Вирок № 56743176, 11.03.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/771/16-к

н.п. 1-кп/415/247/16

ВИРОК

Іменем України

"11" березня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.,

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Сичова В.М.

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130000000023 від 22 лютого 2016 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Саха (Якутія), українця, громадянина України, неодруженого, не судимий в силу ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв. Жовтневої революції, 15/34,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, одруженого, не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв. Дружби народів, 28/78, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв. Дружби народів, 10/14,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу без мети збуту для особисто немедичного вживання, діючи умисно, протиправно, приблизно в вересні 2015 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), вступив в попередню змову з ОСОБА_3 та іншою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_2 приблизно в вересні 2015 року, (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), діючи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження і ОСОБА_3, придбав без мети збуту, для особистого немедичного вживання, в невстановленому місці при невстановлених під час досудового розслідування обставинах особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною вагою не менш 665, 35 грам, що є великим розміром, який надав для огляду та визначення якості ОСОБА_3

ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з іншою особою матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_2, оглянув придбаний ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та отримавши його схвалення, за домовленістю з іншою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження залишив в «схованці» в місті Лисичанську Луганської області (більш точне місце встановити не надалося можливим) з метою передачі без мети збуту для незаконного зберігання останнім.

Інша особа матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, приблизно в вересні 2015 році (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), забрав з так званої «схованки» залишений ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який до 20 жовтня 2015 року незаконно зберігав без мети збуту за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул.Суворова, 1.

20 жовтня 2015 року в період часу з 13 годин 00 хвилин до 15 годин 00 хвилин, в ході обшуку за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул.Суворова,1, було виявлено та вилучено речовину. Згідно висновку судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 11020 від 21 грудня 2015 року речовина, вилучена 20.10.2015 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, загальна сума канабісу у висушеному стані становить 665,35 грам, що згідно наказу Міністерства охорони здоровя України № 634 від 29 липня 2010 року «Про внесення змін до наказу МОЗ № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є великим розміром.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинених за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу без мети збуту, для особисто немедичного вживання, діючи умисно, протиправно, приблизно в вересні 2015 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), вступив в попередню змову з ОСОБА_2 та іншою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_2 приблизно в вересні 2015 року, (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), діючи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження і ОСОБА_3, придбав без мети збуту, для особистого немедичного вживання, в невстановленому місці при невстановлених під час досудового розслідування обставинах особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною вагою не менш 665, 35 грам, що є великим розміром, який надав для огляду та визначення якості ОСОБА_3

ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_2, оглянув придбаний ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та отримавши його схвалення, за домовленістю з іншою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, залишив в «схованці» в місті Лисичанську Луганської області (більш точне місце встановити не надалося можливим) з метою передачі без мети збуту для незаконного зберігання останньому.

Інша особа, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, приблизно в вересні 2015 році (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), забрав з так званої «схованки» залишений ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який до 20 жовтня 2015 року незаконно зберігав без мети збуту за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул.Суворова, 1.

20 жовтня 2015 року в період часу з 13 годин 00 хвилин до 15 годин 00 хвилин, в ході обшуку за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул.Суворова,1, було виявлено та вилучено речовину. Згідно висновку судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 11020 від 21 грудня 2015 року речовина, вилучена 20.10.2015 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, загальна сума канабісу у висушеному стані становить 665,35 грам, що згідно наказу Міністерства охорони здоровя України № 634 від 29 липня 2010 року «Про внесення змін до наказу МОЗ № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у нзаконому обігу» є великим розміром.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинених за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

19 лютого 2016 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015130370001245 від 14 травня 2015 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4, якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_3 на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості.

22 лютого 2016 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015130370001245 від 14 травня 2015 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4, якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди підозрюваний ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти досудовому розслідуванню і судовому розгляду даного кримінального провадження щодо себе, співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.313 КК України, вчинених іншими особами у кримінальному провадженні № 12015130370001245, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2. покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Згідно змісту угоди підозрюваний ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти досудовому розслідуванню і судовому розгляду даного кримінального провадження щодо себе, співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.313 КК України, вчинених іншими особами у кримінальному провадженні № 12015130370001245, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також розяснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбаченихст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені уст.476 КПК України. Крім того зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також розяснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбаченихст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені уст.476 КПК України. Крім того зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор Сичов В.М. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угод про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоди про визнання винуватості та призначити обвинуваченим узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважав можливим затвердити угоди про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угод між його підзахисними та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваними вищезазначені угоди були укладені з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угод про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угод про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угод про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надані угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно дост. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_2Я та ОСОБА_3, а їх дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинених за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

В силу положенняст.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 ч.2 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом зясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачені усвідомлюють свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до них застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченим роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угод про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та підозрюваними в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2Я та ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченими скарги не подавались.

Умови даних угод про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, міри покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, визначені в межах, передбачених санкцією ст.309 ч.2 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особам обвинувачених з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України помякшують покарання обвинувачених щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та відсутністю обставин, що його обтяжують. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставіст. 75 КК України відносно ОСОБА_2Я та ОСОБА_5 відповідає вимогам діючого законодавства.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченими взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоди на відповідність вимогамКПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначенняобвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний відповідно до ухвали слідчого судді Сєверодонецького міського суду від 22.10.2015 року (а.с.75-76), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 30000 гривень (тридцять тисяч) гривень, які внесені ним на депозитний рахунок (р/р 37318003000730, отримувач коштів ТУ ДСА України в Луганській області,МФО 804013, ЄДРПОУ 26297948) до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Згідно п.11ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно п.7 «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави, як запобіжного заходу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

Після набрання вироком законної сили застава у розмірі 30000 гривень (тридцять тисяч) гривень, внесені ОСОБА_3 23.10.2015 року на депозитний рахунок (р/р 37318003000730, отримувач коштів ТУ ДСА України в Луганській області,МФО 804013, ЄДРПОУ 26297948) в рамках кримінального провадження підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, тощо.

Згідно до ст. 174 КПК України захід забезпечення кримінального провадження арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, накладений ухвалою слідчого судді Сєверодонецького міського суду від 22.01.2016 року (а.с.202,203), а саме:

-золотої банківської картки для виплат «ПриватБанк» 5168742019360001 MasterCard;

-золотої банківської картки для виплат «ПриватБанк» 5168742012032912 MasterCard;

-банківської картки «ПриватБанк» 5168742300113986 MasterCard;

-банківської картки «ПриватБанк» 5168742322794953 MasterCard;

-банківської картки «ПриватБанк» 5168742309233504 MasterCard;

-чека «ПриватБанк» № 18102015101947 термінал TS208850 18.10.2015р. ;

-картку тримач «Київстар» за номером картки +380979865250;

-картку тримач «МТС» з штрих-кодом 141030163239;

-грошові кошти купюри: 100 гривень серії БН 9288377, 100 гривень серії КН 6566669, 5 гривень серії МД 9544549, 50 гривень РД 4329959, 20 гривень ПА 7759949, 20 гривень КШ 2971686, 20 гривень ТЛ 5917824, - підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-мобільний телефон KENEKSI, сім картка sim sim від UMS 0119050452739 2, сім картка мобільного оператора «Київстар» 8938003992264457167 F, карта памяті «Transend 8GB micro SD», вилучені під час обшуку у ОСОБА_3, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів за адресою: Луганська область, місто Сєверодонецьк, вул. Партизанська,16 (а.с.144) підлягають поверненню власнику ОСОБА_3;

-DVD диск № 1093 з проведеними НСРД стосовно ОСОБА_3, DVD диск № 1330 з проведеними НСРД стосовно ОСОБА_2, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12015130370001245 зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.200) підлягають збереженню в матеріалах кримінального провадження;

Оскільки речові докази, які відповідно до постанов слідчого від 18.01.2016 року (а.с.198), від 05.02.2016 року (а.с.235,236) мають значення у кримінальному провадженні за №12015130370001245 від 14 травня 2015 року за ознаками ч. 1 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч.2 ст.313 КК України, що були виділені в окреме провадження, підстав для вирішення питання про долю речових доказів суд не вбачає.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 лютого 2016 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130370001245 від 14 травня 2015 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання - у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років;

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три).

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою - скасувати звільнити останнього з під варти в залі суду негайно.

Арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, накладений ухвалою слідчого судді Сєверодонецького міського суду від 22.01.2016 року , а саме:

-золотої банківської картки для виплат «ПриватБанк» 5168742019360001 MasterCard;

-золотої банківської картки для виплат «ПриватБанк» 5168742012032912 MasterCard;

-банківської картки «ПриватБанк» 5168742300113986 MasterCard;

-банківської картки «ПриватБанк» 5168742322794953 MasterCard;

-банківської картки «ПриватБанк» 5168742309233504 MasterCard;

-чека «ПриватБанк» № 18102015101947 термінал TS208850 18.10.2015р. ;

-картку тримач «Київстар» за номером картки +380979865250;

-картку тримач «МТС» з штрих-кодом 141030163239;

-грошові кошти купюри: 100 гривень серії БН 9288377, 100 гривень серії КН 6566669, 5 гривень серії МД 9544549, 50 гривень РД 4329959, 20 гривень ПА 7759949, 20 гривень КШ 2971686, 20 гривень ТЛ 5917824, - скасувати.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 лютого 2016 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130370001245 від 14 травня 2015 року відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання - у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років;

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній-у виді застави.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень, внесену ОСОБА_3 23.10.2015 року на депозитний рахунок (р/р 37318003000730, отримувач коштів ТУ ДСА України в Луганській області,МФО 804013, ЄДРПОУ 26297948) в рамках кримінального провадження повернути заставодавцю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Речові докази:

-мобільний телефон KENEKSI, сім картка sim sim від UMS 0119050452739 2, сім картка мобільного оператора «Київстар» 8938003992264457167 F, карта памяті «Transend 8GB micro SD», вилучені під час обшуку у ОСОБА_3, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів за адресою: Луганська область, місто Сєверодонецьк, вул. Партизанська,16 (а.с.144) повернути власнику ОСОБА_3;

-DVD диск № 1093 з проведеними НСРД стосовно ОСОБА_3, DVD диск № 1330 з проведеними НСРД стосовно ОСОБА_2, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12015130370001245 зберігати в матеріалах кримінального провадження;

Відповідно дост. 532 КПК Українивирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.4ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим в порядку, визначеномуст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова