Постанова № 56752529, 24.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2016 р. Справа№ 910/6424/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

за участю представників сторін:

від заявника: Кравчук В.О. довіреність № 96749/10 від 01.12.2015;

від боржника (апелянта): Ковриженко О.О. довіреність б/н від 08.02.2016;

Варес М.О. довіреність б/н від 11.01.2016;

розпорядник майна: Галічева В.О. паспорт серії НОМЕР_1 виданий Оболонським РВ ГУДМС України в місті Києві 26.06.2013;

В судовому засіданні присутні:

1) представник ПАТ "СК "Українська страхова група" - Тузова В.О. довіреність № Э,37.7.0.0/Д-1085 від 23.12.2015;

2) представники ПАТ "Ерде Банк" - Нечай О.В. за довіреністю б/н від 05.01.2016, Колосюк В.А. за довіреністю б/н від 05.01.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на ухвалу господарського суду м. Києва від 21.07.2015 у справі № 910/6424/15-г (суддя Пасько М.В.)

за заявою державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2015 у справі порушено провадження у справі № 910/6424/15-г. Визнано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві кредитором приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на суму 51.710.982, 48 грн. - вимог третьої черги. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника та інше.

При цьому місцевий господарський суд керувався ст.ст. 10, 16, 19, 22, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Приватне акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 21.07.2015 у справі № 910/6424/15-г скасувати.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме - ст.ст. 63, 104 ГПК України, ст.ст. 11, 12, 15, 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи. Так, скаржник зазначає, що судом не надано належної оцінки тому, що ініціюючим кредитором не додано до заяви доказів направлення податкової вимоги; а також тому, що у боржника відповідно до витягів наявних у справах наявне майно та тому, що податковий орган не скористався своїм правом та не вжив заходів податкової застави, чим порушив вимоги законодавства щодо порядку стягнення податкового боргу. Скаржник вбачає умисне введення податковим органом суд в оману шляхом зазначення неправдивих відомостей в заяві про порушення провадження у справі, оскільки ініціюючим кредитором зазначено адресу боржника за якою він не знаходиться. Внаслідок чого процесуальні документи суду не надходили до боржника, а тому він не знав про наявність справи про банкрутство щодо нього, що в свою чергу позбавило його права на свій захист (надання заперечень) і, як наслідок, зазначених обставин оскаржувана ухвала була винесена судом в судовому засіданні про яке боржник не був повідомлений належним чином, що є, на думку скаржника, підставою для скасування у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України. Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції був зобов'язаний відмовити у порушені провадження у справі на підставі ч. 7 ст. 16, ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки ініціюючим кредитором в заяві про порушення провадження у справі не вказано повного найменування боржника, а саме його поштової адреси.

09.02.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником ініціюючого кредитора подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу без змін.

23.02.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Галічевою В.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін. Так, розпорядник майна зазначає, що безспірні вимоги ініціюючого кредитора підтверджені судовими рішення, сума даних вимог є достатньою для порушення провадження у справі про банкротство, а докази додані до заяви податкового органу спростовують твердження скаржника про можливість задоволення вимог за рахунок продажу майна. Розпорядник майна в відзиві зазначає, що посилання боржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині належного повідомлення його про час та місце розгляду справи та неотримання боржником жодного судового рішення з даної справи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, оскільки додатково свідчать про відсутність боржника за місцем реєстрації та знаходження.

15.03.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником ініціюючого кредитора подано додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що під час друкування заяви про порушення провадження у цій справі було допущено описку, а саме помилково зазначено суму боргу 51 710 982,48 грн в той час, як за боржником обліковується податковий борг в розмірі 51 709 792,48 грн. Крім того, скаржником повідомлено, що відповідно до наявних у справі чеків та описів вкладення органу про порушення провадження у справі була направлена боржнику на дві адреси, а тому безпідставними є твердження скаржника щодо його необізнаності з приводу порушення провадження у цій справі. Так, в додаткових поясненнях представник податкового органу просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

В судовому засіданні представники боржника (скаржника) підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

В судовому засіданні представник ініціюючого кредитора, розпорядник майна та представники ПАТ "СК "Українська страхова група" , ПАТ "Ерде Банк" заперечив вимоги апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 зі змінами та доповненнями (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Згідно з приписами ст. 16 Закону з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а також ознак неплатоспроможності боржника або її загрози та вирішення інших питань, пов'язаних з розглядом справи, здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у цій справі прийнято до розгляду заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про порушення справи про банкрутство ПАТ "НФСК "Добробут" та призначено підготовче засідання на 21.07.2015.

Відповідно до частини дев'ятої ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про: порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2015 у справі порушено провадження у справі № 910/6424/15-г. Визнано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві кредитором приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на суму 51.710.982, 48 грн. - вимог третьої черги. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Галічеву В.О. та інше.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що публічне акціонерне товариство "НФСК " Добробут " зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/ІГОРІВСЬКА,10/5 ЛІТ. «А» з присвоєнням ідентифікаційного коду 31093336, що вбачається з витягу з ЄДПОУ доданого податковим органом до заяви про порушення провадження у справі.

Заява Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві мотивована наявністю податкової заборгованості у ПАТ "НФСК "Доюробут" в розмірі 51.710.982,48 грн.

Перевіривши подані ініціюючим кредитором документи на підтвердження заявленим їм вимог апеляційним судом встановлено наступне.

З розрахунку доданого до заяви про порушення провадження у справі вбачається за боржником обліковується станом на 10.12.2014 податковий борг в розмірі 51 709 792,48 грн., в тому числі:

1. з податку на прибуток страхових організацій в сумі 45 325 254,49 грн.;

2. з податку на додану вартість у сумі 58 900,96 грн.;

3. з податку з доходів найманих працівників в сумі 5 285 028,17 грн.;

4. з єдиного соціального внеску в сумі 345 570,09 грн.;

5. по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування в сумі 284, 77 грн.;

6. з авансованих внесків з податку на прибуток страхових організацій в сумі 690 754,00 грн.;

Враховуючи те, що відповідно до розрахунку поданого до суду першої інстанції сума вимог податкового органу становить 51 709 792,48 грн., а також враховуючи додаткові письмові пояснення ініціюючого кредитора і пояснення його представника, надані в судовому засіданні щодо помилковості зазначення в заяві суми вимог в розмірі 51.710.982,48 грн., колегія суддів вважає, що розгляду підлягають вимоги ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві в розмірі 51 709 792,48 грн.

Отже, на підтвердження вимог в розмірі 51 709 792,48 грн. податковим органом додано до заяви про порушення провадження у справі відповідні документи, з яких вбачається наступне.

На підтвердження податкового боргу з податку на прибуток страхових організацій кредитором подано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014 у справі №826/8146/14 (залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014), якою стягнуто з боржника податкову заборгованість у сумі 44 512 393,58 грн. Крім того, податковим органом подано копії інкасових доручень, а також докази вжиття заходів щодо отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Податковий борг по податку з доходів найманих працівників на суму 5 285 028,17 грн., ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві підтверджує постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2013 у справі № 826/5192/13-а, якою стягнуто з боржника податкову заборгованість у відповідній сумі, а саме 5 285 028,17 грн. крім того на підтвердження зазначених вимог ініціюючим кредитором подано до суду виконавчий лист по адміністративній справі № 826/5192/13-а від 20.05.2013, копії інкасових доручень, а також докази вжиття заходів щодо отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Дослідивши інкасові доручення, які було направлено ініціюючим кредитором на виконання зазначених вище постанов адміністративного суду до банківських установ, колегією суддів встановлено, що вони були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника, що підтверджується відмітками банків на зворотній стороні зазначених доручень.

Борг ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» перед Державним бюджетом України з єдиного соціального внеску податковим органом мотивовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 406-VII від 04.07.2013, яким, зокрема, внесено зміни до п. 3 ст. 1 та ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ч. 5, 6, 7 ст. 13 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

На підтвердження вимог ініціюючим зазначено, що у зв'язку із запобіганням втрат дохідної частини Державного бюджету Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовами до боржника, що підтверджується наявними у справі:

постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2014 у справі № 826/2451/13-а, якою стягнуто податкову заборгованість у сумі 210 923,95 грн.

постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2013 у справі № 826/9398/13-а, якою стягнуто податкову заборгованість у сумі 34 839,33 грн.

постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2013 у справі № 826/7639/13-а, якою стягнуто податкову заборгованість у сумі 44 874,99 грн.

постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2013 у справі № 826/3811/13-а, якою стягнуто податкову заборгованість у сумі у сумі 80 457,63 грн..

На виконання перелічених вище постанов Окружного адміністративного суду м. Києва ДВС Подільського районного управління юстиції винесено постанови: ВП № 39945624 від 29.09.2013 про стягнення 80 457,63 грн. ЄСВ, ВП № 39114569 від 30.07.2013 про стягнення 44 874,99 грн. ЄСВ, ВП № 40378143 від 25.10.2013 про стягнення 34 839,33 грн. ЄСВ, ВП № 44293928 від 08.08.2014 про стягнення 210 923,95 грн. ЄСВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону).

Заяву про порушення провадження подано Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, створеною внаслідок реорганізації територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та Податкового кодексу України дає підстави для правового висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

В той же час, перебіг трьохмісячного строку, визначеного ч. 3 ст. 10 Закону, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідна позиція викладена в п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)», постанові Верховного суду України від 29.04.2015 у справі № 920/629/14 та постановах Вищого господарського суду України від 17.02.2015 у справі № 925/1941/14, від 24.06.2015 у справі № 920/629/14.

Таким чином, виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Так, як вбачається з поданих суду документів, заявлений податковим органом борг, який підтверджується рішеннями суду, що набрали законної сили, постановами про відкриття виконавчого провадження, інкасованими дорученнями для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України становить 50 168 517,65 грн.

Щодо решти вимог у сумі 1 541 274,83 грн., то заявником до суду не надано ні рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, ні інкасованих доручень для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та доказів вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Однак, вищенаведені обставини справи не було досліджено та не було встановлено судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

В той же час, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість тверджень Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про невиконання ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» грошових зобов'язань в сумі 50 168 517,65 грн. у понад тримісячний строк від встановленого законодавством моменту їх погашення, безспірність грошових вимог до боржника в розмірі 50 168 517,65 грн. та вжиття заходів примусового стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку з наступним пред'явленням виконавчого документу до виконання.

Вищезазначені обставини є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» та визнання Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 50 168 517,65 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що податковий орган до заяви про порушення провадження у справі надано копії судових рішень, постанови виконавчих проваджень в яких зазначено адресу боржника: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/ІГОРІВСЬКА,10/5 ЛІТ. «А».

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення боржника про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Перевіряючи законність винесення оскаржуваної ухвали на предмет дотримання процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її скасування з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалу місцевого господарського суду від 06.07.2015, якою прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до провадження та призначено підготовче засідання на 21.07.2015 об 11 год. 50 хв., направлено сторонам 09.07.2015, про що свідчить відмітка на зворотньому боці останнього аркуша ухвали.

Проте, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення боржника, а саме повідомлення про вручення або поштового повернення з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення даного повідомлення за адресою згідно витягу з ЄДРПОУ - 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/ІГОРІВСЬКА,10/5 ЛІТ. «А».

Крім того, відповідно до тексту ухвали від 21.07.2015 суд першої інстанції зазначає адресу приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут": 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 20-А, 9 поверх; ідентифікаційний код 31093336.

Аналогічна інформація стосовно юридичної адреси боржника міститься і в повідомленні, розташованому 22.07.2015 на сайті Вищого господарського суду України про порушення провадження у справі про банкрутство, що підтверджується оголошенням (т. 2, а.с. 16).

Вищенаведене дає підстави вважати, що поштова кореспонденція була спрямована судом першої інстанції боржнику на адресу: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 20-А, 9 поверх.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Однак, як зазначалось вище публічне акціонерне товариство "НФСК "Доюробут" зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/ІГОРІВСЬКА,10/5 ЛІТЕ. «А» з присвоєнням ідентифікаційного коду 31093336, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якого наявна у справі та додана до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Господарським процесуальним кодексом, а саме ч. 1 ст. 64 передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За наслідками дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що інформація з приводу адреси боржника, а саме: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 20-А, 9 поверх, зазначена ініціюючим кредитором в заяві про порушення провадження у справі.

В той же час, судом першої інстанції не перевірено відповідність даної адреси інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представником ініціюючого кредитора в суді апеляційної інстанції не було надано відповіді стосовного того чому адреса боржника в заяві зазначена саме: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 20-А, 9 поверх, а не адреса, наявна в витягу з ЄДРПОУ.

Таким чином, колегія суддів робить висновок про обґрунтованість тверджень боржника про неналежне повідомленням його про дату підготовчого засідання, в наслідок чого останній був позбавлений можливості виконати вимоги суду щодо надання витребуваних документів та забезпечити явку свого уповноваженого представника.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Проте, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм процесуального права (ст. 64 ГПК УКраїни), що, в свою чергу, позбавило права боржника на захист своїх прав та законних інтересів.

Згідно із ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду.

Стосовно призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Галічевої В.О. колегія суддів зазначає таке.

На запит суду автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, у цій справі визначено арбітражного керуючого Галічеву В.О.

Арбітражним керуючим Галічевою В.О. 14.07.2015 подано до суду заяву про участь у цій справі про банкрутство.

Крім того, до господарського суду першої інстанції подав заяву на участь у даній справі арбітражний керуючий Мурза А.М.

Згідно з частиною першою ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та положення ст. 114 Закону, колегія суддів вважає правомірним призначення арбітражного керуючого Галічевої В.О. розпорядником майна публічне акціонерне товариство "НФСК "Добробут", оскільки його кандидатура обрана через комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду» та не суперечить вимогам, встановленим у ст. 114 Закону, а кандидатом подано заяву на участь у справі.

Крім того, вірним є висновок суду першої інстанції про відхилення заяви про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мурзи А.М. в силу приписів ч. 1 ст. 114 Закону.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо неправомірності призначення останньої розпорядником майна боржника у зв'язку з невідповідністю її спеціалізації даній справі про банкрутство страховика , колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки арбітражним керуючим Галічевою В.О. було надано до матеріалів справи, необхідні документи та пояснення, які підтверджують її спеціалізацію та відповідність її кандидатури вимогам Закону про банкрутство, а відтак і можливість останньої належним чином виконувати повноваження розпорядника майна боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність правових підстав для визнання вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві в розмірі 51 710 982,48 грн., а також порушено норми процесуального права в частині належного повідомлення боржника про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, винесена ухвала підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на ухвалу господарського суду м. Києва від 21.07.2015 у справі № 910/6424/15-г задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 21.07.2015 у справі № 910/6424/15-г скасувати.

Справу № 910/6424/15-г передати до господарського суду міста Києва на стадію підготовчого засідання.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков