Рішення № 56752065, 21.03.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2016 року Справа № 913/99/16

Провадження №19/913/99/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ

до Комунального підприємства Первомайськтеплокомуненерго, м.Золоте Попаснянського району Луганської області

про стягнення 664455 грн 20 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1 головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, довіреність №14-109 від 18.04.2014;

від відповідача ОСОБА_2 провідний юрисконсульт, довіреність №6 від 11.01.2016.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства Первомайськтеплокомуненерго про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №14/2340/11 від 30.09.2011 в сумі 330307 грн 00 коп., 3% річних у сумі 50081 грн 11 коп., інфляційних нарахувань в сумі 260945 грн 60 коп., штрафу в сумі 23121 грн 49 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.01.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 03.02.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.02.2016 розгляд справи відкладено на 18.02.2016, а потім відповідною ухвалою на 01.03.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.03.2016 розгляд справи відкладено на 21.03.2016.

Відповідач відзивом №149 від 26.02.2016 вимоги позову в частині стягнення заборгованості в сумі 330307 грн 00 коп. визнав повністю; зазначив, що інфляційні втрати позивачем виконані за період з грудня 2012 року по січень 2013 з порушенням норм діючого законодавства без урахування індексу дефляції. Також відповідач просив суд зменшити розмір штрафу.

Позивач запереченням на відзив б/н та без дати зазначив, що твердження відповідача про проведення Антитерористичної операції на території діяльності відповідача не може бути підставою для зменшення штрафних санкцій, оскільки предметом даної справи є стягнення заборгованості за поставлений природний газ в 2011-2013 роках, відповідно в цей період на території діяльності відповідача жодних надзвичайних ситуацій не було, відповідно і виключних обставин, які дають право відповідачу на зменшення штрафних санкцій немає.

У судовому засіданні 21.03.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець, позивач) та Комунальним підприємством Первомайськтеплокомуненерго (покупець, відповідач) 30.09.2011 був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2340/11, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, ввезеного на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобовязався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями. Під словом населення слід розуміти громадян, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у їх відособленому користуванні та вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 16167,277 тис.куб.м, у т.ч. по місяцях кварталів:

у 2011 році:

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягСічень-Квітень-Липень-Жовтень674,656Лютий-Травень-Серпень-Листопад1573,285Березень-Червень-Вересень-грудень2262,838І кв. ІІ кв. ІІІ кв.-IV4510,779у 2012 році

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягСічень2601,251Квітень432,650Липень-Жовтень674,656Лютий2242,304Травень-Серпень-Листопад1573,285Березень1779,514Червень-Вересень-грудень2262,838І кв.6713,069ІІ кв.432,650ІІІ кв.-IV4510,779

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ (п.3.1 договору).

В п.3.3 договору сторони передбачили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Відповідно до п.5.2 договору ціна за 1000 куб.м газу становить 1091 грн 00 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом без урахування ПДВ. До сплати за 1000 куб. м природного газу 1091 грн 00 коп., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1309 грн 20 коп.

Згідно з п.5.5 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум місячних поставок газу.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

В п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Згідно з п.11.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування до їх повного погашення заборгованості.

11.10.2011 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу, якою сторони внесли зміни в п.5.2 договору в частині зміни ціни.

01.08.2012 між сторонами була укладена додаткова угода №2, якою сторони внесли зміни в п.2.1 договору в частині обсягів поставки природного газу та п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ.

На виконання вказаних умов договору та додаткових угод до нього позивач передав, а відповідач протягом жовтня 2011 року та жовтня грудня 2012 року прийняв природний газ на суму 4565176 грн 46 коп., який останній оплатив частково внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 330307 грн 00 коп. за грудень 2012 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт поставки позивачем природного газу відповідачу за договором №14/2340/11 від 30.09.2011 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актами приймання-передачі природного газу (а.с.21-24), та визнаний відповідачем.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.6.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач в зазначений строк отриманий природний газ в повному обсязі не оплачував.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 330307 грн 00 коп. за поставлений у грудні 2012 року природний газ за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2340/11 та про її задоволення.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 23121 грн 49 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

В п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу (а.с.12), суд дійшов висновку, що вказана вимога є обґрунтованою в сумі 23121 грн 49 коп., оскільки на 31 календарний день прострочення платежу сума заборгованості складала 330307 грн 00 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 260945 грн 60 коп. господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань передбачено, що згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий курєр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.11-12), господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних втрат, оскільки ці нарахування повинні здійснюватись з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж та не враховано розмір заборгованості, що складався на кінець місяця.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми Законодавство:

Місяць надання послугСума боргуЧасткова оплатаПеріод нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляціїжовтень 2012 року224213, 59 грудень 2012-січень 2013 року1,002*1,002=1,004897,75листопад 2012 року1414691,42 січень 2013 року1,0022829,38грудень 2012 року1370307,3929.03.2013 - 250000лютий 2013 року0,999-1370,31 1120307,3906.06.2013 - 749000березень-травень 2013 року1,00*1,00*1,01= 1,0011120,31 371307,3930.07.2013 - 21000червень 2013 року1,000 350307,3923.09.2013 - 20000липень 2013 року-серпень 2013 року0,999*0,993= 0,992007-2800,01 330307,3904.11.2013 0,39вересень-жовтень 2013 року1,00*1,004=1,0041321,23 330307 листопад 2013 року червень 2015 року1,76932116254112,17 Всього:266110,52

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, розмір заявлених позивачем позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати в сумі 260945 грн 60 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 50081 грн 11 коп. підлягає задоволенню частково в сумі 49916 грн 32 коп., оскільки при розрахунку 3% річних (а.с.11-12) позивачем не було враховано проплати відповідача і день фактичної сплати суми заборгованості включений в період часу, за який здійснюється їх нарахування.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми Законодавство:

Місяць надання послугСума боргуЧасткова оплатаПеріод нарахування Кількість днів простроченняРозмір річнихСума річнихжовтень 2012 року224213, 5914.02.2013-8400014.11.2012-13.02.20139231693,01 140213,5915.02.2013-11300014.02.20131311,52 27213,5918.02.2015-27213,5915.02.2013-17.02.2013336,71листопад 2012 року1414691,4218.02.2013-641786,4114.12.2012-17.02.20136637668,50 772905,0126.02.2013-772905,0118.02.2013-25.02.201383508,21грудень 2012 року2330517,3826.02.2013-900209,9914.01.2013-25.02.20134338236,62 1430307,3928.02.2013-6000026.02.2013-27.02.201323235,12 1370307,3929.03.2013 - 25000028.02.2013-28.03.20132933266,21 1120307,3906.06.2013 - 74900029.03.2013-05.06.20136936353,52 371307,3930.07.2013 - 2100006.06.2013-29.07.20135431647,99 350307,3923.09.2013 - 2000030.07.2013-22.09.20135531583,58 330307,3904.11.2013 0,3923.09.2013-03.11.20134231140,24 330307 04.11.2013-12.08.2015647317565,09 Всього:49916,32

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Відносно клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, щодо зменшення розміру штрафу, господарський суд зазначає.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на: розташування підприємства на території АТО, в безпосередній близькості від лінії зіткнення; що в результаті проведення антитерористичної операції на території міста Первомайська, КП Первомайськтеплокомуненерго опинилося в центрі активних дій АТО, а з 23 липня 2014 року діяльність підприємства була призупинена; у звязку з тимчасовою окупацією м.Первомайська, відповідно до вимог Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595, задля забезпечення відновлення роботи 27.11.2014 підприємство було переміщено на територію, підконтрольну Україні та внесені зміни в установчі документи підприємства, повязані зі зміною юридичної адреси на адресу: Луганська область, Папаснянський район, місто Золоте, вул.Луначарського 22А; у звязку із наведеним 70% активів залишилося на окупованій території з обмеженим доступом вїзду. Так на балансі підприємства обліковується 12 котелень та 20 міні котелень, з них на даний час обслуговуються підприємством, а саме на території, контрольованій Україною 4 котельні та 11 міні котелень, 11 одиниць транспорту, що обліковується на балансі підприємства та 20 одиниць, що знаходяться в оперативній оренді підприємства залишилися на території м.Первомайська; що середньооблікова кількість штатних працівників станом на 01.11.2015 становить 166 осіб, з них фактично працюють 57 осіб; сумарна встановлена потужність по підприємству станом на 01.09.2015 знизилась з 107,366 Гкал/год до 30,723 Гкал/год, приєднане навантаження з 49,735 Гкал/год до 14,616 Гкал/год. Проведення антитерористичної операції призвело до неможливості здійснення оплати за послуги теплопостачання дебіторами, що залишилися на окупованій території, до масових виїздів мешканців з житлових будинків, що сказалося на рівні оплати за надані послуги з централізованого опалення. Крім того, з моменту проведення АТО тобто починаючи з 14.04.2014 та станом на теперішній час всі установи АТ Ощадбанк на території Луганської області, яка не підконтрольна українській владі, в тому числі і на території міста Первомайськ, не працюють. Банківське обслуговування КП Первомайськтеплокомуненерго було поновлено у Лисичанському відділенні АТ Ощадбанк лише 16.10.2014. Таким чином, будь-які грошові операції з отриманням платежів та перерахуванням, в тому числі відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу. КП Первомайськтеплокомуненерго є єдиним підприємством на території Попаснянського району Луганської області, яке централізовано поставляє теплову енергію 3 лікувальним закладам, 8 шкільним та дошкільним навчальним закладам, Гірській загальноосвітній школі-інтернату, Золотівському професійному ліцею та надає послуги з централізованого опалення 2964 абонентам.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причин неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оскільки штраф є різновидом неустойки, яка в свою чергу має подвійну правову природу одночасно є засобом забезпечення договірних зобовязань (стимулює їх виконання) і мірою відповідальності за неналежне виконання зобовязання (санкцією), то штраф має компенсаційний характер та його розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Суд бере до уваги, що КП Первомайськтеплокомуненерго є єдиним підприємством на території Попаснянського району Луганської області, яке централізовано поставляє теплову енергію 3 лікувальним закладам, 8 шкільним та дошкільним навчальним закладам, Гірській загальноосвітній школі-інтернат, Золотівському професійному ліцею та надає послуги з централізованого опалення 2964 абонентам.

Крім того, відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги з теплопостачання населенню Попаснянського району, а населення несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати спожитого газу, а також знаходиться на території проведення АТО, що в свою чергу ускладнює роботу підприємства.

Суд враховує фінансовий стан обох сторін.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, що також компенсує можливі збитки, враховуючи матеріальні інтереси позивача, господарський суд вважає можливим зменшити розмір штрафу на 50% та стягнути з відповідача штраф у розмірі 11560 грн 75 коп.

Як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Первомайськтеплокомуненерго задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Первомайськтеплокомуненерго, вул.Луначарського, б.22А, м.Золоте Попаснянського району Луганської області, ідентифікаційний код 32082152, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, вул.Б.Хмельницького, б.6, м.Київ, ідентифікаційний код 20077720, заборгованість в сумі 330307 грн 00 коп., штраф в сумі 11560 грн 75 коп., 3% річних у сумі 49916 грн 32 коп., інфляційні втрати в сумі 260945 грн 60 коп., судовий збір у сумі 9790 грн 95 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.03.2016.

Суддя Т.В. Косенко