Постанова № 56752599, 21.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.03.2016 справа №908/5612/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:Сгара Е.В Мясищева А.М., Будко Н.В. Тимошенко А.А.

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Левицька А.В. - довір. не прибув розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будтехноком-Бердянськ", м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької областівід20 січня 2016 р. у справі№ 908/5612/15 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до відповідача: Приватного підприємтсва "Будтехноком-Бердянськ", м. Бердянськ Запорізької області простягнення суми 142 482,79 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.01.2016р. по справі №908/5612/15 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємтсва "Будтехноком-Бердянськ", м. Бердянськ Запорізької області та стягнуто з Приватного підприємства "Будтехноком-Бердянськ" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свердлова, буд. 40, код ЄДРПОУ 34667294) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 15.02.2013 р. в розмірі 142482 (сто сорок дві тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 79 коп. (із яких: 49899 (сорок дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. - заборгованість за кредитом, 50068 (п'ятдесят тисяч шістдесят вісім) грн. 61 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 42514 (сорок дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 19 коп. - пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), судовий збір у розмірі 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 24 коп.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Будтехноком-Бердянськ", м. Бердянськ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2016р. по справі №908/5612/15, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що сума пені, яка була нарахована на прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 49899,99 грн. за період з 09.01.2014р. по 23.09.2015р. складає 29344,46 грн. Крім того, зазначив, що пеня повинна нараховуватись протягом 6 місяців.

Позивач у судовому засіданні 21.03.2016р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач у судове засідання 21.03.2016р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2013 р. Приватне підприємство "Будтехноком-Бердянськ" звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач, банк) із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заявою про відкриття рахунку.

В заяві зазначено, що підписавши цю заяву (анкету), клієнт висловлює свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою (анкетою) складають Договір банківського обслуговування. Підписавши цю заяву, клієнт засвідчує згоду на ведення ПАТ КБ "Приватбанк" документообігу, у т.ч. підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, що отримано в порядку, який передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг. Своїм підписом клієнт приєднався і зобов'язався виконувати умови, що викладено в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет-/СМС-ресурс, зазначений банком). Підтверджує, що вся надана ним інформація є правильною. При укладенні договорів, а також додаткових угод до них, банк та клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку та підпису особи, яка уповноважена підписувати договори та угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Таким чином, сторони уклали договір банківського обслуговування б/н від 15.02.2013р. Крім того, за заявою відповідача йому було відкрито поточний рахунок 26007055870418 та картковий рахунок № 26052055870418 в гривні.

Розділом 3.1.1. Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж". Послугу "Гарантований платіж" ПАТ КБ "ПриватБанк" надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "ПриватБанк" заявок на договірне списання коштів (далі - „гарантований платіж" або „заявка"), згідно якої клієнт доручає ПАТ КБ "ПриватБанк" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "ПриватБанк" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п. 3.1.1.74 Умов - обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/ кредитних/ змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Після отримання ПАТ КБ "ПриватБанк" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (системи Internet Banking Приват24 - офіційний канал зв'язку між Банком та Клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91 Умов), ПАТ КБ "ПриватБанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).

Відповідно до заявок на гарантований платіж №3402 від 28.11.2013р. на суму 7595 гривень, №3409 від 28.11.2013р. на суму 3496 гривень, №3403 від 28.11.2013р. на суму 7595 гривень, №3404 від 28.11.2013р. на суму 7595 гривень, №3405 від 28.11.2013р. на суму 2688 гривень, №3406 від 28.11.2013р. на суму 24362,33 гривень, №3407 від 28.11.2013р. на суму 31805,36 гривень, №3408 від 28.11.2013р. на суму 3563,23 гривень позивачем були проведені гарантійні платежі на відповідні рахунки, зазначені в заявках, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відповідними виписками банка за період з 15.02.2013 року по 15.10.2015 року.

Відповідно до розділу 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 грн.) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування сплачує ПАТ КБ "ПриватБанк" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПриватБанк" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.2.7.8 Банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнта за договором має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків та винагороди, при настанні умов, передбачених п. 3.2.2.7.2 (зокрема порушенням клієнтом будь-якого з обов'язків, передбачених Умовами, у тому числі порушення цільового призначення використання кредиту).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір банківського обслуговування б/н від 15.02.2013р., містить в собі ознаки як договору банківського рахунку так і кредитного договору, згідно останньому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та у встановлені строки не виконав, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість, яка складається зі сплати простроченої заборгованості по кредиту в сумі 49899,99 грн., простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 50068,61 грн. Факт наявності заборгованості відповідача на момент із зверненням із позовом до суду першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. До того ж, відповідач визнав позовні вимоги в частині заборгованості по кредиту в сумі 49899,99 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 49899,99 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 50068,61 грн. за період з 04.12.2013р. по 23.09.2015р.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 42514,19 грн., нарахованої за загальний період з 04.08.2014 р. по 23.09.2015 р., яка складається з пені, нарахованої на прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 24958,29 грн. та з пені, нарахованої на прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 17555,90 грн.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.2.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користуванням кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3,3.2.2.6,16, 3.2.2.7.2 договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6 договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2. договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3 договору здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно п. 3.2.2.10.7 Умов строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Таким чином, сторони встановили нарахування пені протягом п'ятнадцяти років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом, а також строк позовної давності збільшили до 15 років, що не суперечить діючому законодавству, зокрема п.6. ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 42514,19 грн., нарахованої за загальний період з 04.08.2014 р. по 23.09.2015р., яка складається з пені, нарахованої на прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 24958,29 грн. та з пені, нарахованої на прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 17555,90 грн.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі стосовно того, що пеня за його розрахунком складає 29344,46 грн. та повинна нараховуватись за період з 09.01.2014р. по 23.09.2015р., є безпідставними враховуючи наступне:

- в наданому скаржником розрахунку відображена лише пеня, яка нарахована на прострочену заборгованість по кредиту, в той же час відповідач не взяв до уваги своє несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати відсотків за договором та як наслідок, не врахував нарахування позивачем пені на прострочену заборгованість по процентам;

- відповідач заявив про нарахування пені на прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 29344,46 грн. за період з 09.01.2014р. по 23.09.2015р., в той же час, позивач нараховує пеню на прострочену заборгованість по кредиту в сумі 24958,29 грн., тобто в меншому розмірі ніж вказує відповідач.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо залишення без задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

З огляду на вищезазначене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2016р. по справі №908/5612/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будтехноком-Бердянськ", м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2016р. по справі №908/5612/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2016р. по справі №908/5612/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: А.М. М'ясищев

Н.В. Будко