Рішення № 56740384, 18.03.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7207/15-ц

(2/199/318/16)

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2016 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.

при секретарі Рибак К.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Базис» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на педмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що 28 березня 2007 року між ПАТ «Акціонерним комерційним банком „Базис та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0328-1/СПЖ, згідно якого останньому видано кредит в сумі 25 000,00 доларів США строком до 26 березня 2012 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних. В подальшому до кредитного договору № 0328-1/СПЖ від 27.11.2009 року укладені додаткові угоди № 1 від 04.02.2009 pоку, № 2 від 24.04.2009 pоку, № 3 від 13.07.2007 року.

У відповідності до пунктів 1.1 кредитного договору відповідач прийняв на себе зобовязання щодо повернення кредиту у строк до 26 березня 2012 року, а також сплачувати відсотки у розмірі 15 % річних, щомісячно в останній робочий день місяця у строк до 07 грудня 2011 року.

З метою забезпечення позичальником зобовязань за кредитним договором № 0328-1/СПЖ від 27.11.2009 року між ПАТ «АКБ «БАЗИС» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки № 0328/і від 28.03.2007 року, відповідно до умов якого в забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором кредитор приймає нерухоме майно згідно договору іпотеки № 0328/і від 28.03.2007 року - квартиру № 42, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 9, загальною площею 47,1 кв.м.

Відповідач частково погасив заборгованість за кредитом у сумі 17 082,28 доларів США , та за відсотками в сумі 11 560,77 доларів США.

На теперішній час зобовязання відповідачем частково не виконані. Станом на 26.08.2015 року сума боргу складає 10 593,22 долара США, з яких: сума заборгованості за кредитним договором - 7917,72 долара США, сума заборгованості за процентами - 2675,50 долара США.

В звязку з викладеним, та у відповідності до п. 3.3.3. договору іпотеки від 28 березня 2007 року та ст. 38 Закону України «Про іпотеку», звертається до суду з даним позовом та просить:

- в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 за кредитним договором № 0328-1/СПЖ від 27.11.2009 на суму в розмірі 167 039,78 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, на користь ПАТ «АКБ «БАЗИС», а саме на квартиру АДРЕСА_1, належного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15.12.2000 року ВАТ «Дніпропетровський завод по ремонту та будівництву пасажирських вагонів» згідно розпорядження № 1372 від 15.12.2000 року та право власності відповідно зареєстровано у КП «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації» номер запису 54-108 в книзі 346п; надати ПАТ «АКБ «БАЗИС» право продажу вказаної квартири та право на проведення усіх дій, повязаних з реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення оригіналів, дублікатів, копій правовстановлюючих документів та технічної документації .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні викладеним в змісті позову.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог просив суд відмовити в повному обсязі, та просив суд застосувати до даного спору строки позовної давності, наголосивши на тому, що строк звернення до суду з даною позивачем було пропущено.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 28 березня 2007 року між ПАТ «Акціонерним комерційним банком „Базис та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0328-1/СПЖ, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 25000 доларів США.

Відповідно до п. 1.1 договору кредиту надано відповідачу ОСОБА_3 строком до 26 березня 2012 року, зі сплатою відсотків у розмірі 15% річних.

Кредитні кошти відповідачем були отримані. Відповідаем здійснено часткове погашення заборгованість за кредитом у сумі 17 082,28 доларів США , та за відсотками в сумі 11 560,77 доларів США.

На теперішній час зобовязання за договором відповідачем частково не виконані. Станом на 26.08.2015 року сума боргу складає 10 593,22 доларів США, з яких: сума заборгованості за кредитним договором - 7917,72 доларів США, сума заборгованості за процентами - 2675,50 доларів США.

Представник відповідачів у справі заперечуючи проти позову, просив суд урахувати строки позовної давності, який позивачем пропущено.

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки (ст.257 ЦК). Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність тривалістю один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (чч.1 та 5 ст.261 ЦК). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Так, аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК).

Відповідно до умов договору, укладеного між ПАТ «Акціонерним комерційним банком „Базис та ОСОБА_3 №0328-1/СПЖ від 28 березня 2007 року кінцевий термін повернення кредиту визначений - 26 березня 2007 року. За п. 4.1 договору позичальник зобовязався погашати заборгованість по кредиту у відповідності до графіку погашення заборгованості (Додаток №1) на рахунок визначений п. 3.1 договору, а по нарахованих відсотках за користування кредитом щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за який нараховано відсотки, на рахунок зазначений у п. 3.2 договору. Згідно графіку повернення кредиту повернення його повинно було здійснюватися позичальником щомісячно визначеними ним платежами.

Судом встановлено, що останній платіж відповідачем ОСОБА_3 щодо сплати кредиту було здійснено у серпні 2012 року, з цього часу виплати ними були припинені.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що строк тривалістю у три роки для позивача сплив у серпні 2015 року, при цьому звернувся він до суду з даним позовом лише 10 вересня 2015 року, що свідчить про те, що строк позовної давності для позивача в даному спорі пропущено. Можливих доказів його пропуску з поважних причин позивачем суду не надано, клопотання про його поновлення не заявлено.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, з огляду на наведене, суд приймає рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в звязку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішено відповідно до приписів ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 169, 209, 214, 215, 222, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задовленні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Базис» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на педмет іпотеки відмовити в повному обсязі.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідач, який не зявився у судове засідання, може подати до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий :