Постанова № 56750761, 28.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2016 року № 826/1220/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач) та просить суд: визнати протиправним та скасувати повністю податкове - повідомлення рішення №0026791701 від 19.11.2015; судові витрати присудити на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сума грошового зобов'язання розрахована контролюючим органом неправильно, без перевірки факту доведення до платника податків повідомлення щодо прощеної кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага. Окрім того, відповідачем не було перевірено факту включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, а також без належного встановлення суми доходу позивача, що підлягає оподаткуванню.

Відповідач в судове засідання 23.02.2016 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відношення до позову не висловив.

За таких обставин, судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.11.2015 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_1.

За наслідком проведення перевірки, відповідачем складено акт №765/26-57-17-01/НОМЕР_1 від 04.11.2015 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.п. 49.18.4, п. 49.18 ст. 49 розділу 2, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1, п. 179.2 ст. 179 розділу 4, ч. «д» п.п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

В зв'язку з вказаним відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0026791701 від 19.11.2015, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі «за основним платежем» - 103 901, 04 грн. «за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)» - 26 145, 26 грн.

ОСОБА_1 вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Суд при вирішення спору по суті застосовує положення ПК України в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення.

Так, згідно п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 47 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України регламентовано, зокрема, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164).

Платники податку зобов'язані в силу приписів п. 176. 1 «а», «в» ст. 176 ПК України вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що сума прощеного (анульованого) боргу є доходом фізичної особи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в порядку п. 167.1 ст. 167, п. 176.1, ст. 176 ПК України лише в частині суми прощеного (анульованого) боргу за тілом кредиту.

При цьому, прощення боргу за відсотками по кредиту оподатковуваним доходом фізичної особи не є і відповідно, на таку суму прощеного (анульованого) боргу податок на доходи фізичних осіб не нараховується.

Вказана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України викладені в ухвалі від 21.04.2015 у справі № К/800/60395/14.

Суд оцінюючи наведені вище норми ПК України з урахуванням наявних документів в матеріалах справи звертає увагу на наступне.

Так, між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено кредитний договір №ML-007/081/2007 від 22.05.2007.

В подальшому, 27.06.2014 між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та позивачем укладено додатковий договір №2 до кредитного договору №ML-007/081/2007 від 22.05.2007 (далі - додатковий договір)

Згідно п.п.2.1.1. п. 2 додаткового договору сторони домовилися, що позичальник (позивач) 27.06.2014 зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 85 000, 00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладання цього додаткового договору складає 1 011 056, 47 грн.

За умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору, сторони домовилися, що банк керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 46 714, 22 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладання цього додаткового договору складає 555 655, 46 грн. (п.п. 2.1.2 п. 2 додаткового договору).

В той же час, відповідно до довідки №32-2-2/28, виданої 18.01.2016 публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» за кредитним договором №ML-007/081/2007 від 22.05.2007 за рахунок сформованого резерву було списано суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 44 917, 24 доларів США та відсотками в сумі 1 796, 98 доларів США.

З вказаного слідує, що тіло кредиту, яке було прощено (анульовано) становить - 44 917, 24 доларів США.

Офіційний курс встановлений Національним Банком України станом на дату укладання додаткового договору становив 1182,3346 грн. за 100 доларів США, а тому сума прощеного (анульованого) боргу становить - 531 072, 07 грн.

Разом з цим, згідно акту перевірки Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.11.2015 №765/26-57-17-01/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) судом вбачається, що АТ «ОТП Банк» подано до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в якому відображено нарахований та виплачений дохід (у вигляді анулювання (прощення) боргу (за ознакою доходу - 126 дохід, який отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 у розмірі 612 615, 51 грн.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає за необхідне, в даному випадку, використовувати інформацію щодо прощеного (анульованого) боргу, яка зазначена в довідці №32-2-2/28 від 18.01.2016, оскільки в акті перевірки не зазначено розрахунку суми прощеного (анульованого) боргу, не досліджено обставин наявності прощеної пені, відсотків за кредитним договором №ML-007/081/2007 від 22.05.2007.

Більше того, відповідачем під час розгляду справи жодних заперечень на позовну заяву, у тому числі щодо суми визначеної як база оподаткування суду не надано.

В контексті наведеного, суд дійшов до висновку, що сума прощеного (анульованого) боргу становить 531 072, 07 грн.

Між тим, позивач стверджує, що у останнього був відсутній обов'язок з подання декларації доходів фізичних осіб і відповідно сплаті такого податку, оскільки кредитором не було повідомлено позивача у відповідності до ст. 164 ПК України про суму прощеного боргу (тіло кредиту), яку необхідно відобразити у податковій декларації з доходів фізичних осіб.

Суд відхиляє вказані посилання з огляду на наступне.

Так, як було вказано вище, у разі якщо сума прощеного (анульованого) боргу перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Відповідно до п.п. 3.6 п. 3 додаткового договору №2 до кредитного договору №ML-007/081/2007 від 22.05.2007 підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній декларації.

Більше того, додатковий договір містить застереження наступного змісту: «позичальник стверджує, що банк проінформував його про необхідність сплати податків з суми прощеного боргу».

З вказаного слідує, що при укладанні додаткового договору кредитор (банк) повідомив платника податків - боржника (позивача) про суму прощеного (анульованого) боргу та про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній декларації безпосереднього шляхом укладання додаткового договору, що в свою чергу в повній мірі відповідає умовам, які визначені п.п. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Таким чином, з урахуванням зазначеного суд погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем п.п. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Проте, за наслідком дослідження матеріалів справи, зважаючи на висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 у справі № К/800/60395/14 судом встановлено, що сума прощеного (анульованого) боргу становить 531 072, 07 грн. (з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 27.06.2014).

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що сума прощеного (анульованого) боргу в еквіваленті на гривні слід здійснювати, з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на час підписання додаткового договору, а не з дати фактичного його анулювання.

В той же час, згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Враховуючи зазначене, розрахунок податку з доходів фізичних осіб становить:

2014 за ставкою 15% - 1218 * 10 *15 = 1 827, 00 грн. ;

2014 за ставкою 17% - 531 072, 07 - 1827, 00 * 17 % = 89 971, 66 грн.

Загалом податок з доходів фізичних осіб, який підлягає сплаті позивачем становить 91 798, 66 грн.

З огляду на вказане, сума штрафних санкцій, з урахуванням приписів п. 123.1 ст. 123 ПК України та п. 120.1 ст. 120 ПК України становить - 22 949, 67 (25% від 91 798, 66) + 170,00 = 23 119, 67 грн.

Таким чином, в контексті наведеного, суд дійшов висновку, що хоча відповідачем правильно встановлено порушення ОСОБА_1 норм Податкового кодексу України, однак не вірно, без належної перевірки всіх обставин справи та документів, визначено суму податку з доходів фізичних осіб і відповідно суму штрафних санкцій.

За таких обставин, наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині, а відтак - часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів в повному обсязі суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Так, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 300, 46 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, зокрема, що за подання до адміністративного суду майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при вирішенні питання щодо відшкодування судового збору, судом присуджуються судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимог, сума яких обчислюється від 1 300, 46 грн.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволено частково, та скасовано податкове повідомлення рішення в частині визначення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 12 102, 38 та штрафних санкцій на суму 3 025, 59 грн., сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню позивачу становить 151, 24 грн.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0026791701 від 19.11.2015 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 12 102, 38 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3 025, 59 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати в розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 24 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, б. 9, код ЄДРПОУ 39513550).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов