Ухвала суду № 56740268, 18.03.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6290/16-к

УХВАЛА

18 березня 2016 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши клопотання слідчого військової прокуратури Хмельницького гарнізону Коцюби А.С. про арешт майна, у кримінальному провадженні № 42016240310000006,

встановив:

18 березня 2016 року слідчий військової прокуратури Хмельницького гарнізону Коцюба А.С. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону Кучерук А.М., про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50).

Як зазначено в клопотанні, військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону Західного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016240310000006 від 25 січня 2016 року, за підозрою майора ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що начальник відділу зберігання військової частини А2287 (м. Хмельницький) майор ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, вимагав від військовослужбовця - стрільця взводу охорони вказаної військової частини ОСОБА_4 неправомірну грошову вигоду за не повідомлення про вчинення останнім кримінального правопорушення до органу досудового розслідування та вищестояще командування.

Зокрема, 12.03.2016 року майор ОСОБА_3, діючи з єдиним умислом на отримання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_4, що 14.03.2016 року необхідно переказати на банківську картку 400 доларів США, які попередньо обміняти на гривні. При цьому, ОСОБА_5 надав порожню упаковку від лампочки, на якій ручкою рукописним текстом написав 16 цифр, а саме НОМЕР_1, та прізвище «ОСОБА_6», з метою приховати фактичне отримання ним неправомірної вигоди, які о 14.49 год. ОСОБА_4 перерахував через термінал по вул. Інститутській м. Хмельницький в сумі 10440 грн.

В подальшому, 14.03.2016 року близько 15.54 год. на території відділу зберігання військової частини А2287 за адресою м.Хмельницький, вул.Красовського, 31/1, начальник відділу зберігання військової частини А2287 (м.Хмельницький) майор ОСОБА_3 отримав неправомірну вигоду в розмірі 10440 грн., шляхом перерахування на банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1.

В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що банківська картка ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1, відкрита на ім'я ОСОБА_6.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Ч. 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_1, та, безпосередньо, банківська картка ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1, відкрита на ім'я ОСОБА_6, містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти, що перераховувались на вказану банківську картку, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, окрім того, можуть бути використані для уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3, шляхом їх знищення, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на вказаному картковому рахунку.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1). Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3). У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. (ч.4). У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5). У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч.6). Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (10). Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (11).

Згідно зі ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (ч.1). У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.2).

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

У клопотанні слідчого, всупереч вищевикладеним нормам закону, не зазначено підстави і мету, з передбачених ст.170 КПК України, у зв'язку з якими потрібно застосувати арешт майна. Натомість, у клопотанні слідчого міститься посилання ч.2 ст.167 КПК Украни, проте майно, на яке просить накласти арешт слідчий, не є тимчасово вилученим.

Крім того, до клопотання слідчого не додано документів, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-

ухвалив:

Клопотання слідчого військової прокуратури Хмельницького гарнізону Коцюби А.С., погоджене з прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону Кучерук А.М., про накладення арешту на майно, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя