Рішення № 56753014, 18.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2011 р. Справа № 26/108-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 ОСОБА_2 в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 ОСОБА_2, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Олімп, Київська обл., м. Боярка про стягнення 343 276,15 грн. за участю представників позивача ? ОСОБА_2, довіреність № 189/11/09Н від 18.07.2011 року, відповідача не зявилися,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 280 000,00 грн. залишку непогашеної частини кредиту, 58 064,90 грн. заборгованості за відсотками, 129,49 грн. пені по кредиту, 5 081,76 грн. пені за відсотками, а загалом 343 276,15 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань за кредитним договором № 010/06-11/191 від 27.02.2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.08.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.08.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „ОСОБА_1 ОСОБА_2, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_1 ОСОБА_2 (кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Олімп (позичальник) було укладено кредитний договір № 010/06-11/191, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на розвиток бізнесу (закупівля продуктів харчування) на суму 300 000,00 грн. на строк до 27.02.2014 року зі сплатою 19% річних.

Відповідно до п.п. 1.2.1 частини № 2 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний та/чи транзитний рахунок.

Згідно п.п. 1.5.1.1 частини № 2 кредитного договору нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів. Якщо до сплати процентів з моменту надання кредиту залишається не більш 3 банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці.

П.п. 1.9.1 частини № 2 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобовязань за цим договором. При цьому, виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 300 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR010/06-1 від 27.02.2007 року.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов кредитного договору № 1, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту та станом на 19.01.2011 мав заборгованість перед позивачем з повернення кредиту у сумі 280 000,00 грн. та 58 064, 90 грн. заборгованість за відсотками.

15.06.2010 року позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу про повне та дострокове погашення кредиту за кредитним договором №1, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобовязань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача непогашеної частини кредиту у сумі 280 000,00 грн. та заборгованості по прострочених процентах у сумі 58 064,90 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 129,49 грн., у звязку з несвоєчасним повернення кредиту та пені у сумі 5 081,76 грн., у звязку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1.1 частини № 2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача 129,49 грн. пені за кредитом та 5 081,76 грн. пені за процентами підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 3 432,76 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Олімп (08150, Київська обл., м. Боярка, код 13711607) на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 ОСОБА_2 в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 ОСОБА_2 (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7 б, код 23494105) 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) 00 грн. непогашеної частини кредиту, 58 064 (пятдесят вісім тисяч шістдесят чотири) грн. 90 коп. заборгованості по прострочених процентах, 129 (сто двадцять девять) грн. 49 коп. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 5 081 (пять тисяч вісімдесят одну) грн. 76 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 76 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 23.08.2011р.