Рішення № 56751889, 24.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2016 р. Справа № 911/622/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради

про стягнення 243 820,64 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 10.03.2016);

від відповідача ОСОБА_3 (дов. №180 від 23.03.2016).

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (далі відповідач) про стягнення 243 820,64 грн боргу за поставлений згідно договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №27 від 06.02.2015 товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати отриманого згідно договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №27 від 06.02.2015 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.02.2016 порушено провадження у справі № 911/622/16, розгляд справи призначено на 24.03.2016.

24.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1 від 23.03.2016 (вх. №6218/16), згідно якого відповідач погодився з позовними вимогами позивача, визнав суму боргу у розмірі 243 820,64 грн за поставлений товар, однак зазначив, що у звязку з відсутністю бюджетних асигнувань не має можливості провести розрахунки.

У судовому засіданні 24.03.2016 представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача визнав суму боргу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сорін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2015 між Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Учасник) укладено договір №27 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, згідно якого учасник зобовязався у лютому-грудні 2015 року поставити замовникові товари, зазначені в додатку №1, а замовник зобовязався прийняти та оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): продукція рибна, свіжа, охолоджена чи заморожена, код 10.20.1 (за ДК 016-2010).

Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за договором робіт): риба сайда обезголовлена 16 000кг, риба хек 16 000 кг, риба мінтай 15 769 кг.

Згідно п. 1.3 договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору становить 2 145 515,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником, зокрема, після предявлення учасником рахунка на оплату товарів (робіт або послуг) або після підписання сторонами акта.

Оплата товару здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом у суворій відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюється на протязі 3 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно п. 10.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обовязків.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар обумовлений в договорі №27 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 06.02.2015.

Однак відповідач не розрахувався за отриманий згідно наявних в матеріалах справи накладних №2253-№2286 від 24.11.2015, №2287 - №2322 від 01.12.2015, №2324-№2355 від 08.12.2015, №2344-№2379 від 15.12.2015, №2381-№2416 від 22.12.2015, №2420-№2436 від 29.12.2015, залишивши при цьому суму боргу у розмірі 243 820,64 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків №12 від 12.01.2016 та визнано в повному обсязі відповідачем.

15.01.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 243 820,64 грн.

Листом №66 від 03.02.2016 Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради погодилось з наявною заборгованістю у розмірі 243 820,64 грн та зазначило про відсутність можливості провести розрахунки у звязку з відсутністю кошторисних призначень.

Предметом позову є вимоги позивача про стягнення 243 820,64 грн боргу за поставлений згідно договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №27 від 06.02.2015 товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року № 01-06/908/2012 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів"" за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Таким чином, надходження коштів з Державного бюджету України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обовязків щодо визначення строку оплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та не заперечується відповідачем, вимога позивача про стягнення 243 820,64 грн боргу за поставлений згідно договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №27 від 06.02.2015, товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 122; ідентифікаційний код 02143809) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 61; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 243 820 (двісті сорок три тисячі вісімсот двадцять гривень) 64 коп. боргу за поставлений згідно договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №27 від 06.02.2015, товар та 3 657 (три тисячі шістсот пятдесят сім гривень) 31 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 28.03.2016

Суддя В.М. Антонова