Рішення № 56753030, 16.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2011 р. Справа № 6/067-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором № 2229/09 на централізовану охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25 листопада 2009 року,

представники:

позивача: ОСОБА_2 (дов. №13/1-1-1037 від 11.06.2011р.);

відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2011 року Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення боргу за договором № 2229/09 на централізовану охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25 листопада 2009 року.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 2229/09 на централізовану охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25 листопада 2009 року щодо сплати наданих послуг з охорони обєкта відповідача. У звязку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 959,89 грн суму основного боргу та 479,95 грн суму штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 червня 2011 року порушено провадження у справі № 6/067-11 та призначено її до розгляду на 12 липня 2011 року.

У звязку з неявкою в судові засідання 12 липня 2011 року та 26 липня 2011 року представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів, суд відкладав розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 16 серпня 2011 року позивачем, на підставі ст. 22 ГПК України подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу. Згідно зазначеного клопотання позивач просить суд стягнути з відповідача 558 грн основного боргу та 479,95 грн штрафу.

Таким чином, суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 558 грн основного боргу та 479,95 грн штрафу.

Відповідач же свого представника в судове засідання 16 серпня 2011 року знову не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджуються наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його незявлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

25 листопада 2009 року між Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (далі охорона, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (замовник, відповідач у справі) укладено договір № 2229/09 на центральну охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору), замовник доручає, а охорона зобовязується здійснювати охорону майна замовника на обєкті та обслуговування на обєкті та обслуговування сигналізації на цьому обєкті. За цим договором охорона не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 2.2. договору охорона майна, що знаходиться на обєкті, здійснюється охороною у дні і години, вказані у дислокації.

Сторонами погоджено (п.п. 3.1 - 3.3 договору) ціна охоронних послуг за цим договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку і протоколі узгодження договірної ціни. У разі зміни норм витрат "Охорони" на виконання заходів охорони по договору, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на виконання заходів охорони по договору, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання "Охорони, договірна ціна та вартість охоронних послуг по Договору змінюється сторонами на основі наданого "Охороною" письмового подання "Замовнику" без переоформлення договору, шляхом підписання сторонами нових Додатків № №2,3 до договору. Підписання "Замовником" нових Додатків № №2,3 до договору за новими тарифами є достатньою підставою для залишення договору в силі. "Замовник" проводить оплату послуг "Охорони" за новими тарифами з дня їх затвердження сторонами. Відмова "Замовника" від підписання нових Додатків № №2,3 до договору про підвищення договірної ціни та вартості охоронних послуг по договору, є достатньою підставою для розірвання цього договору в односторонньому порядку за ініціативою "Охорони". До офіційної відмови "Замовника" про переукладення договору за новими тарифами, що дає право "Охороні" розірвати в односторонньому порядку цей договір, прирівнюється і не надання письмової відповіді на відповідне письмове звернення "Охорони" протягом 20 днів від дати його одержання "Замовником".

Вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки №№ 1,2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги "Охорони" здійснюється "Замовником" на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок "Охорони". Перший платіж по Договору у сумі вартості послуг «Охорони»за перший місяць охорони "Об'єкта" здійснюється "Замовником" впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються "Замовником" не пізніше 5 числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів "Замовника" на банківський рахунок "Охорони".

"Замовник" своєчасно надсилає до "Охорони" свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів викопаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання "Замовником" своїх зобов'язань за цим договором щодо передачі "Об'єктів" під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим договором.

Договір укладається сторонами строком на 1 рік і починає свою дію з 24.11.2009 року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік (п. 13.1. договору).

Судом встановлено, що даний договір був чинним у період заявлений до стягнення.

Водночас, Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було підписано Дислокацію до договору та розрахунок з додатком до розрахунку. Крім того, між сторонами було підписано протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони додатком № 3 до договору.

Згідно з додатком до розрахунку замовник та охорона погодились в тому, що ціна за здійснення охоронних заходів за цим договором разом становить 475,60 грн за місяць.

На виконання умов договору № 2229/09 на центральну охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25.11.2009 р. Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області було надано Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 послуги з охорони обєкту, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, копії яких долучено до матеріалів справи.

З наявних в матеріалах справи копій актів приймання здачі виконаних робіт/послуг вбачається, що сторонами спору підписано акти без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості наданих послуг за підписаними актами.

Як зазначає позивач, відповідач лише частково сплатив виконавцю за надані послуги за договором № 2229/09 на центральну охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25.11.2009р. (докази оплати зазначених послуг містяться в матеріалах справи), у звязку з цим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача залишку неоплаченої вартості наданих позивачем послуг з охорони обєкту відповідача в сумі 959,89 грн за період з січня 2010 року по березень 2011 року.

Натомість, судом враховано, що відповідачем зменшено заявлену до стягнення суму основного боргу, згідно поданого ним клопотання, в якому він просить суд зменшити розмір основного боргу та стягнути з відповідача 558 грн.

Таким чином, на час вирішення спору вартість неоплачених послуг з охорони обєкту відповідача за договором становить 558 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відтак, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги положення п. 3.2. договору, судом встановлено, що останній день, коли відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за надані послуги з охорони є 5 число кожного місяця за відповідний місяць.

Проте, доказів сплати боргу в повному обсязі за договором № 2229/09 на центральну охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25.11.2009р. відповідач суду не надав.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо повної оплати вартості послуг з охорони доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем вартості наданих послуг з охорони за договором у розмірі 558 грн, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором № 2229/09 на центральну охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25.11.2009р. становить 558 грн.

Крім того, борг відповідача перед позивачем за договором додатково підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами договору (належна копія міститься в матеріалах справи ).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Так, приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обовязок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати в повному обсязі за надані позивачем послуги з охорони майна.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати залишку боргу (558 грн) за надані позивачем послуги з охорони майна в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 558 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф відповідно до п. 8.3. договору № 2229/09 на центральну охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 25.11.2009р.

Згідно вказаного п. 8.3 договору у разі порушення замовником зобовязань, вказаних у п. 3.2. цього договору, він сплачує охороні погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобовязання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше разу), замовних сплачує охороні штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно невиконаного зобовязання.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з охорони за договором доведено позивачем належними та допустимими доказами, та не спростовоно відповідачем.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши заявлену до стягнення суму штрафу, господарський суд встановив, що наведений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, у звязку з чим штраф підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі 479,95 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 558 грн основного боргу та 479,95 грн штрафу є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).

Враховуючи зменшення розміру позовних вимог, згідно поданого позивачем клопотання про зменшення розміру основного боргу, ціна позову становить 1037,95 грн, а тому державне мито, яке підлягає стягненню з відповідача, визначається, саме із суми 102 грн, як 1 відсотка ціни позову.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Розяснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (код ЄДРПОУ 08596914) 558 грн основного боргу та 479,95 грн штрафу.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України на р/р 31118095700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державного мита у розмірі 102 грн та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз