тракало В.В. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області з вимогою визнати протиправним та скасувати Наказ № 747 від 22 грудня 2014р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Міндоходів у Львівській області № 747 від 22 грудня 2014р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Скасовуючи оскаржуваний наказ та задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з характеру порушення позивача, обставин, за яких воно було вчинене та наслідків, до яких воно призвело та встановили безпідставність застосування відповідачем до ОСОБА_2 такого виду дисциплінарного стягнення як догана, оскільки застосоване дисциплінарне стягнення не є співрозмірним із тяжкістю вчиненого позивачем проступку.

У касаційній скарзі відповідач, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору оперативних чергових митниці оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Наказом Головного управління Міндоходів у Львівській області №747 від 22.12.2014р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_2, старшому інспектору з особливих доручень сектору оперативних чергових митниці оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області старшому лейтенанту податкової міліції за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту, Положення про сектор оперативних чергових митниці оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області від 29.01.2014р., Інструкції про організацію роботи сектору оперативних чергових митниці оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області від 01.08.2013р., наказу Міністерства доходів і зборів України від 15.08.2013р. №357 «Про затвердження Правил поведінки посадових осіб Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів» оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка начальника УВБ ГУ Міндоходів у Львівській області полковника податкової міліції ОСОБА_3, яка надійшла на ім'я в.о. заступника начальника-начальника слідчого управління фінансових розслідувань, начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_4 25.09.2014р. № 79/13-1-008-010/1382, в якій зазначено: « 24.09.2014р. близько 18 год., під час перебування у зоні діяльності МП «Скнилів» Львівської митниці, та проходження повз черговий наряд, який ніс службу на вході у адміністративне приміщення зафіксовано факт недотримання позивачем вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Як доказ порушення Дисциплінарного статуту відповідач зазначає, що під час розмови із співробітником Львівської митниці позивач демонстративно продовжував лежати на дивані зі знятим взуттям. На зауваження про те, що працівник міліції повинен дотримуватись професійної та службової етики, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету ОСОБА_2 демонстративно відповів, що не побачив ОСОБА_3 через скляну перегородку кімнати, а відсутність взуття не впливає на порядок несення служби» та складено висновок службового розслідування від 27.10.2014р.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що застосування такого виду дисциплінарного стягнення як догана у вказаних правовідносинах є безпідставним, оскільки застосоване дисциплінарне стягнення не є співрозмірним із тяжкістю вчиненого позивачем проступку.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового i начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів i наказів начальників.

Статтею 12 цього статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Мойсюк М.І.

Тракало В.В.