Рішення № 56752036, 21.03.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2016 року Справа № 913/142/16

Провадження №15/913/142/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит, м.Сєвєродонецьк Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство Перший Український міжнародний банк, м.Київ

про стягнення 3554197 грн 22 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Заєць С.І.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю, довіреність б/н від 17.09.2015;

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю, довіреність №СА98/15 від 01.01.2016;

від третьої особи представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит про стягнення заборгованості за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 в сумі 3441984 грн 00 коп., інфляційних втрат у сумі 89819 грн 09 коп., 3% річних у сумі 37914 грн 62 коп., пені в сумі 186907 грн 51 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.02.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 22.02.2016. До участі у справі було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство Перший Український міжнародний банк, м.Київ.

Позивач письмовими поясненнями б/н від 22.02.2016 зазначив, що 25.09.2015 між позивачем та третьою особою підписано додаток №2 до договору факторингу з регресом №Ф-КНА-109, відповідно до умов якого позивач передав третій особі право вимоги за видатковою накладною №9 від 28.07.2015 в розмірі 300000 грн 00 коп. та зобовязався сплатити проценти за користування грошовими коштами в розмірі 89%; що 25.09.2015 позивач отримав від 3-ої особи грошові кошти в розмірі 300000 грн 00 коп. в рамках факторингового фінансування; що 11.12.2015 відповідач перерахував третій особі грошові кошти в розмірі 300000 грн 00 коп. Також позивач зазначив, що в позовній заяві помилково зазначено розмір інфляційних втрат 89819 грн 09 коп., в той час як їх розмір становить 89819 грн 90 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.02.2016 розгляд справи відкладено на 09.03.2016.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 04.03.2016 позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 3267648 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 86856 грн 19 коп., 3% річних у сумі 36310 грн 63 коп., пеню в сумі 163382 грн 40 коп.

Відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду і в подальшому справа розглядається з її урахуванням.

Клопотанням б/н від 07.03.2016 відповідач просив суд зупинити провадження у справі до розгляду господарським судом м.Києва справи №910/3241/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер про внесення змін до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, а саме до п.5.4 договору шляхом доповнення його наступним змістом: Остаточний розрахунок за продукцію, що поставляється за цим договором постачальником, покупець здійснює не пізніше 01.09.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.03.2016 розгляд справи відкладено на 21.03.2016.

Позивач письмовими поясненнями б/н від 15.03.2016 зазначив, що 25.09.2015 між позивачем та третьою особою було підписано додаток №2 до договору факторингу з регресом №Ф-КНА-109 (реєстр №4), відповідно до умов якого позивач передав третій стороні право вимоги за видатковою накладною №9 від 28.07.2015. В рамках договору факторингу, окрім реєстру №4, будь-яких інших додаткових угод, документів сторони не укладали.

Клопотанням б/н від 18.03.2016 відповідач просив суд відкласти розгляд справи до розгляду апеляційної скарги ТОВ ДТЕК Свердловантрацит на ухвалу господарського суду Луганської області від 09.03.2016 та продовжити строк розгляду спору у справі №913/142/16 на 15 днів.

Клопотанням б/н від 18.03.2016 відповідач просив суд призначити судово-економічну експертизу з метою зясування питання чи є завершеною господарська операція з поставки продукції за видатковими накладними №4 від 09.06.2015 та №5 від 30.06.2015, оскільки в них не зазначено дати фактичного відвантаження.

Відповідач відзивом б/н від 18.03.2016 зазначив, що у звязку з укладенням договору факторингу у Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер відсутнє право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит по договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, тому Товариство з обмеженою відповідальністю Полімер не є належним позивачем по даній справі, а отже відсутній предмет спору; що відповідно до п.п.4.1, 4.7, 5.4 договору відповідач має право розрахуватись за товар протягом 65 днів з дати, вказаної позивачем на товаросупровідних документах, однак, як вбачається з видаткових накладних, відповідна дата поставки товару не вказана представником покупця, що унеможливлює встановлення моменту поставки; що позивач помилково ототожнює дату видаткової накладної та дату, що повинна бути вказана представником покупця, як прямо визначено спірним договором; позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували факт порушення відповідачем строку виконання грошового зобовязання, а отже відсутні жодні підстави застосування до відповідача заходів судового примусу у вигляді стягнення суми грошового зобовязання, відсотків річних, інфляційних та судового збору.

Заявою №264-ЮД від 18.03.2016 третя особа зазначила, що за договором факторингу з регресом №Ф-КНА-109 від 20.08.2015 було підписано лише один реєстр №4 від 25.09.2015.

Третя особа не скористалася своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечила участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 21.03.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит (покупець, відповідач) 06.04.2015 був укладений договір поставки №1674-СА, за умовами якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобовязався поставити у власність покупця продукцію і/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК, в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору покупець зобовязується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється в його власність, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною, з якісними характеристиками і в строки, узгодженими сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість і/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції DDP, згідно Інкотермс-2010, з урахуванням умов і застережень, що містяться в цьому договорі і/або відповідних специфікаціях до нього. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, повязані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадках, коли сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.7 датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що засвідчена про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки).

Згідно з п.4.8 договору зобовязання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях до договору. Зобовязання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, що є невідємними частинами цього договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення за кількістю) поставка продукції складає 10%, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до договору. В будь якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 38000000 грн 00 коп. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на це органу управління покупця (п.5.1 договору).

В п.6.8 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Згідно з п.8.1 договору він вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання сторонами своїх зобовязань, загальний строк дії договору з урахуванням строку поставки і оплати встановлюється до 31.12.2016 року включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобовязань.

23.04.2015 між сторонами була підписана специфікація до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, в якій сторони визначили найменування продукції, номер і індекс стандартів, ТУ і т.п., одиницю виміру, кількість, ціну, вартість та строки поставки, а також місце поставки.

17.07.2015 між сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору поставки, якою сторони внесли зміни в розділ 10 договору в частині зміни реквізитів постачальника та п.1 специфікації від 23.04.2015 на загальну суму поставки 3741984 грн 00 коп. з ПДВ виклали в наступній редакції: 1) найменування продукції - труба склопластикова СП (DN-ID250) Фр PN 4.0 SN 10 ТУУ 25,2 в комплекті з болтами, гайками, шайбами, прокладками; номер і індекс стандартів, ТУ і т.п. - сертифікат якості; одиниця виміру м; кількість 1488; ціна, грн 1830; вартість, грн 2723040 грн 00 коп.; строк поставки до 30.07.2015; 2) найменування продукції - труба склопластикова СП (DN-ID250) Фр PN 4.0 SN 10 ТУУ 25,2 в комплекті з болтами, гайками, шайбами, прокладками; номер і індекс стандартів, ТУ і т.п. - сертифікат якості; одиниця виміру м; кількість 216; ціна, грн 1830; вартість, грн 395280 грн 00 коп.; строк поставки до 30.07.2015. Також було доповнено специфікацію від 23.04.2015 п.4 в наступній редакції: розрахунки за продукцію, що постачається постачальником за цією специфікацією до договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: - для продукції, зазначеної в позиції 1 таблиці п.1 цієї специфікації, протягом 5 (пяти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати постави відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору; - для продукції, зазначеної в позиції 2 таблиці п.1 цієї специфікації, в строк до 30.11.2015 за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Умови оплати, обумовлені в цьому пункті специфікації, діють тільки у відношенні продукції, що поставляється за цією специфікацією, і має пріоритет над відповідними умовами оплати, передбаченими в договорі.

На виконання вказаних умов договору та специфікації до нього позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 3741984 грн 00 коп.

06.08.2015 між сторонами була укладена додаткова угода, в якій сторони передбачили, що у звязку з тим, що права грошових вимог до покупця, які виникають на підставі договору, відступаються постачальником Публічному акціонерному товариству Перший Український міжнародний банк (далі фактор) на підставі договору факторингу, який укладений між постачальником і фактором, сторони дійшли згоди, що починаючи з дати набрання законної сили цією додатковою угодою всі платежі по договору здійснюються виключно в безготівковій формі виключно за наступними реквізитами: Отримувач: ТОВ Луганський завод Полімер; код отримувача: 32900322; банк отримувача: ПАО ПУМБ; МФО: 334851; рахунок №29090100021388.

20.08.2015 між ОСОБА_1 акціонерним товариством Перший Український міжнародний банк (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер (клієнт) був укладений договір факторингу з регресом №Ф-КНА-109, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобовязується здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом (п.1.1 договору факторингу).

Відповідно до п.1.2 договору факторингу ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється в розмірі 3000000 грн 00 коп. зі строком дії до 27.06.2016.

Право вимоги є відступленим клієнтом (набутим фактором) з моменту підписання сторонами реєстру, що містить таке право вимоги (п.1.3 договору).

Згідно з п.1.5 договору факторингу внаслідок відступлення права вимоги фактор замінює клієнта як кредитора боржника, у звязку з чим до фактора переходять відповідні права кредитора за контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/ виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом. Однак фактор не набуває будь-яких обовязків клієнта за контрактом перед боржником та третіми особами, зокрема, але не виключно, щодо поставки товару (продукції)/виконання робіт/надання послуг, заміни товару, його зберігання, сплати клієнтом будь-яких компенсацій, штрафних санкцій за контрактом, податкових зобовязань клієнта та інших обовязків клієнта, що виникають з такої поставки товару (продукції)/робіт/послуг. Разом із відступленням права вимоги на користь фактора відступаються всі інші права вимог клієнта до боржника, що випливають із контракту з ним, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником за таким контрактом тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).

Перелік боржників визначається сторонами у Переліку боржників згідно Додатку №1 до цього договору (п.2.1 договору факторингу).

До договору факторингу був укладений додаток №2 реєстр №4 від 25.09.2015, відповідно до якого до фактора перейшло право вимоги (включаючи усі види штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) будь-яких інших платежів, які повинні бути сплачені боржником Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 за поставкою згідно видаткової накладної №9 від 28.07.2015, вартість права вимоги за якою складає 474336 грн 00 коп., а авансовий платіж складає 300000 грн 00 коп.

02.12.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією №07/128 від 26.11.2015, в якій вимагав сплатити заборгованість з урахуванням штрафних санкцій в сумі 3634679 грн 78 коп.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір №1674-СА від 06.04.2015 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В п.4 специфікації від 23.04.2015 до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015 в редакції додаткової угоди №2 від 17.07.2015 сторони передбачили, що розрахунки за продукцію, що постачається постачальником за цією специфікацією до договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: - для продукції, зазначеної в позиції 1 таблиці п.1 цієї специфікації, протягом 5 (пяти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати постави відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору; - для продукції, зазначеної в позиції 2 таблиці п.1 цієї специфікації, в строк до 30.11.2015 за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Умови оплати, обумовлені в цьому пункті специфікації, діють тільки у відношенні продукції, що поставляється за цією специфікацією, і мають пріоритет над відповідними умовами оплати, передбаченими в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачеві за специфікацією від 23.04.2015 до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. видатковими накладними (а.с.64, 70, 76, 82, 88) довіреностями (а.с.66-67, 72-73, 78-79, 84-85, 90-91) товарно-транспортними накладними (а.с.68-69, 74-75, 80-81, 86-87, 92-93) та останнім не оспорюється.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в обумовлений специфікацією від 23.04.2015 до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015 в редакції додаткової угоди №2 від 17.07.2015 строк оплату не здійснив, внаслідок чого має місце неналежного виконання своїх зобовязань за зазначеним договором відповідачем.

Крім того, 02.12.2015 позивач звертався до відповідача з претензією №07/128 від 26.11.2015, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Позивачем, враховуючи укладення з ОСОБА_1 акціонерним товариством Перший Український міжнародний банк договору факторингу з регресом №Ф-КНА-109 від 20.08.2015, заявлено до стягнення заборгованість за видатковими накладними №4 від 09.06.2015 на суму 632448 грн 00 коп., №5 від 30.06.2015 на суму 948672 грн 00 коп., №6 від 13.07.2015 на суму 948672 грн 00 коп., №7 від 21.07.2015 на суму 737856 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3267648 грн 00 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 04.03.2016) за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 та специфікацією від 23.04.2015 до нього, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відносно доводів відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит по договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, у звязку з укладенням договору факторингу, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобовязання клієнта перед фактором.

Як вже зазначалось, 20.08.2015 між ОСОБА_1 акціонерним товариством Перший Український міжнародний банк (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер (клієнт) був укладений договір факторингу з регресом №Ф-КНА-109.

Згідно з реєстром №4 від 25.09.2015 (додаток №2 до договору факторингу) до фактора перейшло право вимоги (включаючи усі види штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) будь-яких інших платежів, які повинні бути сплачені боржником Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 за поставкою згідно видаткової накладної №9 від 28.07.2015, вартість права вимоги за якою складає 474336 грн 00 коп., а авансовий платіж складає 300000 грн 00 коп.

З огляду на викладене, до Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит не за всім договором поставки №1674-СА від 06.04.2015, а тільки за поставкою згідно видаткової накладної №9 від 28.07.2015 і позивачем стягнення заборгованості за вказаною видатковою накладною за заявленими позовними вимогами не заявлено (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 04.03.2016), тому вказані доводи відповідача є необґрунтованими.

Відносно доводів відповідача про те, що позивач в порушення умов п.4.7 договору для розрахунку суми позову використав не дату, яка повинна бути визначена представником покупця, а дату видаткових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.7 датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що засвідчена про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки).

Видаткові накладні (а.с.64, 70, 76, 82, 88), за якими здійснювалась позивачем поставка товару на виконання умов договору №1674-СА від 06.04.2015, мають номер та дату відповідно №4 від 09.06.2015, №5 від 30.06.2015, №6 від 13.07.2015, №7 від 21.07.2015, №9 від 28.07.2015. Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками відповідача за довіреностями без зауважень і заперечень.

Враховуючи умови п.4.7 договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, обовязок зазначити дату поставки на товаросупровідних документах покладено на покупця, тобто на Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантарцит. Оскільки представником відповідача не зазначено іншу дату поставки на видаткових накладних, суд вважає, що поставка мала місце саме в ту дату, якою виписана відповідна видаткова накладна. Крім того, відповідні дати поставки підтверджуються товарно-транспортними накладними (а.с.68-69, 74-75, 80-81, 86-87, 92-93).

Таким чином, доводи відповідача в зазначеній частині є необґрунтованими.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.08.2015 по 22.01.2016 в сумі 163382 грн 40 коп. господарський суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В п.6.8 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Відповідно до пп.2.3 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України).

Судом за допомогою програми Законодавство було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем (а.с.198-202) та встановлено, що він є правильним, зроблений у відповідності до умов договору та даних первинних документів.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.08.2015 по 22.01.2016 в сумі 163382 грн 40 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.08.2015 по 22.01.2016 в сумі 36310 грн 63 коп. та інфляційних втрат за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року в сумі 86856 грн 19 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом за допомогою програми Законодавство було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем (а.с.198-202) та встановлено, що він є правильним, зроблений у відповідності до умов договору та даних первинних документів.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% за період з 15.08.2015 по 22.01.2016 в сумі 36310 грн 63 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до абз.3 пп.3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року (включно) в сумі 86856 грн 19 коп. підлягає задоволенню частково в сумі 59798 грн 50 коп. оскільки позивачем невірно визначений період нарахування та показник індексу інфляції за весь період прострочення. Відповідно до приписів абз.3 пп.3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань початком періоду для їх нарахування за видатковою накладною №4 від 09.06.2015 є вересень 2015 року. Водночас господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми Законодавство:

№ і дата видаткової накладноїСума заборгованості в грн.Строк оплати по договору з урахуванням умов додаткової угоди №2Період нарахуванняІндекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції4 від 09.06.2015632448до 15.08.2015вересень 2015 року грудень 2015 року1,023*0,987*1,02*1,007=1,037104285123466,535 від 30.06.2015948672до 05.09.2015жовтень 2015 року грудень 2015 року0,987*1,02*1,007=1,0137871813079,516 від 13.07.2015948672до 19.09.2015жовтень 2015 року грудень 2015 року0,987*1,02*1,007=1,0137871813079,517 від 21.07.2015737856до 26.09.2015жовтень 2015 року грудень 2015 року0,987*1,02*1,007=1,0137871810172,95 Разом:59798,50

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 04.03.2016).

Відносно клопотання відповідача б/н від 07.03.2016 про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом м.Києва справи №910/3241/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер про внесення змін до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, а саме до п.5.4 договору шляхом доповнення його наступним змістом: Остаточний розрахунок за продукцію, що поставляється за цим договором постачальником, покупець здійснює не пізніше 01.09.2016 суд зазначає наступне.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Абзацами 2-3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому повязаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у звязку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох повязаних між собою справ різними судами або з інших причин.

В п.5.4 договору поставки №1674-СА від 06.04.2015 сторони передбачили, що розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.4 специфікації від 23.04.2015 до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015 в редакції додаткової угоди №2 від 17.07.2015 розрахунки за продукцію, що постачається постачальником за цією специфікацією до договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: - для продукції, зазначеної в позиції 1 таблиці п.1 цієї специфікації, протягом 5 (пяти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати постави відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору; - для продукції, зазначеної в позиції 2 таблиці п.1 цієї специфікації, в строк до 30.11.2015 за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Умови оплати, обумовлені в цьому пункті специфікації, діють тільки у відношенні продукції, що поставляється за цією специфікацією, і мають пріоритет над відповідними умовами оплати, передбаченими в договорі.

Умови договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, додаткової угоди №2 від 17.07.2015 до нього та специфікації від 23.04.2015 на момент розгляду даної справи є діючими в редакції, вказаній вище, з огляду на що господарський суд вважає, що в даному випадку може самостійно встановити всі обставини у справі, надати належну правову оцінку правовідносинам сторін.

Крім того, з копії позовної заяви б/н від 19.02.2016 (а.с.187-188), яка розглядається господарським судом м.Києва справи №910/3241/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит просить внести зміни до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, а саме до п.5.4 договору шляхом доповнення його наступним змістом: Остаточний розрахунок за продукцію, що поставляється за цим договором постачальником, покупець здійснює не пізніше 01.09.2016, але додатковою угодою №2 від 17.07.2015 вже вносились зміни до п.4 специфікації від 23.04.2015 до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, на що суд звертає увагу відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Господарський суд не вбачає підстав чекати можливої зміни умов договору поставки відносно строків оплати і вважає за необхідне керуватися чинними на момент розгляду справи умовами договору №1674-СА від 06.04.2015.

Подання відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі має на меті затягування судового процесу і винесення судом рішення.

З огляду на викладене клопотання відповідача б/н від 07.03.2016 про зупинення провадження у справі №913/142/16 до вирішення справи №910/3241/16 про внесення змін до п.5.4 договору поставки №1674-СА від 06.04.2015 судом відхилено.

Відносно клопотання відповідача б/н від 18.03.2016 про відкладення розгляду справи до розгляду апеляційної скарги ТОВ ДТЕК Свердловантрацит на ухвалу господарського суду Луганської області від 09.03.2016 та продовження строку розгляду спору у справі №913/142/16 на 15 днів суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 11) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Такої підстави для відкладення розгляду справи, про яку зазначає відповідач, приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України не передбачено. Крім того, господарський суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення у справі.

З огляду на викладене вказане клопотання відповідача відхиляється.

Відносно клопотання відповідача б/н від 18.03.2016 про призначення судово-економічної експертизи з метою зясування питання чи є завершеною господарська операція з поставки продукції за видатковими накладними №4 від 09.06.2015 та №5 від 30.06.2015, оскільки в них не зазначено дати фактичного відвантаження суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В даному випадку на експертизу пропонується винести питання оцінки юридичних та фактичних обставин справи, що є обовязком господарського суду відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, а не предметом експертного дослідження.

З огляду на що вказане клопотання судом відхиляється.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач заявою б/н від 04.03.2016 про зменшення розміру позовних вимог зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості з 3441984 грн 00 коп. до 3267648 грн 00 коп., інфляційних втрат з 89819 грн 09 коп. до 86856 грн 19 коп., 3% річних з 37914 грн 62 коп. до 36310 грн 63 коп., пені з 186907 грн 00 коп. до 163382 грн 40 коп., тобто на загальну суму 202428 грн 81 кп.

Таким чином, наразі існує необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер судового збору в сумі 3036 грн 43 коп., який у відповідності до приписів Закону України Про судовий збір може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір у сумі 53312 грн 96 коп. згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит, вул.Гоголя, б.24а, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 37596090, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський завод Полімер, бульвар Тараса Шевченка, б.10, офіс 2, м.Київ, ідентифікаційний код 32900322, заборгованість за поставлений товар у сумі 3267648 грн 00 коп., 3% річних у сумі 36310 грн 03 коп., інфляційні втрати в сумі 59798 грн 50 коп., пеню в сумі 163382 грн 40 коп., судовий збір у сумі 52907 грн 08 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.03.2016.

Суддя С.В. Смола