Рішення № 5673887, 17.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2009Справа №2-23/1479.1-2009 За позовом Субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2, м. Армянськ

До відповідачів: 1.Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції, м.Красноперекопськ

2.Брокерської товарної біржи “Партнер плюс”, м.Севастополь

3.Головного управління державного казначейства України в АР Крим, м.Сімферополь

За участю 3-х осіб: 1. ОСОБА_3, м.Красноперекопськ

2.ОСОБА_11, м.Красноперекопськ

3.Арбітражного керуючого Біда Володимира Андрійовича, м.Сімферополь

Про стягнення 103247,00 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_6, представ. за довір. від 20.11.2006р.

Від відповідача 1 не зявився.

Від відповідача 2 не зявився.

Від відповідача 3 Єфремов А.Б., представ. за довір. від 25.12.2008р., у справі

Від 3-ої особи 1 - не зявився.

Від 3-ої особи 2 ОСОБА_8, представ. за довір. від 10.11.2008р.

Від 3-ої особи 3 не зявився.

Суть спору: Субєкт підприємницької діяльностіфізична особа ОСОБА_2 звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції, Брокерської товарної біржі “Партнер плюс”, Головного управління державного казначейства України в АР Крим про стягнення 103247,00грн. У процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати договір №66 від 13.09.2004 року недійсним, стягнути з Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції шляхом стягнення з казначейського рахунку державного бюджету Красноперекопського управління державного казначейства 81100,00 грн., стягнути з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” 22147,00грн., стягнути з відповідачів судові витрати у процентному відношенні, також позивач просив стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 11.08.2008р. позов задоволено частково. Припинено провадження по справі у частині позовних вимог про визнання договору № 66 від 13.09.2004 року, укладеному Красноперекопською ОДПІ, недійсним. Відмовлено: у частині позовних вимог про стягнення з Красноперекопської ОДПІ 81100,00 грн. та у частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу. Стягнуто: з державного бюджету на користь позивача 81100,00 грн.; з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” на користь позивача 22147,00 грн., з позивача на користь державного бюджету 2,47 грн. державного мита, з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” на користь позивача 221,47грн. витрат по сплаті державного мита та 25,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2008р. рішення господарського суду АР Крим від 11.08.2008р. по справі змінено: стягнуто з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” на користь позивача 3900,00грн., з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” на користь позивача 185,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 21,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті судове рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009р. рішення господарського суду АР Крим від 11.08.2008р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2008р. скасовані та справа передана до Господарського суду АР Крим на новий розгляд.

Ухвалою ГС АР Крим від 24.03.2009р. справа прийнята до свого провадження суддею Господарського суду АР Крим Доброрезом І.О. з привласненням справі номера 2-23/1479.1-2009.

Представник Головного управління державного казначейства України в АР Крим з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає, що справа не підсудна господарським судам України. Крім того, вказує, що оскільки ОСОБА_2 до бюджету кошти не перераховувала, то кошти у сумі 81100,00грн., які надійшли до бюджету від Товарної біржі «Партнер плюс» за платіжним дорученням від 21.09.2004р. №56/1 можуть бути поверненні тільки Товарній біржі.

В судовому засіданні 09.06.2009р. представник Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції надав пояснення по справі в якому зазначає, що позов поданий фізичною особою. Також вважає, що позов про стягнення суми, перерахованої за платіжним дорученням №42 від 20.09.2004р., має предявлятися до Товарної біржі «Партнер плюс», яка є одержувачем зазначених сум, просить застосувати строки позовної давності та припинити провадження по справі. Крім того, зазначив, що суми, отримані від проведення аукціону були зараховані до бюджету на погашення податкового боргу ВАТ «Красноперекопське райагропроменерго», який є вигодонабувачем за результатами проведення цільового аукціону. Красноперекопська ОДПІ вважає, що справа повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства, а також наголошує, що на дату подання позову сплив строк позовної давності.

В судовому засіданні 09.06.2009р. позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких просить: 1)стягнути з державного бюджету 81100,00грн. на користь СПД ОСОБА_2 шляхом стягнення з казначейського рахунку Державного бюджету Головного управління Державного казначейства України в АР Крим; 2) стягнути з Брокерської товарної біржі «Партнер плюс» 22147,00грн. на користь СПД ОСОБА_2; 3) стягнути судові витрати (держмито та витрати на ІТЗ) у процентному відношенні з Красноперекопської ОДПІ 78,6%, Брокерської товарної біржі «Партнер плюс» 21,4%; 4) залишити без розгляду вимогу про визнання договору №66 від 13.09.2004р. недійсним.

Представник ОСОБА_11 також надав пояснення по справі, вважає, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки на його думку справа повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Крім того, вказує, що оскільки позов поданий фізичною особою, то СПД є неналежним позивачем, а також зазначив, що право вимоги про повернення з бюджету 85000,00грн. має тільки Красноперекопське ВАТ «Райагропроменерго».

В судовому засіданні 17.06.2009р. представник позивача надав пояснювальну записку, в якій вказав, що після продажу обєкту ОСОБА_3 та ОСОБА_12 необхідність завершення угоди відпала та зараховані кошти підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України у звязку із тим, що гроші зараховані без достатньої правової підстави по нездійсненій угоді не від сторони договору.

17.06.2009р. від Красноперекопської ОДПІ надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника, просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача,відповідача-3, третьої особи-2, суд

Встановив :

Субєкт підприємницької діяльностіфізична особа ОСОБА_2 (далі по тексту СПД ОСОБА_2) зареєстрована у якості субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи 02.09.2003 року виконавчим комітетом м.Армянська, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (т.1 а.с.33).

08.09.2006 року ОСОБА_2 у результаті реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (т.1 а.с.32).

Відповідно до заявки Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції від 16.03.2004 року № 825/24-0 про проведення цільового аукціону БТБ “Партнер плюс” по реалізації комплексу будівель та споруд, які належать ВАТ “Красноперекопське райагропроменерго”(т.1 а.с.16), на підставі договору від 02.01.2004 року, укладеному між Красноперекопською ОДПІ та БТБ “Партнер плюс”(т.1 а.с.14-15), БТБ “Партнер плюс” 10.09.2004 року було проведено цільовий аукціон з реалізації майна комплексу будівель та споруд ВАТ “Красноперекопське райагропроменерго”.

Продаж нерухомого майна був проведений з метою погашення заборгованості ВАТ “Красноперекопського райагропроменерго” з податків перед бюджетом.

Проведення цільового аукціону підтверджується відповідним протоколом від 10.09.2004 року (т.1 а.с.18-19), з якого вбачається, що комплекс будівель та споруд ВАТ “Красноперекопське райагропроменерго” був проданий ОСОБА_2 (яка зареєстрована як СПД 02.09.2003р.), що стала переможцем аукціону, за 200716,70 грн.

13.09.2004 року між Красноперекопською ОДПІ у особі її представника брокера БТБ “Партнер плюс” та фізичною особою ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна комплексу будівель та споруд, які належали ВАТ “Красноперекопське райагропроменерго” (т.2 а.с.27-29).

09.09.2004 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 здійснила гарантійний внесок у сумі 18247,00 грн. згідно платіжного доручення від 09.09.2004р. №38 (т.1 а.с.23).

20.09.2004 року платіжним дорученням №38 субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 здійснила оплату за обєкт відповідно до договору №66-А від 13.09.2004 року у сумі 85000,00 грн. (т.1 а.с.23).

10.06.2006р. відчужуваний об'єкт - єдиний майновий комплекс Відкритого акціонерного товариства "Красноперекопське райагропроменерго", розташований за адресою: вул.Північна, 13, місто Красноперекопськ, проданий ОСОБА_3 за договором № 01/10-06.

97469,70грн., що залишилися, позивач оплатити у встановлений строк не змогла, про що вона повідомила Красноперекопську обєднану державну податкову інспекцію листом від 14.06.2005р. (т.1 а.с.24)

Листом від 15.07.2005року №24-00/4899 Красноперекопська ОДПІ відмовила ОСОБА_2 у поверненні перерахованих коштів (т.1 а.с.25), що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява з уточненнями підписана представником СПД ОСОБА_2 ОСОБА_13, який діяв на підставі посвідченої нотаріально довіреності від 20.11.2006 року ВЕС № 920444 за реєстром № 1607 СПД ОСОБА_2 саме як субєкта підприємницької діяльності (т.1 а.с.10).

На підставі викладеного, господарський суд не приймає до уваги твердження 3-ої особи про подання позову фізичною особою.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.04.2007 року по справі № 2/21-5345-2007 за позовом субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 до Красноперекопської ОДПІ та БТБ “Партнер плюс” про розірвання договору та стягнення суми повернено позовну заяву субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 (а.с.34).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.08.2007 року по справі № 2-8/8114-2007 за позовом субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 до Красноперекопської ОДПІ та БТБ “Партнер плюс” про стягнення суми позовна заява субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 залишена без розгляду (а.с.35-36).

Ухвалою від 24.01.2008 року Красноперекопського міськрайонного суду по справі №2-1467/07 за позовом ОСОБА_2 до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту Красноперекопської ОДПІ), Брокерської товарної біржі “Партнер плюс”(далі по тексту БТБ “Партнер плюс”), Головного управління державного казначейства України в АР Крим про стягнення суми, провадження по справі закрито у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Також вказано, що спір повинен розглядатися у порядку господарського судочинства (а.с.11-13).

Відповідно до ухвали Красноперекопського міськрайонного суду позивачу розяснено, що вона має право звернутися до господарського суду.

В ухвалі Красноперекопського міськрайонного суду визначено, що позивач ОСОБА_2 звернулася до Красноперекопського міськрайонного суду 12.09.2007 року.

Таким чином, на момент звернення до Красноперекопського міськрайонного суду для ОСОБА_2 ще не сплив строк позовної давності.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями) позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем не пропущено строку позовної давності для предявлення вимог.

Суд вважає, що справу належить розглядати за нормами Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Пунктом 5.1 рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 27.06.2007р. №304-5/120 встановлено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У момент укладення договору № 66 від 13.09.2004 року сторони діяли як рівноправні субєкти права, тобто між ними не існувало відносин адміністративної підлеглості, крім того, Красноперекопська ОДПІ не приймала рішень, які б були обовязковими до виконання СПД ОСОБА_2

Також, однією з підстав для задоволення позову вказана ст.1212 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями), тобто отримання майна без достатніх підстав, а ці відносини необхідно розглядати як цивільно-правові або господарські, а не адміністративні.

Оскільки ухвалою від 24.01.2008 року Красноперекопського міськрайонного суду по справі №2-1467/07 за позовом ОСОБА_2 до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції, Брокерської товарної біржі “Партнер плюс”, Головного управління державного казначейства України в АР Крим провадження по справі закрито у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то суд прийшов до висновку, що у ОСОБА_2 як фізичної особи немає можливості захистити свої права шляхом предявлення відповідного позову.

Таким чином суд повинен прийняти відповідні міри для захисту інтересів позивача відповідно до ст.2 Закону України “Про судоустрій України” (від 07.02.2002 року № 3018-III із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України (від 21 червня 2001 року 2542-IIIіз змінами та доповненнями) державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з державного бюджету 81100,00грн. шляхом стягнення з казначейського рахунку Державного бюджету Головного управління Державного казначейства України в АР Крим.

Проте нечітке формулювання позовних вимог не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки завданням судочинства відповідно ст.2 Закону України “Про судоустрій України”(від 07.02.2002 року № 3018-III із змінами та доповненнями) є захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Засіб правового захисту відповідно до ст.13 Конвенції “Про захист прав людини та основних свобод”(ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року № 475) повинен бути ефективним у тому розумінні, що користуванню засобами захисту не повинні чинитися перешкоди діями або бездіяльністю органів влади (рішення Європейського суду з прав людини “Аксой проти Туреччин蔧 95; рішення Європейського суду з прав людини “Абдурахман Орак проти Туреччин蔧 97; рішення Європейського суду з прав людини по справі “Науменко проти України” від 10 лютого 2004 року § 134), гілкою якої є судова влада.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України Законом від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожен, чиї права і свободи порушені, має право на ефективний засіб захисту в національному органі.

Також суд враховує те, що у випадку відмови у задоволенні позову буде порушена точна рівновага між вимогами загального інтересу спільноти і вимогами охорони права заявниці на її майно, про що вказано у рішенні Європейського суду з прав людини по справі “Жовнер проти України” (від 29.06.2004 року § 54).

Згідно ч.1 статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вказівки, надані у постанові Вищого Господарського суду України від 24.02.2009р. суд вважає необхідним зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 13.09.2004 року, укладений між Красноперекопською ОДПІ у особі її представника брокера БТБ “Партнер плюс” та фізичною особою ОСОБА_2.

Однак, гарантійний внесок у сумі 18247,00грн. та оплата за обєкт відповідно до договору №66-А від 13.09.2004 року у сумі 85000,00грн. здійснені субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.09.2004р. №38 та від 20.09.2004р. №42 (т.1 а.с.23).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказані грошові кошти отримані безпідставно, оскільки платежі булі здійснені не зобовязаною за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 13.09.2004 року стороною, а іншою особою.

Оскільки договір укладений ОСОБА_2 саме як фізичною особою, суд припиняє провадження по справі у частині визнання його недійсним, на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказані вимоги можуть розглядатися тільки у межах цивільного судочинства у суді загальної юрисдикції.

Стосовно позовних вимог про повернення грошових сум, у суда склалася наступна правова позиція.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під дефініцією майно законодавець розглядає також грошові кошти, про що вказано у ст.326 Цивільного кодексу України.

Таким чином, під безпідставно набутим майном у даному випадку необхідно також розглядати і кошти, які були зараховані як до державного бюджету так і отримані БТБ “Партнер плюс”.

Відповідно до п.3.2 договору №66-А від 13.09.2004 року, укладеному між Красноперекопською ОДПІ у особі її представника брокера БТБ “Партнер плюс” та фізичною особою ОСОБА_2, розрахунок за придбане майно повинен бути здійснений наступним чином: гарантійний внесок у сумі 18247,00 грн. зараховується покупцю в рахунок продажної ціни та перераховується Брокерською товарною біржею “Партнер плюс” продавцю у банк Держбюджету м.Красноперекопська, 182469,70 грн. перераховується покупцем на розрахунковий рахунок БТБ “Партнер плюс”.

Грошові кошти, які надійшли на рахунок організатора аукціону Брокерська товарна біржа “Партнер плюс” на протязі 10 банківських днів повинна перерахувати на розрахунковий рахунок до державного бюджету м.Красноперекопська (п.3.3 вказаного договору).

Відповідно до п.4.1 договору передача майна здійснюється Красноперекопською ОДПІ ОСОБА_2 на протязі 10 днів з моменту отримання податковим органом від державного казначейства повідомлення про отримання коштів від реалізації активів.

Як свідчать матеріали справи, 20.09.2004 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 здійснила оплату за обєкт відповідно до договору № 66-А від 13.09.2004 року у сумі 85000,00 грн. (т.1 а.с.23). Вищевказана сума була перерахована платіжним дорученням №42 від 20.09.2004р. на рахунок Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” з поміткою «транзитний платіж».

Платіжним дорученням від 21.09.2004р. №56/1 (т.1 а.с.88) Брокерська товарна біржа “Партнер плюс” з отриманих 85000,00грн. перерахувала у Держбюджет м.Красноперекопська 81100,00грн.

На підставі викладеного, підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача 81100,00грн., перерахованих Брокерською товарною біржею “Партнер плюс” згідно платіжного доручення від 21.09.2004р. №56/1.

3900,00грн., які були перераховані позивачем у складі суми 85000,00грн. платіжним дорученням №42 від 20.09.2004р. на рахунок Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” підлягають стягненню з останньої, як безпідставно отримані, на підставі ст.1212 ЦК України.

Згідно п.3.2 договору Брокерська товарна біржа “Партнер плюс” повинна була перерахувати до державного бюджету гарантійний внесок у сумі 18247,00 грн., здійснений ОСОБА_2 як субєктом підприємницької діяльності платіжним дорученням від 09.09.2004р. №38. Однак, доказів зарахування цієї суми до бюджету відповідач-2 не надав.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що гарантійний внесок у сумі 18247,00 грн. також підлягає стягненню з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” згідно ст.1212 ЦК України, тобто з відповідача -2 підлягає стягненню на користь позивача 22147,00грн.

Судові витрати суд покладає на сторони згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з позивача підлягає стягненню 2,47грн. недоплаченого держмита.

Згідно п.3.9.5 розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 17.06.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 22.06.2009р.

З огляду на викладене та керуючись п.1ст.80, ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1.Позовні вимоги субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.У частині позовних вимог субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 про визнання договору № 66 від 13.09.2004 року недійсним припинити провадження по справі.

3.Стягнути з державного бюджету України (рахунок №31118029700020, код за ЄДРПОУ 34740735, банк Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, код банку 824026) на користь субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) кошти у сумі 81100,00грн., сплачені до Державного бюджету України Брокерською товарною біржею «Партнер-Плюс» (код за ЄДРПОУ 31267336) за платіжним дорученням №56/1 від 21.09.2004р.

4.Стягнути з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” (99000, м.Севастополь, вул.Хрусталева, 51, кв.38, ЄДРПОУ 31267336, відомостей про р/р не має) на користь субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) 22147,00грн.

5.Стягнути з субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) в дохід держбюджету України (р/р 31115095700002; одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, ЗКПО 34740405, Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 2,47 грн. державного мита.

6.Стягнути з Брокерської товарної біржі “Партнер плюс” (99000, м.Севастополь, вул.Хрусталева, 51, кв.38, ЄДРПОУ 31267336, відомостей про р/р не має) на користь субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) 221,47грн. витрат по сплаті державного мита та 25,31грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.