Ухвала суду № 56748941, 23.03.2016, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/3040/13-к

Номер провадження 1-кп/585/2/16

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

23 березня 2016 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Євтюшенкової В.І.,

з участю прокурора Думал С.М.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

секретаря Зубко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013200100001691 відносно ОСОБА_4, що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Роменського міськрайонного суду знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_3 подав письмове клопотання, яке підтримали потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про призначення по справі додаткової комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої просить доручити Головному бюро СМЕ у м.Києві та поставити запитання, наведені у письмовому клопотанні ( т. 5 а.с. 81-83). Необхідність проведення якої обґрунтовує тим, що зміст висновків СМЕ № 128/2013 від 28.03.2013 року та № 67/2014 від 19.01.2014 року протирічать один одному, не у повній мірі базуються на матеріалах кримінального провадження та, іноді, базуються на припущеннях. До того ж при наданні експертного висновку не досліджувався одяг потерпілого та безпосередньо експертами не досліджувалось місце завдання потерпілому тілесних ушкоджень обвинуваченим. Перед проведенням експертизи просить дати доручення на повторне проведення слідчих експериментів з обвинуваченим ОСОБА_4, свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Доручення просить дати слідчому управлінню Сумського обласного управління національної поліції України, оскільки не довіряє слідчому відділу і Роменському відділу поліції в цілому. Клопотання у цій частині мотивує тим, що під час проведення слідчого експерименту на досудовому розслідуванні обвинувачений ОСОБА_4, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились неподалік один від одного і могли змовитися.

Крім того, наполягають на дослідженні, в порядку ст.ст. 94, 99 КПК України, відеозапису пояснень, наданих представнику потерпілих ОСОБА_3 свідком ОСОБА_7 31.07.2014 року, та направити ці матеріали для проведення судово-медичної експертизи.

Також просять надати доручення органу досудового розслідування в особі слідчого управління Сумського обласного упрввління національної поліції України про витребування від усіх операторів мобільного зв'язку, що діяли на території України, роздруківки дзвінків за мобільного терміналу з ІМЕІ НОМЕР_1 з дати надання судового доручення, встановити особу, яка телефонувала у країну Прибалтики та допитати осіб, які спілкувались з власником або користувачем мобільного терміналу ІМЕІ НОМЕР_1.

При цьому представник потерпілих ОСОБА_3 пояснив, що не заявляв клопотання про проведення додаткового слідчого експерименту після допиту названих свідків та дослідження слідчого експерименту у судовому засіданні, оскільки на той час не був допитаний експерт Свириденко, який дав вичерпну відповідь. Уважає висновок експертів неповним, оскільки вони не досліджували одяг потерпілого, не виїжджали на місце пригоди. Проведення такої експертизи, на його думку, дасть можливість перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на ст. 121 КК України, тому суд повинен сприяти розслідуванню цього більш тяжкого злочину. Крім того доручення суду з приводу встановлення особи, яка телефонувала у Прибалтику взагалі не виконано, доручення щодо надання роздруківок телефонних дзвінків виконано не у повному обсязі.

Прокурор вважає, що клопотання представника потерпіли ОСОБА_3 не підлягають задоволенню через те, що проведення повторного слідчого експерименту недоцільне з огляду на тривалий час, який минув з дня вчинення злочину, зміною самого місця події та не вбачає для цього процесуальних підстав. Також заперечує проти проведення додаткової комісійної СМЕ, оскільки в справі вже проведено три експертизи з урахуванням показань обвинуваченого та названих свідків, були дані відповіді на усі питання, які ставила потерпіла сторона, тому необхідності у проведенні ще однієї додаткової експертизи немає. Також було виконано декілька доручень щодо роздруківки телефонних дзвінків за клопотанням представника потерпілих та вирішено клопотання щодо встановлення обставин дзвінка у Прибалтику.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 при вирішенні питання щодо призначення експертизи покладаються на розсуд суду, щодо інших клопотань згодні з думкою прокурора. Крім того захисник ОСОБА_5 пояснив, що на його думку висновки додаткової експертизи з урахуванням дослідження одягу загиблого, ніякого впливу на тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому, не матимуть, але у випадку призначення експертизи просить поставити на її вирішення надані письмово питання (т. 5 а.с. 84). Також заперечує проти дослідження і надання для проведення експертизи показань ОСОБА_7, отриманих представником потерпілих ОСОБА_3, оскільки у такому вигляді вони не є допустимим доказом та проти інших клопотань, які уже вирішувались судом неодноразово.

Вислухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи суд вважає, що клопотання слід вирішити наступним чином.

Повторне проведення відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту) є недоцільним, оскільки подія відбувалась у червні 2013 року, тому на час проведення повторного слідчого експерименту, який може відбутись більше ніж через два роки з половиною роки, місце події може бути значно змінено, що дасть хибний результат у випадку призначення повторної судово-медичної експертизи. Повторний допит обвинуваченого та зазначених у клопотанні свідків під час повторного слідчого експерименту також не має сенсу, оскільки їх показання уже отримані, ці особи також були допитані у судовому засіданні, а ст. 240 КПК України можливість проведення повторного слідчого експерименту не передбачена.

Тому у частині клопотання щодо проведення повторного слідчого експерименту слід відмовити.

Змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно і тільки на них може обґрунтовувати свої висновки, крім випадків, передбачених ст. 225 КПК України. Таких випадків у даному судовому провадженні не встановлено. Крім того, на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України показання свідка ОСОБА_7, отримані представником потерпілих ОСОБА_3 під звукозапис, є очевидно недопустимим доказом і не може бути дослідженим у судовому засіданні, оскільки свідок ОСОБА_7 допитана ним без попередження її про кримінальну відповідальність та приведення до присяги, а також не була повідомлена про свої права як свідка. У той час свідок ОСОБА_9 була допитана у суді з дотриманням вимог КПК, у тому числі і з обставин отримання у неї пояснень ОСОБА_3

Тому клопотання у цій частині також не підлягає задоволенню.

З часу отримання судом висновку додаткової комплексної СМЕ нових обставин у справі не встановлено, усі матеріали справи, у тому числі, матеріали слідчих експериментів та показання обвинуваченого і свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, дані ними суду, були надані на експертне дослідження, тому проведення другої додаткової комісійної експертизи є недоцільним. При цьому судом враховано, що черга на проведення експертизи у Головному бюро СМЕ становить близько трьох років (т. 3 а.с. 167), отже суд вважає, що це призведе до невиправданого затягування розгляду справи. Крім того, питання, надані учасниками провадження для вирішення повторної судово-медичної експертизи, вже виносились на вирішення попередніх експертиз з незначними уточненнями або в іншій інтерпритації. Щодо проведення експертизи одягу, суд уважає, що це не вплине суттєво на визначення тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому та їх наслідки у виді смерті останнього. Такий висновок суду ґрунтується на вимогах п. 2.8 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. N 6: якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених перед експертом питань, він має право порушувати клопотання перед особою, яка призначила експертизу, про надання додаткових матеріалів та документів, які необхідні для її проведення. Такі дані експертами не витребовувалися. Щодо інших розбіжностей, вказаних у клопотанні представником потерпілих ОСОБА_3, суд надасть їм оцінку у мотивувальній частині вироку, оскільки оцінка доказів при вирішенні клопотань КПК не передбачена.

На підставі наведеного клопотання в частині призначення повторної експертизи не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання у частині надання доручення з приводу зняття інформації із засобів зв'язку та встановлення особи та обставин дзвінка у Прибалтику, то з моменту вирішення аналогічних клопотань ухвалами суду від 23.11.2015 року та ін. З того часу нових обставин у справі не встановлено, тому додаткового обґрунтування відмова у задоволенні цієї частини клопотання не потребує.

Керуючись ст.ст.23, 65, 240, 350, 352, КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_3, яке підтримали потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про надання доручення органу досудового розслідування щодо проведення повторних слідчих експериментів з обвинуваченим ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8

Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_3, яке підтримали потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про надання доручення органу досудового розслідування щодо витребування роздруківки дзвінків, встановлення особи, яка телефонувала в одну з країн Прибалтики та допиті осіб, які спілкувались з власником чи користувачем мобільного терміналу ІМЕІ НОМЕР_2.

Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_3, яке підтримали потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення по справі комісійної судово-медичної експертизи.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали, відповідно до ч. 2 ст. 376 КК України, проголошений 28 березня 2016 року.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова