Постанова № 56743353, 18.03.2016, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/449/16-а

номер провадження 2а/423/5/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Жилякової Л.М.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача Бондаровського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у судовій залі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки звернувся до суду в інтересах позивачки ОСОБА_1 з вищеназваним позовом та із заявою про уточнення позовних вимог від 27.02.2016, посилаючись на те, що позивачка з 01 серпня 1995 року працювала у закладах охорони здоров'я, в тому числі з 10.07.2002 року по 05.05.2003 року, з 01.04.2007 року по 01.08.2014 року - на посадах медичної сестри у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії у Первомайській багатопрофільній міській лікарні, що є роботою у реанімаційних відділеннях, яка зараховується до стажу у подвійному розмірі. Вважає, що стаж роботи позивачки у закладах охорони здоров'я станом на 1 січня 2016 року складає 27 років 0 місяців 29 днів. Зазначене досить повно міститься у записах трудової книжки позивачки. Так як позивачка станом на 01.01.2016 має стаж роботи у закладах охорони здоров'я більше 25 років 6 місяців, то на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років. З цього приводу позивачка 14 січня 2016 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак рішенням УПФ України в Попаснянському районі Луганської області від 28.01.2016 їй було в цьому відмовлено через відсутність необхідного стажу роботи у закладах охорони здоров'я, оскільки позивачка не надала довідки, уточнюючі особливий характер роботи та умови праці. Уточнюючі довідки надати не можливо, оскільки медична установа знаходиться у м.Первомайську Луганської області - на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади. Вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачці неправомірними, оскільки спеціальний стаж підтверджено записами у трудовій книжці та даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Просив суд, уточнивши позовні вимоги (а.с.37-39), визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до її спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я періодів знаходження її у відпустці по догляду за дитиною з 06.05.2003 року по 26.04.2004 року та з 27.04.2004 року по 31.03.2007 року, а періоди її роботи з 10.07.2002 року по 05.05.2003 року та з 01.04.2007 року по 01.08.2014 року зарахувати у подвійному розмірі, та зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14 січня 2016 року.

У судовому засіданні позивачка та представник позивачки підтримали позовні вимоги, надали суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, суду усно та письмово пояснив, що позивачка 14 січня 2016 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням від 28.01.2016 року їй було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки встановлено, що позивачка має загальний стаж роботи 16 років 3 місяці 25 днів, в т.ч. спеціальний стаж - 15 років 3 місяці 25 днів. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ: жінки, народжені з січня 1971 року, мають право на пенсію після досягнення 55 років, у разі звільнення. Водночас збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 1 січня 2016 року вже мали вислугу років на відповідних посадах не менш як: на 1 квітня 2015 року - 25 років, на 31 грудня 2015 року - 25 років 6 місяців. Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах, а саме робота в лепрозорних і противочумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах. Згідно трудової книжки позивачки вона працювала:

з 01.08.1995 по 27.04.1997 - палатною медсестрою неврологічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні, що відповідачем враховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі;

з 05.05.1997 по 17.12.1998 - палатною медсестрою неврологічного кабінету поліклініки Первомайської міської лікарні №4, що відповідачем враховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі;

з 05.01.1999 по 30.11.1999 - завідуючою Андріївським фельдшеро-акушерським пунктом Полтавської центральної районної лікарні, що відповідачем враховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі;

з 01.02.2000 по 04.07.2002 - дільничною медсестрою Первомайської міської лікарні №2, що відповідачем враховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі;

з 10.07.2002 по 31.12.2002 - палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської центральної міської лікарні, що відповідачем враховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі; хоча робота у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховується до стажу у подвійному розмірі, як робота в реанімаційних відділеннях, однак відповідачем враховано в одинарному розмірі через відсутність довідки з місця роботи про особливий характер роботи;

з 01.01.2003 по 26.04.2004 - палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської багатопрофільної міської лікарні, що відповідачем враховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі, та не враховується у подвійному розмірі з наведених вище підстав;

з 27.04.2004 по 31.03.2007 - палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської багатопрофільної міської лікарні; відповідачем не враховується ні до загального, ні до спеціального стажу, оскільки згідно даних персоніфікованого обліку позивачці заробітна плата в цей період не нараховувалась. З пояснень позивачки вбачається, що вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 6-річного віку, однак належним чином посвідчені копії наказів та уточнюючі довідки нею відповідачу не надані;

з 01.04.2007 по 01.07.2014 - палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської багатопрофільної міської лікарні, що відповідачем враховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі та не враховується у подвійному розмірі з наведених вище підстав, а також через те, що за даними персоніфікованого обліку даний період роботи позивачки обліковується за кодами ЗПЗ055Е2 та ЗПЗ060А1 одночасно, тобто відповідачем враховано як стаж роботи, що дає право на пенсію за ст. 55, а не за ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

з 01.07.2014 по 01.08.2014 - палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської багатопрофільної міської лікарні; відповідачем не враховується до спеціального стажу, оскільки за даними персоніфікованого обліку заробітна плата позивачці не нарахована, страхові внески не сплачено;

з 11.11.2014 по 30.01.2015 - оператором лінії у виробництві харчової продукції 3-го розряду цеху розливу по строковому договору у ПАТ «Фірма «ПОЛТАВПИВО», що враховано відповідачем до загального стажу роботи;

з 16.02.2015 по 15.04.2015 - сестрою медичної палати терапевтичного відділення у 2 міській клінічній лікарні м.Полтава, відповідачем враховується до спеціального стажу в одинарному розмірі.

Враховуючи відсутність у позивачки спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивачки, представників сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

14 січня 2016 року позивачка звернулася до УПФ України у Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що визнано сторонами.

Рішенням УПФ України у Попаснянському районі Луганської області від 28.01.2016 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (а.с.21).

Рішення мотивоване тим, що позивачка має загальний стаж роботи 16 років 3 місяці 25 днів, з яких спеціальний стаж роботи за вислугу років 15 років 3 місяці 25 днів. При цьому стаж роботи на посаді палатної медсестри анестезіологічного відділення з ліжками інтенсивної терапії з 10.07.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 01.12.2014 не враховано у подвійному розмірі, оскільки ОСОБА_1 додатково було надано виписки з наказів Первомайської багатопрофільної міської лікарні, завірені печатками так званої «ЛНР». Враховуючи, що ОСОБА_1 не надано належні довідки, що уточнюють особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах, у зарахуванні вказаного стажу у подвійному розмірі відмовлено.

Згідно записів у трудовій книжці позивачки (а.с.7-8, 9) ОСОБА_1 працювала в закладах охорони здоров'я:

з 01.08.1995 по 27.04.1997 - палатною медсестрою неврологічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні;

з 05.05.1997 по 17.12.1998 - палатною медсестрою неврологічного кабінету поліклініки Первомайської міської лікарні №4;

з 05.01.1999 по 30.11.1999 - завідуючою Андріївським фельдшеро-акушерським пунктом Полтавської центральної районної лікарні;

з 01.02.2000 по 04.07.2002 - дільничною медсестрою Первомайської міської лікарні №2;

з 10.07.2002 по 31.12.2002 - палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської центральної міської лікарні;

з 01.01.2003 по 01.12.2014 - палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської багатопрофільної міської лікарні;

з 16.02.2015 по 15.04.2015 - сестрою медичної палати терапевтичного відділення у 2 міській клінічній лікарні м.Полтава.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзаців 1, 2, 12, 13 пункту «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами, внесеними Законом N 911-VIII від 24.12.2015) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту, тобто 25 років 6 місяців.

Позивачка згідно копії паспорту (а.с.10) народилася 27 грудня 1975 року, тобто станом на 14 січня 2016 року має 40 років.

За Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМ України №909 від 4.11.1993, робота на посадах середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у, зокрема, лікарняних закладах, амбулаторно-поліклінічних закладах дає право на пенсію за вислугу років за наявності вищевказаних умов.

Сторонами визнано, що робота на зазначених у трудовій книжці позивачки посадах відповідає Переліку.

Також сторонами не оспорюється правильність врахування відповідачем в одинарному розмірі до спеціального стажу періоди роботи позивачки у закладах охорони здоров'я з 01.08.1995 по 27.04.1997, з 05.05.1997 по 17.12.1998, з 05.01.1999 по 30.11.1999, з 01.02.2000 по 04.07.2002, з 16.02.2015 по 15.04.2015.

Згідно пояснень позивачки вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 04.07.2001 по 04.07.2002, з 06.05.2003 по 27.04.2004; а також у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку - з 28.04.2004 по 31.03.2007.

Відповідачем не враховано до будь-якого стажу роботи позивачки період перебування у відпустці з 28.04.2004 по 31.03.2007 через відсутність належних виписок з відповідних наказів та відсутність даних персоніфікованого обліку про нарахування у цей період заробітної плати та відрахування страхових внесків.

Позивачкою надано виписки з наказів про надання відповідних відпусток (а.с.16-18), які посвідчені печаткою «Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні Луганської народної республіки», які не можуть бути враховані у якості доказів, оскільки видані установою, яка не переміщена згідно постанови КМ України від 07.11.2014 №595 в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

При цьому суд констатує неможливість надання позивачкою належним чином посвідчених виписок з відповідних наказів з незалежних від неї причин.

Разом з тим, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтверджено факт перебування позивачки під час роботи у зазначені періоди у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та відпустці без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку.

Так, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що працювала у Первомайській міській лікарні №2 з 05.11.1996 року , в тому числі інспектором відділу кадрів з 01.06.2001 року. Підтверджує, що позивачка з лютого 2000 року працювала медичною сестрою у Первомайській міській лікарні №2, та після народження дитини з липня 2001 року їй була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, після чого перейшла на роботу до Первомайської центральної міської лікарні.

Факт роботи свідка ОСОБА_4 у Первомайській міській лікарні №2 підтверджується копією трудової книжки (а.с.55-59).

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що з 15.03.2000 року по 01.04.2014 року працювала у Первомайській центральній міській лікарні, яка з 2003 року реорганізована у Первомайську багатопрофільну міську лікарню. Підтверджує, що ОСОБА_1 працювала у цій лікарні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії з 2002 по час звільнення свідка - 01.04.2014. При цьому перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку до квітня 2004 року, а потім до досягнення дитиною шестирічного віку - до квітня 2007 року. За час відпустки по догляду за дитиною позивачка з роботи не звільнялась.

Свідок ОСОБА_6 також у судовому засіданні підтвердила факт перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку до квітня 2007 року, зазначивши, що позивачка за час відпустки звільнена з роботи не була.

Факт роботи свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у Первомайській центральній міській лікарні (Первомайській багатопрофільній міській лікарні) підтверджується даними Державного реєструзагальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.49-53).

Відповідно до ч.2 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним зарахувати позивачці до стажу роботи у закладах охорони здоров'я в одинарному розмірі період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.07.2001 по 04.07.2002, з 06.05.2003 по 27.04.2004; а також у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку - з 28.04.2004 по 31.03.2007.

Окрім того, відповідачем також не враховуються до спеціального стажу у подвійному розмірі періоди роботи позивачки на посадах палатної медсестри відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії у лікарняних закладах з 10.07.2002 по 05.05.2003, з 01.04.2007 по 01.08.2014.

Так, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997 № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» (чинним на час роботи позивачки у відділенні анестезіології) відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

Отже, посада медичної сестри у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, як робота в реанімаційних відділеннях, зараховується до стажу у подвійному розмірі, що не заперечується сторонами.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМ України №637 від 12.08.1993, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Лікарняний заклад, у якому згідно записів трудової книжки позивачка працювала з 10.07.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 01.12.2014, розташований у м.Первомайську Луганської області.

Розпорядженням КМ України від 07.11.2014 №1085-р місто Первомайськ Луганської області зазначено серед населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина унеможливлює надання позивачкою довідки, що уточнює особливих характер та умови роботи, для підтвердження спеціального стажу.

Водночас, пунктом 20 Порядку встановлено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєструзагальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с.11-13)ОСОБА_1

- у 2002 році працювала на посаді, що враховується за кодом підстави ЗПЗ060А1 (який вказує на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі), за кодом підприємства 01984688 - Первомайська центральна міська лікарня - 5 місяців (а.с.12 зворот). Отже, даними Державного реєстру однозначно підтверджується запис у трудовій книжці про стаж роботи позивачки протягом 5 місяців з 10.07.2002 по 31.12.2002 палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської центральної міської лікарні, який зараховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі;

- у 2003 році працювала на посаді, що враховується за кодом підстави ЗПЗ060А1 (який вказує на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі), за кодом підприємства 01984688 філія 2 - Первомайська багатопрофільна міська лікарня - 4 місяці (а.с.12 зворот). Отже, даними Державного реєстру також однозначно підтверджується запис у трудовій книжці про стаж роботи позивачки з 01.01.2003 палатною медсестрою відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Первомайської багатопрофільної міської лікарні, якийзараховується до спеціального стажу роботи у закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі.Факт виконання роботи за посадою саме з 01.01.2003 по 05.05.2003 також підтверджується даними реєстру про сплату страхових внесків (а.с. 11);

- у 2007 році працювала на посаді, що враховується за кодом підстави ЗПЗ060А1 (який вказує на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі), за кодом підприємства 01984688 філія 2 - Первомайська багатопрофільна міська лікарня - 9 місяців (а.с.12 зворот). Факт виконання роботи за посадою саме з 01.04.2007 по 31.12.2007 також підтверджується даними реєстру про сплату страхових внесків (а.с. 11 зворот);

- у 2008-2014 роках повний період працювала на посаді, що враховується за кодом підстави ЗПЗ060А1 (який вказує на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі), за кодом підприємства 01984688 філія 2 - Первомайська багатопрофільна міська лікарня.Факт виконання роботи за посадою з 01.01.2008 по 01.07.2014 підтверджується даними реєстру про сплату страхових внесків (а.с. 11 зворот, 12).

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що дані реєстру містять одночасне посилання на код підстави ЗПЗ055Е2 та ЗПЗ060А1, а тому дані є суперечливими і не можуть бути прийняті до уваги, з наступних підстав.

З даних реєстру вбачається, що періоди роботи позивачки за 2002, 2003, 2007-2010, з січня по вересень 2011 відображено лише за кодом підстави ЗПЗ060А1, що однозначно свідчить про роботу на посаді, яка враховується до спеціального стажу у подвійному розмірі.

Період роботи з вересня 2011 року по грудень 2014 року зазначено у реєстрі одночасно за двома кодами ЗПЗ055Е2 та ЗПЗ060А1. Однак, кількість днів та місяців роботи за обома кодами є рівними та кожен відповідає повному календарному періоду, що свідчить про одночасне відображення роботи позивачки як такої, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та роботи, що враховується до спеціального стажу у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не є взаємовиключним, а тому враховується судом.

Окрім того, показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6. підтверджується, що під час роботи на посаді медсестри анестезіологічного відділення з ліжками інтенсивної терапії з квітня 2007 року по липень 2014 року позивачка на іншу роботу не переміщалась, у відпустках без збереження заробітної плати не була.

Разом з тим, на підставі даних реєстру суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про зарахування до спеціального стажу роботи у подвійному розмірі роботу позивачки за період з 01.07.2014 по 01.08.2014, оскільки у реєстрі відсутня інформація про нарахування заробітної плати та страхових внесків за липень 2014 року. Враховуючи, що у липні 2014 року на території м.Первомайська мала місце активна фаза антитерористичної операції, що могло унеможливити роботу установи, за відсутності інших доказів виконання позивачкою роботи за спеціальністю, суд вважає цей факт не доведеним. Покази свідка ОСОБА_6 про те, що працювали у відділенні разом з позивачкою у липні 2014 року, кількість днів роботи не визначила, суд вважає недостатнім доказом для підтвердження наявності стажу, що дає право на пенсію за вислугу років у подвійному розмірі. Запис у трудовій книжці про звільнення позивачки з Первомайської багатопрофільної міської лікарні з 01.12.2014 також не підтверджує цього факту, оскільки позивачкою стверджується, що вона не працювала у цій лікарні з серпня 2014 року через АТО.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги про зобов'язання відповідача зарахуватидо спеціального стажу позивачки роботи у закладах охорони здоров'я періодів знаходження її у відпустці по догляду за дитиною з 06.05.2003 року по 26.04.2004 року та з 27.04.2004 року по 31.03.2007 року, а періоди її роботи з 10.07.2002 року по 05.05.2003 року та з 01.04.2007 року по 01.08.2014 року зарахувати у подвійному розмірі - підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, згідно визнаних сторонами фактів, а також дослідженими судом даними Державного реєструзагальнообов'язкового державного соціального страхування, з врахуванням записів трудової книжки та показів свідків, повно та однозначно підтверджується стаж роботи позивачки у закладах охорони здоров'я з01.08.1995 по 27.04.1997, з 05.05.1997 по 17.12.1998, з 05.01.1999 по 30.11.1999, з 01.02.2000 по 04.07.2002, з 06.05.2003 по 26.04.2004, з 27.04.2004 по 31.03.2007, з 16.02.2015 по 15.04.2015 - в одинарному розмірі, з 10.07.2002 по 05.05.2003, з 01.04.2007 по 01.07.2014, що враховується у подвійному розмірі, який сумарно складає 26 років 11 місяців 3 дні.

Стаж роботи судом визначено шляхом сумування стажу за періоди: з01.08.1995 по 27.04.1997 - 1 рік 8 місяців 27 днів, з 05.05.1997 по 17.12.1998 - 1 рік 7 місяців 13 днів, з 05.01.1999 по 30.11.1999 - 10 місяців 29 днів, з 01.02.2000 по 04.07.2002 - 2 роки 5 місяців 4 дні, з 06.05.2003 по 31.03.2007 - 3 роки 10 місяців 26 днів, з 16.02.2015 по 15.04.2015 - 2 місяці, з (10.07.2002 по 05.05.2003) х 2 - 1 рік 7 місяців 24 дні, (з 01.04.2007 по 01.07.2014)х 2 - 14 років 6 місяців.

З огляду на викладене, позивачкадо досягнення 55-річного віку,маючи станом на 1 січня 2016 року стаж роботи в закладах охорони здоров'я 26 років 11 місяців 3 дні, має право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - 14 січня 2016 року.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивач ці пенсіюна підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14.01.2016 року підлягають задоволенню.

У позові заявлено вимоги, в тому числі, про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

З'ясувавши обставини у справі, суд зазначає, що відмова у призначенні пенсії вчинена відповідачем у формі рішення.

Враховуючи, що позивачкою не заявлено позовні вимоги про визнання неправомірним рішення УПФУкраїни в Попаснянському районі від 28.01.2016 про відмову у призначенні пенсії, суд відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України вважає необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки вийти за межі позовних вимог, визнавши зазначене рішення неправомірним.

На підставі ст.94 ч.1 КАС України судові витрати позивачки на сплату судового збору у сумі 551,20 грн. (а.с.2,3) присуджуються на користь позивачки за рахунокбюджетнихасигнуваньвідповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання до вчинення певних дійзадовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за вислугу років ОСОБА_1 від 28.01.2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 стаж її роботи у закладах охорони здоров'я з 06.05.2003 року по 26.04.2004 року, 27.04.2004 року по 31.03.2007 року - в одинарному розмірі, з 10.07.2002 року по 05.05.2003 року, з 01.04.2007 року по 01.07.2014 року - у подвійному розмірі, та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за вислугу років відповідно до статті 55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14 січня 2016 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження, якщо судове рішення не скасовано.

Суддя І.В. Лизенко