Рішення № 56751914, 24.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2016 р. Справа № 911/539/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Інтер», Київська обл., м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка

про стягнення 384683,59 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №1674 від 08.01.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Континент-Інтер» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (далі - відповідач) про стягнення 384683,59 грн., з яких 360000,00 грн. заборгованості за договором постачання товару № ДП/68 від 21.12.2015 р. та 24683,59 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання товару №ДП/68 від 21.12.2015 р. в частині зобовязання з оплати вартості поставленого товару, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 360000,00 грн. В звязку з наявністю вказаної заборгованості позивачем з посиланням на п. 5.4 договру нараховано відповідачу 24683,59 грн. пені.

22.03.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив від 17.03.2016 р. на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову у звязку з тим, що позивачем на вимогу відповідача не було надано якісного посвідчення та ветеринарного свідоцтва, надання яких передбачено умовами договору.

Представник позивача в судових засіданнях 03.03.2016 р. та 24.03.2016 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 03.03.2016 р. та 24.03.2016 р. не зявився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, при цьому, 22.03.2016 року до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просить суд відкласти розгляд справи, в звязку з тим, що представник відповідача 24.03.2016 р. о 10 год. 10 хв. буде перебувати в апеляційному суді міста Києва.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Вказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України відповідач не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, повноваження якого підтверджуються довіреністю від відповідача. Крім того, розгляд справи вже відкладався у звязку з неявкою представника відповідача, явка представників сторін не визнавалась обовязковою, наявних матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (за договором покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Континент-Інтер» (за договором постачальник) укладено договір №ДП/68 про постачання товару.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (у подальшому - «товар»), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій або видаткових накладних, які є невідємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що загальна вартість цього договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами специфікаціями або видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.6 договору для здійснення приймання товару постачальник надає покупцю на кожну партію товару наступні документи: рахунок на оплату; видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; якісне посвідчення; ветеринарне свідоцтво Ф-2, (по вимозі покупця). У випадку ненадання свідоцтва по вимозі покупець має право відмовитись від даної партії товару; інші документи, за домовленістю сторін. Постачальник на протязі 15 календарних днів з моменту виникнення першої події (відвантаження товару або отримання оплати) реєструє податкову накладну в ЄРПН та направляє покупцю в електронній формі.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що датою постачання товару вважається дата зазначена у відповідній видатковій (товарно-транспортній) накладній.

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних сторонами специфікаціях.

На виконання умов договору №ДП/68 від 21.12.2015 р. позивачем за період з 22.12.2015 р. по 25.12.2015 р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 676464,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №КІ-0000023 від 22.12.2015 р. на суму 165648,00 грн., №КІ-0000024 від 23.12.2015 р. на суму 172040,00 грн., №КІ-0000025 від 24.12.2015 р. на суму 168640,00 грн. та №КІ-0000026 від 25.12.2015 р. на суму 170136,00 грн., підписаними представниками сторін.

Для отримання товару відповідачем видано довіреність №1076 від 22.12.2015 р. на імя ОСОБА_2

На підтвердження факту отримання відповідачем товару до позовної заяви також додано товарно-транспортні накладні №001 від 22.12.2015 р., №003 від 23.12.2015 р., №005 від 24.12.2015 р., №007 від 25.12.2015 р., №002 від 22.12.2015 р., №004 від 23.12.2015 р., №006 від 24.12.2015 р. та №008 від 25.12.2015 р.

Однак, відповідач в порушення п. 4.1. договору станом на час звернення позивача до суду із даним позовом за отриманий товар розрахувався частково, у сумі 316464,00 грн., в звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 360000,00 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 360000,00 грн. за товар, отриманий на підставі договору №ДП/68 від 21.12.2015 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 360000,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначалось, що відповідно до пункту 5.2 договору покупець має право затримати оплату поставленого товару до моменту надання постачальником документів, зазначених у п.п. 2.6, 3.1 даного договору.

Судом встановлено, що 02.03.2016 р. відповідачем на адресу позивача надіслано лист від 01.03.2016 р. №132, в якому відповідач просив позивача виконати умови п. 2.6 та 3.1 договору в частині надання ветеринарного свідоцтва Ф-2. Однак, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, позивачем не було надано відповідачу ветеринарного свідоцтва Ф-2 та якісного посвідчення.

Проте, з наведеними доводами відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, поставка товару відбувалась в період з 22.12.2015 р. по 25.12.2015 р.

Строк розрахунку відповідача з позивачем за поставлений товар, встановлений пунктом 4.1 договору, становить 7 (сім) календарних днів з моменту постачання.

Отже, положення пункту 5.2 договору, що надають відповідачу право на затримку оплати поставленого позивачем товару, підлягають застосуванню лише при наявності вимоги відповідача, яку відповідач мав надіслати позивачу в наступний період: з моменту поставки відповідної партії товару до спливу встановленого пунктом 4.1 договору строку розрахунку.

Проте, відповідач звернувся до позивача з вимогою про надання ветеринарного свідоцтва після вказаного періоду, а саме 02.03.2016 р., вже після звернення позивача з даним позовом до суду.

Щодо ненадання позивачем відповідачу якісного посвідчення, то суд вважає за необхідне зазначити, що якісне посвідчення разом з іншими документами, які передбачені пунктом 2.6 договору, постачальник був зобовязаний передати покупцю безпосередньо при прийнятті товару відповідачем.

Судом встановлено, що товар поставлений позивачем в період з 22.12.2015 р. по 25.12.2015 р., відповідачем було прийнято без жодних зауважень, тому посилання відповідача на відсутність якісного посвідчення є безпідставним.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши розрахунок пені за загальний період з 30.12.2015 р. по 10.02.2016 р., який додано позивачем до позовної заяви, суд встановив, що останній є арифметично вірним, тому вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 24683,59 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 05513187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Інтер» (07100, Київська область, м. Славутич, Бєлгородський квартал, 3, код 36793291) 360000,00 грн. (триста шістдесят тисяч грн. 00 коп.) заборгованості, 24683,59 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят три грн. 59 коп.) пені та 5770,25 грн. (пять тисяч сімсот сімдесят грн. 25 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 28.03.2016 р.