Рішення № 56749751, 16.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №668/11170/15-ц Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.

Провадження №22-ц/791/386/2016 Доповідач: Вербицька Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоВербицької Л.І.,суддів:Капітан І.А., Колісниченка А.Г.,секретарГуров Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог Банк зазначав, що 06 вересня 2004 року між ним та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №HEH0RK00120360 згідно умов якого Банк надав останньому кредит в сумі 1 789,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Оскільки ОСОБА_5 неналежним чином виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 12 серпня 2015 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 44 360,06 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 1 576,21 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 12 065,90 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 313,95 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 30 404,00 грн., Банк просив суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість по кредитному договору в зазначеному розмірі та судові витрати.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2015 року позов Банку задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 2 656,39 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 1 576,21 грн., заборгованості по відсотках - 1 080,18 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Банку судові витрати в сумі 74,30 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Банк, вважаючи рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог незаконним, необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в зазначеній частині скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило..

Заслухавши доповідача, пояснення представника Банку, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за умовами кредитного договору по поверненню суми заборгованості Банк має право вимагати виконання зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті заборгованості по відсотках лише в межах строку дії договору, тобто з 06 вересня 2004 року по 06 вересня 2006 року. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення комісії за користуванням кредитом, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів, а саме відповідного розрахунку, на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед Банком за комісією у розмірі 313,95 грн. А відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, суд першої інстанції виходив з пропуску Банком строку спеціальної позовної давності, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України

Проте колегія суддів вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення.

Судом встановлено, що 06 вересня 2004 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №HEH0RK00120360, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 1 789,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії 1,35 % від суми виданого кредиту початково в момент надання кредиту на строк до 06 вересня 2006 року (а.с.6-9).

Відповідно до умов укладеного кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язався використати кредит на визначені цілі, сплатити проценти за користування кредитом, в тому числі здійснити повну сплату процентів не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту, погасити кредит в порядку, в сумах і строки, передбачені договором. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Порядок погашення заборгованості визначається щомісячними платежами згідно графіку погашення.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених договором, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань по своєчасному і повному погашенню коштів за кредитним договором станом на 12 серпня 2015 року виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 44 3620,06 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 1 576,21 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 12 065,90 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 313,95 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 30 404,00 грн.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості

Відповідно до ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Однак, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4ст. 631 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

При цьому, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), тобто тоді, коли таке виконання прийняте кредитором відповідно до умов договору та вимог закону, в результаті чого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що за наявності кредитної заборгованості, яка не погашена боржником, настання визначеної сторонами дати закінчення кредитного договору не припиняє правовідносини сторін цього договору, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє Банка права на отримання відсотків, комісії та пені за неналежне виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 02 грудня 2015 року по справі №6-249цс15, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.2ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Норма цієї статті поширюється як на загальну так і на спеціальну позовну давність.

Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24 червня 2015 року по справі №6-738цс15.

Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування судом строку як загальної так і спеціальної позовної давності та враховуючи наявну у відповідача заборгованість, а також те, що проценти за користування кредитними коштами підлягали нарахуванню та сплаті відповідачем щомісячно до повного погашення заборгованості за кредитом і за невиконання грошового зобов'язання Банк має право на отримання штрафних санкцій, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь Банку відсотків за користування кредитом та комісії, розмір яких визначено умовами договору та зазначено у наданому Банком розрахунку.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову Банку у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у зв'язку із пропуском строку спеціальної позовної давності і такі вимоги Банку підлягають задоволенню.

Проте слід зазначити, що за правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір неустойки, що визначений в сумі 30 404,00 грн. і значно перевищує як розмір отриманого позивачем кредиту, так і розмір завданих Банку збитків у вигляді існуючої заборгованості по тілу кредиту, процентах та комісії.

При визначенні розміру неустойки, що підлягає до сплати, колегія суддів враховує ступінь виконання відповідачем зобов'язання, а також визначені ст.3 ЦК України засади справедливості, добросовісності та розумності, і вважає можливим зменшити розмір нарахованої Банком пені з 30 404,00 грн. до 2 000,00 грн.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача на користь Банку розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами у сумі 10 985,72 грн., комісії за користування кредитом в сумі 313,95 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 2 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь Банку підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі пропорційному до розміру задоволених позовних вимог (а.с.2,57).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 551, 631, 1048, 1049 ЦК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №HEHORK00120360 від 06 вересня 2004 року відсотків за користування грошовими коштами та комісії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 10 985,72 грн. заборгованості по відсотках та 313,95 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2 000,00 грн. пені, а в іншій частині позову про стягнення пені відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 427,27 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.І.Вербицька

Судді: І.А.Капітан

А.Г.Колісниченко