Рішення № 56740315, 17.03.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 670/487/15-ц

Провадження № 22-ц/792/81/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Юзюка О.М.,

суддів: Ярмолюка О.І., П'єнти І.В.,

секретар: Бондар О.В.,

з участю: прокурора, представника відповідача,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/81/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2015 року у справі за позовом прокурора Віньковецького району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Віньковецьке районне управління юстиції Хмельницької області, про розірвання договорів оренди земельної ділянки та скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію права оренди.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року прокурор Віньковецького району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області звернувшись до суду з означеним позовом просив розірвати договори оренди земельних ділянок №№ 14, 15, 16 укладені 19 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства в Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагенства у Віньковецькому районі та ОСОБА_1 загальними площами 40,7205 га нормативною оцінкою 572527 грн., 3,6837 га нормативною оцінкою 37794 грн., 66,9170 га нормативною оцінкою 66,9170 грн. відповідно, які розміщені на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району, скасувати рішення держреєстраторів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок від 27 червня 2014 року №14087655 кадастровий номер НОМЕР_1, від 26

________________

Головуючий у першій інстанції - Волкова О.М. Категорія № 19, 23

Доповідач - Юзюк О.М.

червня 2014 року №14066318 кадастровий номер НОМЕР_2 та від 3 липня 2014 року №14187985 кадастровий номер НОМЕР_3. Зазначав, що вказані земельні ділянки, із земель резервного фонду, орендар прийняв в строкове платне володіння та користування строком на 30 років для ведення фермерського господарства. Оскільки, ОСОБА_1 упродовж 2014-2015 років орендну плату відповідно до умов договорів не сплачувала, земельні ділянки не використовувала, а тому договори оренди слід розірвати за рішенням суду та скасувати їх державну реєстрацію.

Рішенням Віньковецького районного суду від 2 жовтня 2015 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки №14, укладений 14 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства в Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагенства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,7205 га нормативною оцінкою 572527 грн., що розміщена на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Розірвано договір оренди земельної ділянки №15, укладений 14 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства в Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагенства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,6837 га нормативною оцінкою 37794 грн., що розміщена на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Розірвано договір оренди земельної ділянки №16, укладений 14 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства в Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагенства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 66,9170 га нормативною оцінкою 693517 грн., що розміщена на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Скасовано рішення державного реєстратора Чайковської І.С. від 27.06.2014 року №14087655 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1; рішення державного реєстратора Бережанської І.Б. №14066318 від 26.06.2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2; рішення державного реєстратора Чайковської І.С. №14187985 від 03.07.2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм права, просила його скасувати та відмовити в задоволенні позову. Зазначала, що прокурор не уповноважений був звертатись з таким позовом; заборгованості по сплаті орендної плати в неї не було; що при ухваленні рішення не було враховано ту обставину, що земельні ділянки не оброблялись з метою отримання Європейського сертифікату екологічно-чистого виробництва; що в судове засідання вона не з'являлась з поважних причин та порушено правила підсудності справи; що підстав для розірвання договорів і скасування їх реєстрації не було; що суд безпідставно не залучив в якості третьої особи ФГ „ЕКО ЕПЛ"; про використання невідповідного бланку та неналежність доказів.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.

Згідно із ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1)неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3)невідповідність висновків суду обставинам справи;

4)порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 32 даного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовам договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбачуваному договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими Законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 та ст. 25 Закону України „Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори.

Частинами 1 і 2 ст. 509, ст. 525 ЦК встановлено, що зобов'язанням є право-відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 628, ст. 629 цього Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 5 і 6 усіх трьох договорів оренди земельних ділянок (а. с. 10, 16, 22 т. 1) передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її використанню. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, не виявлені і не можуть бути виявлені в майбутньому крім випадків, вказаних у даному договорі.

Також у п. п. 18 і 33 цих договорів між їх сторонами було обумовлено цільове використання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, та обов'язок орендаря приступити до використання земельних ділянок після встановлення їх меж у натурі (на місцевості) передачі земельних ділянок згідно акта приймання-передачі та державної реєстрації права оренди відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено факт безпідставного невикористання земельних ділянок відповідачкою за їх цільовим призначенням для ведення фермерського господарства і невиконання умов договорів та зроблено відповідаючий закону висновок про їх розірвання.

Безпосередньо із змісту доводів апеляційної скарги (а. с. 179-193 т. 1), з пояснень представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_6 в засіданні апеляційного суду слідує, що земельні ділянки по означених договорах оренди не використовувались у відповідності до змісту п. 33 цих угод, та не будуть використовуватись три роки в цілому. Пустували вони і до їх оренди.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

Вказаним підтверджено дані письмового акта Женишковецької сільської ради від 28.05.2015 року (а. с. 49 т. 1) про те, що з моменту укладення договорів земельні ділянки не оброблялись, пустують, заростають чагарниками, бур'янами.

Таким чином, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про неможливість прийняття в якості належного доказу акта обстеження від 28.05.2015 року, оскільки інформація відображена в ньому підтверджується іншими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач не надала суду жодних доказів які б свідчили про поважність причин необробітку орендованих земельних ділянок та узгодження цього з їх власником - орендодавцем.

Відповідно до Постанови Комісії (ЄС) №889/2008 від 5 вересня 2008 року „Детальні правила щодо органічного виробництва, маркування і контролю для впровадження Постанови Ради (ЄС) №834/2007 стосовно органічного виробництва і маркування органічних продуктів", органічне рослинництво передбачає застосування різноманітних методів культивації та обмежене використання добрив і малорозчинних речовин для покращення ґрунту.

Однак, ОСОБА_1 не надала жодного доказу щодо звернення ФГ „ЕКО ЕПЛ" до уповноважених органів, установ, організацій для отримання відповідних екологічних сертифікатів.

Не заслуговують на увагу і відхиляються як такі, що протирічать закону також доводи скаржника про відсутність повноважень прокурора на звернення до суду за захистом інтересів Держземагенства, тобто держави.

Зазначення апелянтом про незалучення в якості третьої особи на стороні відповідача до справи ФГ „ЕКО ЕПЛ" не має значення для вирішення справи та не може бути визнано суттєвим порушенням цивільно-процесуального закону яке б тягнуло за собою необхідність скасування рішення. Більше того, засновником названого ФГ є саме відповідачка (апелянт) ОСОБА_1, і дане господарство стороною договорів не було.

За змістом частин 1, 2, 3, 4 ст. 76 ЦПК судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються під розписку, яка з поміткою про дату вручення особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено на місця проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

За змістом ч. 2 ст. 77, ч. 3 ст. 122 цього Кодексу передбачають, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин. У разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, суд звертається до органу реєстрації місця перебування та проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце (перебування) такої фізичної особи.

Районний суд дотримавсь приписів цих норм, ним було отримано відповідь про місце проживання ОСОБА_1 (а. с. 50, 128) - АДРЕСА_1 та надіслано повістку відповідачці в порядку передбаченому ст. 76 ЦПК, оскільки при надсиланні звичайним шляхом повісток на вказану адресу відповідач їх не отримувала (а. с. 135, 145, 151-153 т. 1).

До речі, апеляційний суд також надсилав повістки на цю ж адресу і через ЖЕК.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком райсуду про систематичність несплати орендної плати, оскільки такого відповідач у період, стосовно якого заявлено позов, не допускала.

Згідно матеріалів справи була допущена разова несплата цього платежу по трьох договорах ОСОБА_1 як фізичною особою, що ґрунтується на положеннях пунктів 287.2; 287.5 ст. 287, ст. ст. 285, 286, 288 ПК України.

Про вказане видно також із податкових повідомлень (а. с. 30, 35), постанови Хмельницького окружного адміністративного суду та інших матеріалів (а. с. 36, 37, 38, 148 т. 1), тому мотивація цих обставин райсудом є помилковою і підлягає виключенню з його рішення.

Позовні вимоги об'єднанні відповідно до закону як нерозривно пов'язані між собою по правилах ЦПК.

Інші доводи скарги також не спростовують висновки райсуду.

Ухвалою апеляційного суду від 17.02.2016 року (а. с. 4 т. 2) в порядку процесуального правонаступництва ГУ Держземагенства було залучено ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до участі в даній справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Віньковецького районного суду від 2 жовтня 2015 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення районного суду обґрунтування про систематичне невнесення орендної плати орендарем ОСОБА_1 по усіх трьох договорах оренди відповідно за №№ 14, 15, 16 від 19.06.2014 року, на загальну суму 26266,65 грн.

У решті означене рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк