Ухвала суду № 56747788, 28.03.2016, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/2685/16-ц

Провадження № 2/520/2432/16

УХВАЛА

про забезпечення позову

28.03.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

при секретарі Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Дачно-будівельний кооператив "Червона Зірка", про усунення перешкод у користуванні власністю, суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, а якому просить зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, шляхом приведення належного їй обєкту за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, в попередній стан.

28.03.2016 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити ОСОБА_2, членам її родини та будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати роботи щодо будівництва (реконструкції) за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_2

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Положеннями п. 4 постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після предявлення вимоги чи подання позову до суду. Саме дише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судом досліджено державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0547 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, з якого вбачається, що сторони по справі є суміжними землевласниками.

На підтвердження доводів, викладених у заяві про забезпечення позову, судом досліджено докази, надані позивачем,а саме: заяву, адресовану 01.03.2016 року голові ДБК «Червона Зірка» про проведення позапланової перевірки; скаргу керівнику ДДАБІ в Одеській області від 14.03.2016 року; лист заступнику ДАБІ в Одеській області від 23.03.2016 року; лист ДБК «Червона Зірка» від 27.03.2016 року, яким повідомлено, що ДБК «Червона Зірка» не надавало дозвіл ОСОБА_2 на проведення будь-яких будівельних робіт; лист Управління архітектури та містобудування ОМР від 17.03.2016 року; фототаблиці.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем на виконання положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року надано докази фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, а тому вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими та законними, в звязку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постановою №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2, членам її родини та будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати роботи щодо будівництва (реконструкції) за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_2.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали та протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали особою без участі якої її було постановлено.

Суддя Васильків О. В.