Рішення № 56748520, 28.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1385/16

Головуючий у першій інстанції Буран О. М.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Варикаші О.Д.

- Бабія А.П.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «КБ Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 (діючого в інтересах ОСОБА_3) на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2013 року, -

встановила:

Представник позивача звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною завою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 27 363,74 гривні, а також сплачений судовий збір у сумі 273,64 гривні.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що 04.02.2008 року між ВАТ «КБ Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 258/ЕК/2008-980, у відповідності з яким позивач надав відповідачці ОСОБА_3 кредит у розмірі 30 000,00 гривень на споживчі цілі, терміном користування до 03.02.2009 року зі сплатою 30% річних, відповідно до положень зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, ОСОБА_3 зобов'язалася повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. До цього часу відповідач зобов'язання не виконала, кредит не погасила. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «КБ Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 04.02.2008 року, згідно з яким відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання договору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідачки ОСОБА_3 надала заперечення на позовну заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позову. Проте в останні судові відповідачка ОСОБА_3 та її представник засідання не з'явилися.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася,

Суд ухвалив заочне рішення.

Заочним рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «КБ Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «КБ Надра» заборгованість за кредитним договором № 258/ЕК/2008-980 від 04.02.2008 року у розмірі 27 363 (двадцять сім тисяч триста шістдесят три) гривні 74 копійки.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «КБ Надра» судовий збір у розмірі 273,64 гривні.

ОСОБА_3 та її представник подали до Малиновського районного суду м. Одеси заяву про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2013 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року заява ОСОБА_3 та її представника про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2013року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в позовних вимогах відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-У1 від 17.09.2008 року, було внесено зміни до Статуту ВАТ «КБ Надра» та змінено найменування банку на Публічне акціонерне товариство «КБ Надра» (ПАТ «КБ Надра»), згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Серії АО 1 № 794080.

Судом встановлено, що 04 лютого 2008 року між позивачем ВАТ «КБ Надра» та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 258/ЕК/2008-980, у відповідності з яким позивач надав відповідачці ОСОБА_3 кредиту у розмірі 30 000,00 гривень на споживчі цілі, терміном користування до 03.02.2009 року зі сплатою 30% річних.

Згідно п. 3.1.2.2 Кредитного договору, у разі прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом або його частини у розмірі 60% річних від фактичної кількості днів у розрахунковому місяці.

В забезпечення виконання умов вказаного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 04.02.2008 року, згідно п. 1.1.,1.2 якого ОСОБА_4 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед позивачем солідарно відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 258/ЕК/2008-980 від 04.02.2008 року.

Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 258/ЕК/2008-980 від 04.02.2008 року, станом на 06.01.2012 року заборгованість за кредитним договором складає 27 363 (двадцять сім тисяч триста шістдесят три) гривні 74 копійки, в тому числі: 10 376,08 грн. - кредитна заборгованість; 5 649,07 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 7532,30 грн. - пеня; 4 006,29 грн. - штраф.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.

Частина 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Стаття 550 передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 627 ЦК України встановлено принцип свободи договору, згідно якому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначеності умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім цього, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, відступити від положень цих актів і врегулювати свої відносини на власний розсуд, і не можуть відступити від положень цих актів, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень цих актів відносин між сторонами.

Таким чином, позивач на момент його укладення договору не заперечував свого вільного волевиявлення та своєї вільної згоди щодо всіх умов даного Кредитного договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано вважав необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 258/ЕК/2008-980 від 04.02.2008 року у розмірі 27 363 (двадцять сім тисяч триста шістдесят три) гривні 74 копійки.

Між тим суд першої інстанції також стягнув зазначену заборгованість солідарно з поручителем ОСОБА_4

Задовольняючи ці позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісії за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій зазначених в Кредитному договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, кредитор має абсолютне право вимагати виконання зобов'язання, вказаного у п. 1.2 цього Договору повністю, як від позичальника та поручителя разом так і від кожного окремо.

Ці пункти Договору поруки цілком відповідають ст. 554 ЦК України, в яких зазначено, що при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з умовами зазначених договорів ознайомлені та їх згода вбачається з їх підпису у зазначених договорах.

На підставі наведеного суд першої інстанції вважав необхідним стягнути вищезазначену заборгованість солідарно з боржника і поручителя.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або указівкою на подію, яка має неминуче настати.

З п. 1.3 кредитного договору від 04 лютого 2008 року вбачається, що термін остаточного погашення кредиту встановлений не пізніше 03 лютого 2009 року.

За таких обставин у Публічного акціонерного товариства «КБ Надра» виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 03 лютого 2009 року, протягом наступних шести місяців.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що будь-яке повідомлення направлялось Публічним акціонерним товариством «КБ Надра» поручителю ОСОБА_4 та боржнику ОСОБА_3

До суду позивач звернувся лише 05 грудня 2012 року.

Таким чином, від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а саме 03 лютого 2009 року до предявления позову 05 грудня 2012 року сплинув шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не надано суду доказів своєчасного направлення вимоги про виконання зобов'язання до поручителя ОСОБА_4, а з матеріалів справи вбачається, що позов поданий лише 05 грудня 2012 року, а тому колегія суддів вважає, що відносно ОСОБА_4 порука припинена.

Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015р. № 6-616цс15

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2013 року в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «КБ Надра» заборгованість за кредитним договором № 258/ЕК/2008-980 від 04.02.2008 року у розмірі 27 363 (двадцять сім тисяч триста шістдесят три) гривні 74 копійки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 (діючого в інтересах ОСОБА_3) - задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2013 року в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «КБ Надра» заборгованість за кредитним договором № 258/ЕК/2008-980 від 04.02.2008 року у розмірі 27 363 (двадцять сім тисяч триста шістдесят три) гривні 74 копійки. - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

А.П. Бабій