Рішення № 56747542, 22.03.2016, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.03.2016

Справа № 497/2226/15-ц

Провадження № 2/497/18/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тимошенко І.В.

за участю секретаря судового засідання Бекметової Х.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТОПРАК» про стягнення 60 375 гривен,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення , яким стягнути з відповідача на його користь суму боргу 60 375 грн., а також судові витрати. При цьому позивач посилається на те, що 07 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоконгрес» (надалі ТОВ «Біоконгрес») та Приватним підприємством «Топрак» (надалі ПП «Топрак) було укладено договір купівлі продажу насіннєвого матеріалу соняшника на суму 28 200 грн. Фактично за цим договором відповідачу ПП «Топрак» було продано за видатковою накладною № РН-0000010 від 21 червня 2013 року насіння соняшника на загальну суму 60 375 грн. За умовами договору відповідач зобовязався сплатити вартість насіння в строк до 15 жовтня 2013 року. До теперішнього часу відповідач за куплений товар не розрахувався. 14 листопада 2014 року між ним - позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Біоконгрес» укладено договір про відступлення права вимоги , згідно якого він позивач ОСОБА_1 набув право вимоги несплаченої за договором купівлі продажу від 07 липня 2013 року , укладеним з ПП «Топрак», суми 60 375 грн. Письмова вимога про сплату боргу в сумі 60 375 грн. , яку він позивач направив відповідачу, залишена останнім без задоволення. Тому він позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягає на задоволенні свого позову (а.с.40).

Представник позивача ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності (а.с.23), в судовому засіданні 06 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі. В наступні судові засідання представник позивача не прибув , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача директор ПП «Топрак» ОСОБА_3 в судовому засіданні 06 листопада 2015 року позов визнав частково та пояснив, що дійсно 07 липня 2013 року між Приватним підприємством «Топрак», директором якого є він ОСОБА_3 , та ТОВ «Біоконгрес» було укладено договір купівлі продажу насіннєвого матеріалу на суму 28 200 грн. Він ОСОБА_4, діючи в інтересах ПП «Топрак» , особисто підписав цей договір та зобовязався оплатити насіння соняшника в строк до 15 жовтня 2013 року. За умовами цього договору ТОВ «Біоконгрес» передало ПП «Топрак» 15000 посівних одиниць насіння соняшника «Конфетка» . ПП «Топрак» посіяло придбане насіння , але після посіву це насіння виявилось неякісним , про що він ОСОБА_3 повідомив в усній формі директора ТОВ «Біоконгрес» ОСОБА_5 Після цього на підставі усної домовленості між ним ОСОБА_3 і директором ТОВ «Біоконгрес» ОСОБА_5 , ТОВ «Біоконгрес» передало ТОВ «Топрак» насіння соняшника сорту «Максимус» в кількості 10000 посівних одиниць та насіння соняшника сорту «Армада» в кількості 10000 посівних одиниць взамін неякісного насіння «Конфетка». За отримання насіння він особисто розписався у видатковій накладній № РН-0000010 від 21 червня 2013 року. Насіння соняшника сорту «Максимус» та «Армада» не було посіяно та зберігалося на території «Зернотоку» у с.Дмитрівка Болградського району , у зерносховищі , яке належить ПП «Топрак» . 16 березня 2014 року у приміщенні зерносховища сталася пожежа , в результаті якої насіння сорту «Максимус» і «Армада» в загальній кількості 20000 посівних одиниць згоріло. Він згоден сплатити на користь позивача суму боргу 28 200 грн. , як це зазначено в договорі купівлі - продажу . В задоволенні решти позову просить відмовити.

В судовому засіданні 18 листопада 2016 року представник відповідача ОСОБА_3 наполягав на допиті в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , але не надав суду адреси проживання або місця знаходження свідка.

В наступні судові засідання 25 листопада 2015 року, 07 грудня 2015 року, 13 січня 2016 року , 09 лютого 2016 року, 02 березня 2016 року, 22 березня 2016 року представник відповідача не зявився, про час та місце проведення судових засідань ПП «Топрак» було повідомлено належним чином (а.с.70,92,94,105,117,126). Представник ПП «Топрак» - директор підприємства ОСОБА_3 направляв на адресу суду заяви про перенесення розгляду справи в звязку з сімейними обставинами та поганим станом його здоровя (а.с.72,110,118), але жодного разу не надав суду доказів щодо поважності причини своєї неявки в судові засідання. Іншого представника ПП «Топрак» до суду не направило.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Топрак» (надалі ПП «Топрак») зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ідентифікаційний код 31963638 (а.с.75-76) , діє на підставі Статуту , затвердженого власником підприємства ОСОБА_3 Марїєю Іллівною та зареєстрованого Болградською районною державною адміністрацією у реєстрі субєктів підприємницької діяльності 10 червня 2002 року , реєстраційний номер 04057103100010445 (а.с.62-66). Метою діяльності підприємства відповідно до п.3.1 Статуту є здійснення виробничо господарської, наукової та іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку на вкладений капітал, а також задоволення на підставі отриманого прибутку соціально економічних інтересів власника і членів трудового колективу підприємства. Директором ПП «Топрак» є ОСОБА_3 відповідно до рішення власника підприємства від 15 січня 2003 року (а.с.67).

07 червня 2013 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Біоконгрес» (надалі ТОВ «Біоконгрес») в особі його директора ОСОБА_5 і ПП «Топрак» в особі його директора ОСОБА_3 було укладено договір купівлі продажу , за умовами якого продавець ТОВ «Біоконгрес» зобовязалось продати насіннєвий матеріал соняшника сорту «Максимус» і «Армада» , а покупець ПП «Топрак» зобовязалось прийняти (самовивозом) та оплатити насіннєвий матеріал соняшника в здоровому стані , доброї якості на умовах , передбачених цим договором. Загальна кількість проданого за договором товару становить 20 посівних одиниць, вартість товару за договором становить 28 200 грн. Продавець зобовязався передати товар в строк до 07 червня 2013 року . Покупець зобовязався оплатити вартість купленого насіння соняшника в сумі 28 200 грн. в строк до 15 жовтня 2013 року (а.с.10-11).

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000010 від 21 червня 2013 року ПП «Топрак» отримало від ТОВ «Біоконгрес» 15000 одиниць насіння соняшника сорту «Конфетка» , 10000 одиниць насіння соняшника сорту «Максимус», 10000 одиниць насіння соняшника сорту «Армада» на загальну суму 60 375 грн. За отримання цього товару в накладній розписався директор ПП «Топрак» ОСОБА_3 (а.с.12).

Згідно ст.. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає та зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено , що ТОВ «Біоконгрес» за договором купівлі продажу від 07 червня 2013 року продало ПП «Топрак» насіння соняшника сорту «Конфетка» в кількості 15000 посівних одиниць, сорту «Максимус» в кількості 10000 посівних одиниць та сорту «Армада» в кількості 10000 посівних одиниць на загальну суму 60 375 грн. Насіння соняшника у вказаній кількості та на зазначену суму було отримано ПП «Топрак» в особі його директора ОСОБА_3, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000010 від 21 березня 2013 року. Представник відповідача директор ПП «Топрак» ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт отримання підприємством зазначеної кількості насіння соняшника на зазначену у накладній суму та пояснив , що дати він не памятає , але дійсно він особисто, діючи в інтересах ПП «Топрак», отримав від ТОВ «Біоконгрес» спочатку насіння соняшника сорту «Конфетка» в кількості 15000 посівних одиниць, потім отримав насіння соняшника сорту «Максимус» і «Армада» в загальній кількості 20000 посівних одиниць , а також він особисто розписався в накладній про отримання цього товару.

Судом також встановлено, що до теперішнього часу ПП «Топрак» на оплатило вартість отриманого за договором купівлі продажу насіння соняшника. Цей факт також підтвердив в судовому засідання представник відповідача ОСОБА_3

14 листопада 2014 року між ТОВ «Біоконгрес» та позивачем ОСОБА_1, як фізичною особою, укладено договір про відступлення права вимоги , за умовами якого позивач стає кредитором за договором купівлі продажу насіннєвого матеріалу соняшника від 07 червня 2013 року на суму 28 200 грн. , укладеним між ТОВ «Біоконгрес» та ПП «Топрак» . У п.1 договору зазначено, що за вказаним договором було поставлено товару на суму 60 375 грн. за видатковою накладною від 21 червня 2013 року. Моментом переходу права вимоги є 14 листопада 2013 року. (а.с.8-9).

Згідно зі статею 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо зміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі , що і правочин , на підставі якого виникло зобовязання , право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч.2ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

На підставі укладеного між ТОВ «Біоконгрес» і позивачем ОСОБА_1 договору відступлення права вимоги відбулась заміна особи у зобовязанні, яке виникло з договору купівлі продажу. Передбачені законом підстави, які б перешкоджали укладенню між ТОВ «Біоконгрес» і позивачем, як фізичною особою, договору відступлення права вимоги за договором купівлі продажу , у даному випадку відсутні. У договорі купівлі продажу не передбачено заборони щодо передачі права вимоги іншій особі.

Статею 514 ЦК України визначено обсяг прав, які переходять до нового кредитора у зобовязанні, а саме права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

25 серпня 2015 року позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу , в якій повідомив про зміну кредитора та просив сплатити на його користь суму боргу 60 375 грн. в строк до 03 вересня 2015 року (а.с.16-17).

Позивач не надав доказів про отримання відповідачем зазначеної письмової вимоги , а представник відповідача ОСОБА_3 заперечував факт отримання такої вимоги. Разом з тим з аналізу ст.. 516, 517 ЦК України слід зробити висновок, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання вважається належним. Оскільки судом встановлено, що відповідач до теперішнього часу суму боргу за договором купівлі продажу не сплатив ні на користь ТОВ «Біоконгрес» , ні на користь позивача , то неотримання відповідачем повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не є підставою для звільнення відповідача від сплати зазначеної суми.

Посилання представника відповідача ОСОБА_3 на те, що насіння соняшника сорту «Конфетка» в кількості 15000 посівних одиниць , яке було придбано ПП «Топрак» у ТОВ «Біоконгрес» , виявилось неякісним, не може бути прийнято судом до уваги як підстава для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст.. 678 ч.1 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості , має право незалежно від можливості використання товару за призначенням , вимагати від продавця за своїм вибором: - пропорційного зменшення ціни, - безоплатного усунення недоліків товару в розумні строки, - відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч.1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару , якщо покупець доведе , що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин , які існували до цього моменту. Згідно ст.. 680 ч.2 ЦК України якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності , вимога у звязку з його недоліками може бути предявлена покупцем за умови , що недоліки були виявлені протягом розумного строку , але в межах двох років .

Відповідач не надав будь яких доказів про те, що ТОВ «Біоконгрес» було продане ПП «Топрак» насіння соняшника сорту «Конфетка» неналежної якості. Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив , що з претензією у письмовому вигляді про заміну товару неналежної якості ПП «Топрак» до ТОВ «Біоконгрес» не зверталось. Будь який акт з участю представників ТОВ «Біоконгрес» , або з участю інших незацікавлених осіб на підтвердження неналежної якості насіння не складався. Той факт , що насіння було неналежної якості взагалі будь яким чином зафіксоване не було.

Посилання представника відповідача ОСОБА_3 на те, що факт продажу насіння неналежної якості може підтвердити директор ТОВ «Біоконгрес» ОСОБА_5, судом до уваги не приймається , оскільки заявивши клопотання про допит цього свідка представник відповідача не надав суду інформацію про точне місце проживання або місце знаходження свідка , в звязку з чим суд був позбавлений можливості належним чином повідомити свідка про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст.. 10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Представнику відповідача ОСОБА_3 судом була надана можливість забезпечити явку в судове засідання свідка ОСОБА_5 або надати суду точну адресу його проживання. Але представником відповідача ОСОБА_3 будь які заходи для встановлення місця проживання або місця знаходження свідка здійснені не були. Крім того, та обставина , що між ТОВ «Біоконгрес» в особі директора ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 14 листопада 2014 року укладено договір відступлення права вимоги за договором купівлі продажу насіння соняшника саме на суму 60 375 грн. свідчить про неспроможність пояснень представника відповідача ОСОБА_3 щодо продажу ПП «Топрак» товару неналежної якості.

Також неспроможним є посилання представника відповідача ОСОБА_3 на те, що ПП «Топрак» не повинно сплачувати вартість насіння соняшника сорту «Максимус» і «Армада» в кількості 20000 посівних одиниць, оскільки це насіння було знищено в результаті пожежі , що сталася у зерносховищі ПП «Топрак» 14 березня 2014 року.

У відповідності до ст.. 664 ч.1 п.2 ЦК України обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару у розпорядження покупця , якщо товар має бути переданий за місцезнаходженням товару.

Статею 668 ч.1 ЦК України передбачено , що ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару , якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ПП «Топрак» отримало від ТОВ «Біоконгрес» насіння соняшника сорту «Максимус» і «Армада» в кількості 20000 посівних одиниць та зберігало його у приміщенні зерносховища на території «Зернотоку» в с.Дмитрівка Болградського району, де 14 березня 2014 року сталася пожежа, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12014160270000215, дослідженими в судовому засіданні. Тобто в цьому випаду ризик знищення насіння лежав на покупцеві ПП «Топрак», а тому підстави для звільнення відповідача від сплати вартості цього насіння продавцю відсутні.

Твердження представника відповідача ОСОБА_6 поро те, що ПП «Топрак» повинно сплатити позивачу лише 28200 грн., тобто суму зазначену у договорі купівлі продажу від 07 червня 2013 року є необґрунтованим, оскільки судом достовірно встановлено, що ПП «Топрак» за видатковою накладною № РН-0000010 від 21 червня 2013 року отримало від ТОВ «Біоконгрес» 15000 одиниць насіння соняшника сорту «Конфетка» , 10000 одиниць насіння соняшника сорту «Максимус», 10000 одиниць насіння соняшника сорту «Армада» на загальну суму 60 375 грн. і до теперішнього часу цю суму не сплатило. Твердження про те, що неякісне насіння сорту «Конфетка» було замінено насінням сорту «Максимус» та «Армада» підтвердження в судовому засіданні не знайшло. За договором про відступлення права вимоги від 14 листопада 2014 року позивач набув право вимагати сплати вартості товару за договором купвілі - продажу в сумі 60 375 грн.

За викладених обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вартість отриманого за договором купівлі продажу насіння соняшника в загальній сумі 60 375 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивач підлягають стягненню також понесені позивачем судові витрати , а саме судовий збір в сумі 603 грн. 75 коп. (а.с.1).

Керуючись ст.526, 551,625,1046,1047,1049,1050 ст.ст.10,11,60,131, 208, 209, 213-215, 224-228, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ТОПРАК» ідентифікаційний код 31963638 на користь ОСОБА_1 60 375 (шістдесят тисяч триста сімдесят пять) гривен , а також 603 (шістсот три ) гривні 75 копійок судових витрат , а всього 60 978 (шістдесят тисяч девятсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть надати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Тимошенко Ірина Вольдемарівна