Ухвала суду № 56743006, 23.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/668/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайсюк О. В.

УХВАЛА

Іменем України

23.03.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гайсюка О.В.

суддів: Голованя А.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 січня 2016 року і

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначив, що комунальним підприємством «Світловодський міський водоканал» до 01.04.2012 р., а з 01.04.2012 р. ОКВП «Дніпро-Кіровоград», яке є правонаступником КП «Світловодський міський водоканал» надавалися послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідності з відкритим особовим рахунком №403480 на імя ОСОБА_2 за адресою ? АДРЕСА_1 на підставі договору від 16.03.2010 року.

Відповідно до Правил надання послуг споживачі повинні вносити плату за надані послуги щомісячно до 20 числа.

ОСОБА_2 за період з 01.03.2013р. по 01.08.2015р. має заборгованість на загальну суму 1271,31 грн., яка виникла через те, що ОСОБА_2 не виконала чергову повірку лічильника води.

Посилаючись на це, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 борг за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 1271,31 грн. та індекс інфляції ? 226,88 грн. три відсотки річних ? 17,94 грн. та судові витрати.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 28.01.2016 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить це рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам права.

При цьому ОСОБА_2 зазначила, що вона, отримуючи субсидію, повністю та своєчасно сплатила послуги з водопостачання та водовідведення, а заборгованість з цих послуг виникла через те, що позивач не провів повірку лічильника за свій рахунок та помилково вважав, що цю повірку повинна була провести вона за свій рахунок.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали, представник відповідача з доводами скарги не погодився.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом вірно встановлено і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 отримувала послуги з водопостачання та водовідведення, які їй надавав позивач, як правонаступник КП «Світловодський міський водоканал», за договором від 16.03.2010 р. (а.с.12-13).

За період з 01.03.2013 р. по 01.08.2015 р. відповідач, яка зобовязалася щомісячно сплачувати послуги за показами лічильника та встановленими тарифами має заборгованість перед позивачем за надані послуги у сумі 1271,31 грн. (а.с.8-10), яка виникла через те, що з 28.02.2013 року нарахування за спожиті послуги проводилося за затвердженими нормами споживання, а не за показами лічильника, який до цієї дати не пройшов повірку з вини ОСОБА_2, яка повинна була виконати цю повірку за свій рахунок. Позивач змушений зняти лічильник з обліку через відмову ОСОБА_2 виконати повірку.

При цьому суд врахував, що на імя ОСОБА_2 був виданий припис про необхідність до 28.02.2013 р. виконати повірку лічильника встановленого в її квартирі, з цим приписом ОСОБА_2 ознайомлена, але від підпису про це відмовилася (а.с.54). До цього часу, не зважаючи на розяснення, які надавав їй позивач, ОСОБА_2 вважає, що повірку повинен здійснювати позивач, а не вона, як споживач послуг.

Суд дійшов правильного висновку про те, що саме на ОСОБА_2 покладався обовязок виконати повірку лічильника в її квартирі, при цьому суд правильно послався на ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», структуру тарифу на послуги з централізованого водопостачання ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (а.с.84-85), Постанову Верховного Суду України від 22.04.2015 р. у справі № 6-60 цс 15.

Отже, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги.

Наведене свідчить про те, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили змоменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: