Ухвала суду № 56742507, 22.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/1835/15-ц

Провадження № 22-ц/779/773/2016

Категорія 41

Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Матківського Р.Й., Меленко О.Є.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року позов задоволено частково: визнано поширені відповідачкою ОСОБА_2 в заяві від 24.04.2015, адресованій Міністерству освіти і науки України, вх. № С-2331 від 27.04.2015 наступні відомості:

«Всю свою діяльність ОСОБА_3 вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_3 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_3 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_3 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад тисяч грн, не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_3 нам обіцяла.», - такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3.

2. Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність, та ділову репутацію ОСОБА_3, яка викладена в заяві ОСОБА_2 від 22.04.2015, що адресована Міністерству освіти і науки України, вх. № С-2331від 27.04.2015 та направити листа Міністерству освіти і науки України з наступним текстом спростування: «Даною заявою спростовую наступні відомості, викладені мною в заяві від 22.04.2015:

«Всю свою діяльність ОСОБА_3 вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_3 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_3 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_3 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад тисяч грн, не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_3 нам обіцяла.», - такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3.

Стягнуто з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3200 грн заподіяної моральної шкоди, 487,20 грн сплаченого судового збору, 600 грн за складання позовної заяви та 1500 грн за ведення цивільної справи адвокатом згідно квитанцій. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідачка ОСОБА_2 оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим. На думку апелянта, судом порушено норми процесуального права. Ухвалою суду від 01.09.2015 відкрито провадження, однак суд не звернув увагу на те, що позивачем сплачено судовий збір в неповному обсязі. Ухвала про відвід від 10.11.2015, заявлений головуючому судді Турашу В.А., а також всьому складу Долинського районного суду теж на думку апелянти є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Ухвалою від 03.12.2015 про забезпечення доказів по справі витребувано докази з Міністерства освіти і науки України. Апелянт вважає, що оскільки Міністерство не є учасником судового процесу, то для цього не було жодних підстав, крім того, до заяви про забезпечення доказів не додано документ про сплату судового збору. Зі слів відповідача, суд задовольнив три самостійні вимоги, за вимогу про відшкодування моральної шкоди судовий збір не сплачувався, що на думку ОСОБА_2, є підставою для скасування рішення. Крім того, відповідач зазначила, що неодноразово подавала до суду заяву про фальшивість доказів, яка була проігнорована. Апелянт зазначена, що позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження завдання їй моральної шкоди. Рішення в частині стягнення витрат за надання правової допомоги відповідачка теж вважає незаконним, оскільки в матеріалах справи немає калькуляції розрахунку вказаних витрат.

Просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання апеляційного суду апелянт не з'явилася, до суду подала клопотання, в якому вимоги апеляційної скарги підтримала та просила розглядати справу за її відсутності.

Позивач та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши позивача та її представника, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Приписами ст.ст. 297 та 299 ЦК України визначено право кожного на повагу до його гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, а в разі порушення такого права - на звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 23 цього ж Кодексу, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно матеріалів справи, Наказом № 94-к від 28.03.2008 відділу освіти Долинської районної державної адміністрації ОСОБА_3 переведено основним працівником на посаді директора Долинської гімназії-інтернату з 28.03.2008 (а.с. 28).

За час своєї трудової діяльності позивачка неодноразово нагороджувалась грамотами Долинської РДА (а.с. 29), Долинської міської ради (а.с.30), Міністерства освіти і науки України (а.с. 31), Департаменту освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту Івано-Франківської ОДА (а.с. 32), знаком «Відмінник освіти України» (а.с. 35), була депутатом Долинської районної ради та Долинської міської ради (а.с. 35).

Відповідно до завіреної копії заяви ОСОБА_2 від 22.04.2015, зареєстрованої у Міністерстві освіти та науки України 27.04.2015 за вх. № С-2331 у заяві зазначено наступні відомості:

«Хочу заявити Вам про корупційні діяння директора Долинської гімназії-інтернату Івано-Франківської області ОСОБА_3»;

«Всю свою трудову діяльність вищевказана особа вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_3 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_3 нам обіцяла, знаючи наше важке матеріальне становище»,; БА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_3 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах» (а.с. 82).

Згідно копії Заяви відповідачки від 28.01.2016, направленої Міністерству освіти і науки України, ОСОБА_2 доводить до відома, що заява від 22 квітня 2015 року, адресована Міністерству освіти і науки України та зареєстрована 27.04.2015 року С-2331, написана не нею і їй не відомо автора вказаної заяви, тому просить заяву не розглядати та знищити її оригінал (а.с. 137).

Відповідно до Довідки № 194 від 20.08.2015, виданої Долинською ЦРЛ, позивачка ОСОБА_3, мешканка АДРЕСА_1 на обліку в психоневрологічному, наркологічному кабінеті Долинської ЦРЛ - не знаходиться (а.с.36).

Згідно копії Наказу директора Долинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів від 13.03.2015 №14-к ОСОБА_4 прийнята на посаду сторожа з 13.03.2015(а.с. 34). Підстава: заява ОСОБА_4, направлення на працевлаштування № 09551503130010001 від 13.03.2015 (а.с.33).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції, враховуючи приписи ст. 60 ЦПК України, ст. 23, 277, 297, 299 ЦК України та п. 4, 15 постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вірно виходив з того, що поширена ОСОБА_2 інформація не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність і ділову репутацію позивачки ОСОБА_3 Висновок суду про те, що відповідачка зобов'язана спростувати дані відомості, шляхом направлення лист на адресу Міністерства освіти і науки України протягом одного місяця після вступу рішення в законну силу та відшкодувати завдану моральну шкоду, з урахуванням вимог розумності та справедливості, в сумі 3200 грн відповідає обставинам справи, встановленим судом.

Твердження апелянта з приводу фальшивості доказів, а саме заяви відповідачки 22.04.2015, зареєстрованої у Міністерстві освіти та науки України 27.04.2015 за вх. № С-2331, не слід брати до уваги у даному випадку, оскільки достовірність даного доказу встановлена судом на основі належним чином завіреної копії цієї заяви. Крім того, клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи щодо підтвердження фальшивості доказів в суді відповідачем не заявлялося.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: Р.Й. Матківський

О.Є. Меленко