Ухвала суду № 56747014, 23.03.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/8689/14-ц

Номер провадження 2/489/17/16

Ухвала

Іменем України

23 березня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі-відповідач 1), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору поруки припиненим,

встановив

В листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачу 1 було надано кредит у розмірі 350000,00 дол. США на термін до 11.07.2017, а відповідач 1 зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки з відповідачем 2.

З цих підстав просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання основного зобов'язання.

В травні 2015 року відповідач 2 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати припиненим договір поруки, посилаючись на ті обставини, що позивач не пред'явив протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя, а відтак немає підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 20.05.2015 року задоволено клопотання відповідача 2 про об'єднання в одне провадження позовних вимог за зустрічним позовом з вимогами за первісним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача 1 заявив клопотання про проведення судово-економічної експертизи, просив його задовольнити. Вказав, що заявив клопотання після початку розгляду справи по суті, оскільки судом було задоволено аналогічне клопотання представника відповідача 2, а про те, що експертиза не проведена, дізнався лише в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні представник відповідача 2 клопотання підтримав.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

23.10.2015 до суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 23.10.2015 клопотання представника відповідача 2 задоволено, призначено у даній справі судову економічну експертизу.

На адресу сторін було направлено повідомлення експерта разом з копією рахунку про вартість експертизи.

Проте до Ленінського районного суду м. Миколаєва повернулися конверти, які надсилалися кожному з відповідачів разом з вище вказаними додатками для виконання з відміткою "відмова".

За таких обставин, відповідач 2 не оплатила судово-економічну експертизу та її не було проведено.

В судовому засіданні представник відповідача 1 пояснив, що ні йому, ні відповідачу 1 не було відомо, що призначена судом судово-економічна експертиза була повернута на адресу Ленінського районного суду м. Миколаєва з відміткою про невиконання у зв'язку з неоплатою її вартості відповідачем 2. До часу судового засідання відповідач 1 та його представник були впевнені, що експертиза була проведена та за її результатами готовий висновок експерта.

Оскільки в судовому засіданні з'ясувалося, що експертиза не була проведена, представник відповідача 1 наполягав на призначенні судово-економічної експертизи, пояснюючи тим, що її проведення необхідне для захисту порушених прав відповідача.

Згідно з приписами ст. 60 ЦПК України кожна сторона належними та допустимими доказами доводить обґрунтованість своїх вимог або заперечень.

Розгляд справ цивільного судочинства здійснюється на засадах змагальності та суд сприяє повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Для перевірки правильності розрахунку заборгованості потрібні спеціальні знання в галузі економіки, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним призначити судово-економічну експертизу.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 143 ЦПК України суд визначає коло та обсяг питань, які ставляться при призначенні експертизи.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача 2 та проведення експертизи доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що клопотання представника відповідача 1 обґрунтоване, а відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 143, 202-203, 208-210 ЦПК України суд

ухвалив

Призначити у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору поруки припиненим судову економічну експертизу.

На вирішення експерта поставити питання:

чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу, пені) перед банком умовам укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 кредитного договору від 16.01.2009 за № 64МФ/2007 та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором;

якщо не відповідає навести правильний розрахунок.

Проведення експертизи доручити експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, які повинні надати суду висновок по даній експертизі до 15 червня 2016 року.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1, розяснити сторонам положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі у експертизі (у разі ухилення сторони від участі у експертизі суд може визнати або відмовити у визнанні обставин встановленими, в залежності від того, яке ці обставини мають значення для сторони, що ухиляється).

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала в частині призначення експертизи оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кокорєв