Ухвала суду № 56750549, 22.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/3189/15-ц Провадження № 22-ц/795/540/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Кухта В. О. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.. при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:представника позивачів ОСОБА_5, прокурора Курило Я.М., Новобілоуського сільського голови Кондратенка М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на рішення Чернігівського районного суду від 05 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Новобілоуської сільської ради Чернігівського району про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду від 05 лютого 2016 року позов ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення 29 сесії 6 скликання Новобілоуської сільської ради від 05.11.2014 року про затвердження «Змін до генерального плану с.Новий Білоус Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області №16-13-МД» виконаного ПП «Архітектурно-будівельна майстерня Травки З.С.», зобов'язано Новобілоуську сільську раду Чернігівського району розглянути питання щодо внесення змін до генерального плану с.Новий Білоус з урахуванням законних інтересів власників земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що за приписами ст.ст. 307, 309 ЦПК України є безумовною підставою для його скасування. Особа, яка подала апеляційну скаргу, наполягає на тому, що рішенням Новобілоуської сільської ради від 05.11.2014 року права позивачів не були порушені, оскільки зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які вже були передані позивачам. Набуття у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення не тягне за собою автоматичного права особи на зміну її цільового призначення, така процедура має певні обмеження. Матеріали справи не містять доказів про неможливість використання позивачами їх земельних ділянок за наявним цільовим призначенням або про порушення їх прав щодо розпорядження землею.

В письмових запереченнях представник позивачів ОСОБА_5 просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу та ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням сільської ради при затвердженні змін до генерального плану не були враховані приватні інтереси позивачів, цільове призначення їх земельних ділянок, що призвело до невідображення в містобудівній документації існуючого стану земельних ділянок, а тому оскаржуване рішення Новобілоуської сільської ради від 05.11.2014 року визнано незаконним та скасовано.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,12 га цільовим призначенням для індивідуального садівництва, розташованої на території Новобілоуської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.4-5).

Позивач ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 2 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новобілоуської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11-12).

Рішенням Новобілоуської сільської ради від 05.11.2014 року були затверджені «Зміни до генерального плану с.Новий Білоус Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області №16-13-МД» виконані ПП «Архітектурно-будівельна майстерня Травки З.С.».

Згідно нового плану земельні ділянки позивачів увійшли до складу земель с. Новий Білоус при розширенні земель даного населеного пункту, що не заперечується учасниками судового розгляду.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про містобудівну діяльність" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону „Про містобудівну діяльність" зонування території здійснюється з урахуванням попередніх рішень щодо планування і забудови території.

Учасниками судового розгляду не заперечувалося, що земельна ділянка позивача ОСОБА_7 площею 0,12 га цільовим призначенням для індивідуального садівництва та позивача ОСОБА_8 площею 2 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства згідно змін до генерального плану с. Новий Білоус знаходяться в зоні рекреації та в зоні громадської забудови.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 20 Земельного кодексу України).

Оскаржуваним рішенням Новобілоуська сільська рада віднесла землі, на яких знаходяться земельні ділянки позивачів, до земель громадської забудови та земель рекреаційного призначення за відсутності ініціативи власників цих земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Згідно п. 3 ч. 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право подавати власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація та на суміжній з нею.

Судом встановлено, позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не запрошувались до надання пропозицій, оскільки вони не є жителями с. Новий Білоус, що підтверджується відповідним оголошенням від Новобілоуської сільської ради в газеті „Наш край", згідно якого пропозиції щодо змін до генерального плану приймались від жителів с. Новий Білоус за наявності паспорта (а.с.42-43).

Згідно з протоколом громадського обговорення проекту генерального плану с.Новий Білоус від 20.09.2014, це обговорення проходило 20.09.2014 року, а не 20.08.2014 року, про що зазначалось в оголошенням Новобілоуської сільської ради, за участю 12 мешканців села Новий Білоус, головного архітектора проекту та головного архітектора району (а.с.19).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що Новобілоуською сільською радою не було дотримано встановленого порядку проведення громадських слухань, а позивачі не мали об'єктивної можливості прийняти участь в громадських слуханнях, ознайомитися з проектом змін до генерального плану та подати свої пропозиції відносно нього, що обгрунтовано визнано судом підставою для скасування рішення Новобілоуської сільської ради від 05.11.2014 року.

З внесенням змін до генерального плану с.Новий Білоус позивачі були позбавлені можливості використовувати свої земельні ділянки за цільовим призначенням, а використовувати їх за іншим цільовим призначенням їм забороняє ч.5 ст.20 ЗК України.

Апеляційний суд повністю погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Новобілоуська сільська рада при винесенні рішення про внесення змін до генерального плану с.Новий Білоус в порушення ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не врахувала приватні інтереси позивачів та не дотрималась порядку проведення громадських слухань.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування правильного по суті рішення. Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду від 05 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: