Ухвала суду № 56748844, 17.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/455/16

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Коноваленко Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велліана» до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Нікарт» про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач ТОВ «Велліана», звернувшись 23 вересня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між ТОВ «Велліана», ТОВ «Нікарт» та АКБ СР «Укрсоцбанк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк») укладено іпотечний договір від 23 травня 2007 року, за яким для забезпечення зобовязань ОСОБА_3 за договором відновлювальної кредитної лінії №660/44-302 від 23 травня 2007 року передано в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення торгівельно-виставочного салону №520 загальною площею 1033,2 кв.м, що знаходяться в м. Одесі по вул. Польський узвіз, 6. Рішенням господарського суду Одеської області від 13 серпня 2014 року в справі №916/1817/14 задоволено вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» та в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 в загальній сумі 21951600,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення торгівельно-виставочного салону №520 загальною площею 1033,2 кв.м, що знаходяться в м. Одесі по вул. Польський узвіз, 6 та належать на праві спільної часткової власності ТОВ «Велліана» та ТОВ «Нікарт». Посилаючись на виконання ТОВ «Велліана» як майновим поручителем зобовязань ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсоцбанк», набуття прав кредитора за первісним зобовязанням, позивач ТОВ «Велліана» просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 11012340,00 грн. (а.с.1-6).

Відповідачем ОСОБА_3, третьою особою ТОВ «Нікарт» пояснень заперечень суду першої інстанції не надано.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2014 року позов задоволено (а.с.77-80).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23 березня 2007 року видано Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення торгівельно-виставочного салону №520, яким посвідчено, що обєкт, що розташований в м.Одесі Польський узвіз, 6, в цілому належить ТОВ «Нікарт» та ТОВ «Велліана» на праві спільної часткової власності в рівних частках кожному. Державна реєстрація права спільної часткової власності проведена 30 березня 2007 року (а.с.14,15).

Між АКБ СР «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 укладено договір відновлювальної кредитної лінії №660/44-302 від 23 травня 2007 року, за яким надано кредит в сумі 1400000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення не пізніше 22 травня 2017 року. Договорами про внесення змін №1 від 9 жовтня 2007 року, №2 від 31 березня 2009 року, №3 від 4 березня 2010 року, №4 від 27 січня 2011 року, №5 від 18 вересня 2012 року ліміт кредитування визначено 2250000,00 доларів США, кінцевий термін погашення заборгованості не пізніше 22 травня 2017 року, змінено графік погашення кредиту (а.с.16-23, 24-41).

Між АКБ СР «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») та ТОВ «Нікарт», ТОВ «Велліана» укладено іпотечний договір від 23 травня 2007 року (договір про внесення змін №1 від 9 жовтня 2007 року, №2 від 4 березня 2010 року, №3 від 27 січня 2011 року, №3 від 18 вересня 2012 року) для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 за договором відновлювальної кредитної лінії №660/44-302 від 23 травня 2007 року (основне зобовязання), за яким передано в іпотеку предмет іпотеки вартістю 15150000,00 грн., еквівалентних 3000000,00 доларів США, а саме нежитлові приміщення торгівельно-виставочного салону №520 загальною площею 1033,2 кв.м, що в цілому складається з приміщень літ. «А», що знаходяться в м. Одесі, Польський узвіз,6 та належать на праві спільної часткової власності ТОВ»Нікарт» та ТОВ «Велліана» (а.с.42-55).

Господарським судом Одеської області в справі №916/1817/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ ОСОБА_2», ТОВ «Велліана», за участю третьої особи ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено рішення від 13 серпня 2014 року (описку виправлено ухвалою від 10 жовтня 2014 року), яким в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_3С перед ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 21951600,00 грн. за договором не відновлювальної кредитної лінії №660/44-302 від 23 травня 2007 року звернуто стягнення за укладеним 23 травня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Нікарт», ТОВ «Велліана» іпотечним договором на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки нежитлові приміщення торгівельно-виставочного салону №520 загальною площею 1033,2 кв. м, що в цілому складаються з приміщень літ. «А», знаходяться в м. Одесі по вул. Польський узвіз, 6 та належать на праві спільної часткової власності ТОВ «Нікарт» та ТОВ «Велліана»; визнано за ПАТ «Укрсоцбанк» право власності на предмет іпотеки; стягнуто на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати з ТОВ «Нікарт» в сумі 36540,00 грн., з ТОВ «Велліана» в сумі 36540,00 грн. (а.с.8-13, 64-66).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов висновку про набуття ТОВ «Велліана» як майновим поручителем, що виконав зобовязання перед іпотекодержателем ПАТ «Укрсоцбанк», прав кредитора за первісним зобовязанням, тобто прав кредитора ОСОБА_3 за договором №660/44-32 відновлювальної кредитної лінії від 23 травня 2007 року. Оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» за рішенням суду набув право власності на предмет іпотеки за ринковою вартістю 21951600,00 грн., то з огляду на належну ТОВ «Велліана» ? частку в праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення торгівельно-виставочного салону №520, що знаходиться по Польському узвозу, 6 в м.Одесі, суд обгрунтовано стягнув з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Велліана» ? частку суми вартості майна, що рівно 10975800,00 грн., та судові витрати в сумі 36540,00 грн., а всього стягнув 11012340,00 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За змістом Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобовязанням (ст.11). У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підстав рішення суду (ч.ч.1,2 ст.33).

У звязку з невиконанням позичальником ОСОБА_3 своїх зобовязань за договором відновлювальної кредитної лінії №660/44-302 від 23 травня 2007 року рішенням господарського суду Одеської області від 13 серпня 2014 року №916/1817/14 звернуто стягнення на предмет іпотеки, що переданий майновими поручителями ТОВ «Нікарт» і ТОВ «Велліана» в іпотеку банку. В рішенні господарського суду встановлені преюдиційні обставини, які відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню при розгляді цивільної справи. Зокрема, встановленими є обставини щодо виконання банком у повному обсязі своїх зобовязань за договором кредиту, надання позичальнику кредитних коштів в межах максимального ліміту заборгованості; порушення ОСОБА_4 умов кредитного договору, не здійснення погашення заборгованості в обумовлені договором порядку, розмірі та строки; направлення 28 січня 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» позичальнику листа-вимоги №08.42-186/96-1066 щодо погашення кредитної заборгованості, що станом на 24 січня 2014 року складала 1915250,56 доларів; з огляду на непогашення у 30-ти денний строк заборгованості направлення 20 березня 2014 року позичальнику ОСОБА_3, майновим поручителям ТОВ «Нікарт» та ТОВ «Велліана» вимоги про дострокове погашення всієї заборгованості; визначення субєктом оціночної діяльності ПП «Енергомакс» (сертифікат №12021/11, виданий ФДМ України 9 червня 2011 року) ринкової вартості предмета іпотеки, що станом на 8 травня 2014 року визначалась рівною 21951600,00 грн., тощо.

Рішення господарського суду Одеської області від 13 серпня 2014 року в справі №916/1817/14 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки нежитлові приміщення торгівельно-виставочного салону №520 загальною площею 1033,2 кв.м ринковою вартість 21951600,00 грн., розташовані за адресою: м.Одеса Польський узвіз,6, набуло законної сили. В силу преюдиційності вказаного судового рішення розмір кредитної заборгованості, ринкова вартість предмета іпотеки тощо в справі, що розглядається, доведенню не підлягає.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

ТОВ «Велліана» як майновий поручитель виконав перед ПАТ «Укрсоцбанк» обовязок ОСОБА_3, відтак, в силу положень пункту 3 частини 1 статті 512 ЦК України, частини 2 статті 11 Закону України «Про іпотеку» ТОВ «Велліана» по відношенню до ОСОБА_3 є кредитором в розмірі виконаного обовязку.

ОСОБА_3 факт існування простроченої заборгованості за кредитним договором, право банку звернути стягнення на предмет іпотеки не спростовує. Посилання ОСОБА_3 на зловживання, на його думку, процесуальним правом сторони при розгляді господарської справи, не приймаються, оскільки дотримання норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права при розгляді господарської справи підлягають перевірці у господарській справі в порядку господарського судочинства. Щодо звернення до правоохоронних органів, то результат досудового розслідування, як то вирок суду, відсутні. Дії органів державної виконавчої служби по примусовому виконанню рішення не мають значення при перевірці законності рішення, ухваленого по суті позовних вимог.

Господарська діяльність, фінансові взаєморозрахунки, права на частки у статутних капіталах ТОВ «Велліана», ТОВ «Нікарт», ТОВ «Лемма», ТОВ «Ітіс Галерея», ТОВ «Я-Контракт», ТОВ «Ітіс ОСОБА_5»,ТОВ «Ітіс ОСОБА_5 Кафе.Кі» тощо не є предметом розгляду в справі, що переглядається.

Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2014 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велліана» до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Нікарт» про стягнення боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2