Постанова № 56752746, 22.03.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2016 р. Справа № 922/4744/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

секретар судового засідання Курченко В.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 15.01.2016р.)

1-го відповідача ОСОБА_2 (довіреність №41 від 02.02.2016р.), ОСОБА_3 (довіреність №42 від 02.02.2016р.)

1-ї третьої особи ОСОБА_4 (довіреність від 18.12.2015р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі філії Савинський елеватор, с. Савинці (вх.№ 127 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. у справі № 922/4744/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра-Агро-Схід, с. Борщагівка

до 1) Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі філії Савинський елеватор, с. Савинці

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра, м. Вовчанськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1)Товариства з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест, с. Губарівка, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Абада, с. Циркуни

про повернення майна,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015р. позивач, ТОВ «Деметра-Агро-Схід», звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі філії Савинський елеватор та Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра про повернення позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг., передане на зберігання за Договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014 року, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід", а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468768,00 грн., також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 9375,36 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. (з урахуванням ухвали від 21.12.2015р.) позовні вимоги задоволені повністю, зобов'язано ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" повернути ТОВ "Деметра-Агро-Схід" насіння соняшника загальною вагою 48830 кг., передане на зберігання за Договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014 року, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід", а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468768,00 грн. та судовий збір у розмірі 9375,36 грн.

ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі філії Савинський елеватор з вказаним рішенням суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. по справі №922/4744/15, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра-Агро-Схід у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.02.2016р.

04.02.2016р. від ТОВ «БКЗ-Інвест» надійшли пояснення по справі (вх.№1409).

08.02.2016р. від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№1467).

08.02.2016р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.1502).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. розгляд справи відкладено на 01.03.2016р.

26.02.2016р. від ТОВ «БКЗ-Інвест» надійшли пояснення по справі (вх.№2259).

29.02.2016р. від ПАТ «ДПЗКУ «Савинський елеватор» надійшли пояснення по справі (вх.№2284, №2285).

01.03.2016р. від позивача надійшли пояснення по справі (вх.2387).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. розгляд справи відкладено, продовжено строк розгляду справи.

21.03.2016р. від позивача надійшли пояснення по справі (вх.3134).

В судовому засіданні 22.03.2016р. представник апелянта заперечував проти законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник 1-ї третьої особи також наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. та відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача зазначала про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.10.2014р. між ПАТ «ДПЗК України» в особі філії «Савинський елеватор» (зерновий склад, збергіач) та ТОВ «Деметра-Агро-Схід» (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №141, відповідно до умов якого поклажодавець зобовязується передати, а Зерновий склад зобовязується прийняти на зберігання олійні (зернові, зернобобові, круп`яні, олійні культури врожаю 2014 р.) на надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід`ємною частиною даного договору, та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання зерна за культурами і класами.

Зерно, що передається на зберігання Зерновому складу згідно із цим договором є власністю поклажодавця, зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатись зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого даним договором, крім випадків, передбачених п. 4.2.5 договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 4.2.5 договору передбачено, що у випадку неотримання від поклажодавця відповіді на претензію у встановлений чинним законодавством України строк, зерновий склад має право в односторонньому порядку змінити порядок оплати послуг, шляхом зарахування відповідної кількості зерна поклажодавця за рахунок боргу, згідно ринкових цін, що діяли на момент надання послуг.

Крім того, умовами договору також передбачено, що зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання акта-розрахунку на зерно та товарно-транспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами акта-розрахунку на зерно та складського документу (п. 3.13 договору).

Сторонами встановлено, що вказаний договір діє до 31.05.2015р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 12.1).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Деметра-Агро-Схід» передало на зберігання елеватору 324535 кг зерна насіння соняшника. Зазначене підтверджується копією складської квитанції на зерно від 12.11.2014р. №2469, підписаної керівником філії «Савинский елеватор» ОСОБА_5

Обґрунтовуючи даний позов, позивач зазначає, що 19.03.2015р. філією ПАТ «ДПКЗУ» «Савинський елеватор» спірне зерно у кількості 48830 кг було безпідставно переоформлено на ТОВ «БКЗ-Інвест».

В обґрунтування зазначеного, позивач зазначає, що 08.09.2014р. між ТОВ «Абада» (постачальник) та ТОВ «БКЗ-Інвест» (покупець) укладено договір поставки №КП-Б-А-01/09-14 щодо поставки врожаю соняшника та кукурудзи, відповідно до умов якого право власності на зерно покупець набуває з моменту підписання акту прийому передачі товару. На виконання умов вказаного договору, 17.09.2014р. між ТОВ «БКЗ-Інвест» та ТОВ «Абада» підписано акт приймання-передачі товару.

В рамках досудового слідства щодо кримінального провадження № 12014220430003907 від 21.09.2014 року, порушеного за фактом заволодіння майном ТОВ «Абада», тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, СВ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області 01.10.2014 року, в ході огляду місця події, було вилучено та передано на відповідальне зберігання директорові ТОВ «Деметра» ОСОБА_6, насіння соняшника вагою 29250 кг. Також 08.10.2014 року в ході огляду місця події було вилучено автомобіль «Камаз» з насінням соняшника вагою 19580 кг, яке було передане на відповідальне зберігання директору ТОВ «Деметра».

Таким чином, органом досудового розслідування - СВ Харківського РВ, директору ТОВ «Деметра» було передано на відповідальне зберігання насіння соняшника загальною вагою - 48830 кг, яке директор ТОВ «Деметра» ОСОБА_6 09.10.2014 р. здав на відповідальне зберігання на філію ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор».

Вказане зерно в подальшому переоформлене з ТОВ «Деметра» на ТОВ «Деметра-Агро-Схід», та, як зазначалось раніше, разом з іншим зерном (всього 324535 кг) передано на відповідальне зберігання на філію ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор».

05.03.2015р. ухвалою Харківського районного суду Харківської області у справі №635/1726/15-к зобовязано надати тимчасовий доступ органу досудового слідства СВ Харківському РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУ УМВС України мВ Харківській області слідчому, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, до речей та документів філії ПАТ «ДПКЗУ «Савинський елеватор», зокрема, насіння соняшника вагою 48830 кг, яке передано на зберігання директором ТОВ «Деметра» ОСОБА_6 на філію ПАТ «ДПКЗУ «Савинський елеватор», яке знаходиться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Савинці, вул. Привокзальна, 50, з можливістю його вилучення.

11.03.2015р. на запит старшого слідчого СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції ОСОБА_7 щодо зберігання насіння соняшника, що здано ТОВ «Деметра», директор філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» ОСОБА_5 у листі №126, відповіла, що на особистій карточці ТОВ «Деметра-Агро-Схід» рахується насіння соняшнику врожаю 2014 року у кількості 205495 кг, яке знеособлене.

11.03.2015 року в ході виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області № 635/1726/15-к н/п 1-кс/635/148/2015 від 05.03.2015 року насіння соняшнику вагою 48830 кг вилучено органом досудового слідства - СВ Харківського РВ із зазначеної вище загальної кількості насіння соняшника, яка рахується на особистій карточці ТОВ «Деметра-Агро-Схід», і передано на відповідальне зберігання філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор», про що складено протокол про тимчасовий доступ до речей і документів, з описом речей які були вилучені на підставі ухвали суду.

02.12.2014 р. постановою прокурора Харківської міжрайонної прокуратури юриста 3 класу ОСОБА_8 тимчасове вилучено майно старшим слідчим Липецького ВМ СВ Харківського РП (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області капітаном ОСОБА_9 при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014220430003907 від 21.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у період з 08.09.2014 до 10.09.2014 р. у ОСОБА_10 визнано таким, що вилучено безпідставно та доручено слідчому (групі слідчих) СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, які здійснювали розслідування кримінального провадження № 12014220430003907 повернути насіння соняшника (товарного) особі, у якій воно було вилучено.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_10 станом на вересень 2014р. був керівником ТОВ «Абада».

18.03.2015р. від ТОВ «БКЗ-Інвест» слідчому надійшло клопотання щодо повернення вилученого насіння соняшника вагою 48830 кг, яке згідно постанови Харківської міжрайонної прокуратури від 02.12.2014р. визнано таким, що вилучено безпідставно.

На виконання вказаного листа органу досудового розслідування філія ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» переоформило насіння соняшнику вагою 48830 кг на особисту картку ТОВ «БКЗ-Інвест».

27.05.2015р. ТОВ «Деметра-Агро-Схід» звернулось до ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» з вимогою про повернення 48830 кг насіння соняшника на особисту карточку ТОВ «Деметра-Агро-Схід». Вказана вимога отримана філією ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор», про що свідчить штамп вхідної кореспонденції з номером та датою (а.с. 20 т.1).

Отже, підставою звернення ТОВ «Деметра-Агро-Схід» з даним позовом стало неповернення зерна зерновим складом у кількості 48830 кг на вимогу поклажодавця.

Приймаючи рішення у даній справі, Господарським суд Харківської області дійшов до правильного висновку щодо порушення прав позивача щодо неповернення належного йому на праві власності майна. Однак, дійшов до неправомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог альтернативним способом, що є не допустимим, з огляду на приписи господарського процесуального законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі фактично є вимога про виконання філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» умов договору складського зберігання №141 від 29.10.2014р. щодо повернення зерна насіння соняшника вагою 48830 кг, яке не повернуто поклажедавцю (позивачу) на його вимогу.

Виходячи з наведеного, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми цивільного законодавства щодо договору зберігання.

Так, відповідно до статті 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 932 цього кодексу врегульовано, що Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Частиною 1 статті 942 Кодексу передбачено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 953 Кодексу передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Статтею 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 цього кодексу не допускається одностороння відмова від зобовязання.

Стаття 526 передбачає виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись частиною 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦКУ).

Отже, за змістом наведених норм права, обовязок зернового складу щодо повернення зерна на вимогу поклажодавця передбачений як законом так і умовами договору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, виходячи з наведених обставин справи, факт передання ТОВ «Деметра-Агро-Схід» на зберігання філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» спірного майна підтверджується укладеним між ними договором складського зберігання від 29.10.2014р., а також виданої останнім позивачу складською квитанцією від 12.11.2014р. №2469.

Проте, ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» умови договору щодо повернення зерна на вимогу поклажодавця (позивача) не виконав. До того ж, безпідставно переоформив з особистої карточки ТОВ «Деметра-Агро-Схід» на користь органів досудового слідства спірного насіння, тоді як, вимоги органів досудового слідства стосувались іншої юридичної особи, зокрема, ТОВ «Деметра».

На думку колегії суддів вказані дії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» порушують права позивача, які підлягають захисту шляхом повернення позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, переданого на зберігання за Договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014 року, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід".

Всі інші обставини, які наведені ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» у спростування позиції позивача, зокрема, щодо правомірності прийняття слідчим постанови про переоформлення зерна на ТОВ «БКЗ-Інвест», щодо неправомірності переоформлення зерна ТОВ «Деметра» до ТОВ «Деметра-Агро-Схід», щодо правомірності дій посадових осіб ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» стосовно переоформлення спірного зерна з особистої карточки позивача на користь органу досудового слідства тощо, на думку, колегії суддів, повинні бути предметом розгляду в кримінальному провадженні, та не можуть підтверджувати наявність господарських правовідносин, що склались між позивачем та ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор».

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 84 ГПК України, резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

У пункті 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», розяснено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов'язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача. Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК, та/або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Як зазначалось раніше, в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено про задоволення позову про повернення позивачу спірного зерна, а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн. Тобто, судом першої інстанції задоволено альтернативні вимоги позивача, що є порушенням наведених норм законодавства.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено неможливість виконати рішення суду шляхом повернення майна в натурі, а також відсутність будь-яких обґрунтувань з боку позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, колегія суддів зазначає про необхідність задоволення позову саме в частині повернення позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг., переданого на зберігання за Договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014 року, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід".

Зазначене є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про порушення права позивача, у звязку з чим, фактично задовольнив позовні вимоги про повернення майна, колегія суддів вважає доцільним покласти судовий збір, за подання позову на 1-го відповідача - ПАТ "ДПЗКУ" в особі філії "Савинський елеватор" у повному обсязі.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, виходячи з приписів ч.1 ст. 49 ГПК України покладається на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі філії Савинський елеватор, с. Савинці задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. у справі № 922/4744/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн., у випадку неможливості фактичного повернення зерна.

Прийняти в цій частині нове рішення. Відмовити у задоволенні позову про відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн., у випадку неможливості фактичного повернення зерна.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор», с. Савинці (64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50 код ЄДРПОУ 37506248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Агро-Схід» (64240, Харківська область, Балаклійський район, с. Борщівка, вул. Комсомольська, буд 47, код ЄДРПОУ 38610828) 9375,36 грн. судового збору за подання позову.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.03.16

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.