Ухвала суду № 56738490, 14.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1324/2335/12 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/2286/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Гірник Т.А., Тропак О.В.

секретар: Симець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 20 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 20 жовтня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Вказану ухвалу оскаржило ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2».

В апеляційній скарзі просять ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважають ухвалу незаконною та необґрунтованою, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального закону. Зазначають, що позивач не був належним чином повідомлений про дати судових засідань, оскільки не отримував жодної судової повістки про судове засідання, призначені на 31.08.2015 року та на 20.10.2015 року, а тому не міг зявитися в судові засідання. Крім цього, зазначають, що представником позивача неодноразово подавались клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції відповідно до ст. 158-1 ЦПК України, у звязку з неможливістю прибути в судове засідання, відсутністю часу та коштів на переїзд, однак ухвалами суду від 02.04.2015 року та від 25.06.2015 року дані клопотання були залишені без задоволення.

В судове засідання сторони не зявилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін (їх представників), зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Крім цього, судом відхилено клопотання представника позивача про розгляд справи у режимі відеоконференції, оскільки строки розгляду такої категорії справ обмежені (ст. 303-1 ч.1 ЦПК України), а клопотання надійшло до суду 11.03.2016 року, що унеможливлює його розгляд, задоволення та призначення розгляду справи в режимі відеоконференції в межах строків розгляду справи встановлених законом.

Враховуючи неявку всіх осіб, що беруть участь у справі та вимоги ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, посилаючись на п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, виходив з того, що судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак останній не забезпечив явку повноваженого представника 31.08.2015 року та повторно 20.10.2015 року в судові засідання, причин неявки у повторне судове засідання позивач суду не повідомив, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надав, тобто фактично самоусунувся від виконання процесуальних обовязків, визначених ст. 77 ЦПК України.

Однак, на думку колегії суддів, такі висновки суду суперечать вимогам закону, а ухвала є такою, що постановлена з порушенням норм ЦПК України та підлягає скасуванню.

Дійсно, у відповідності до змісту чинних на даний час ч.3 ст. 169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, незалежно від причин неявки суд залишає позовну заяву без розгляду.

Однак для вирішення вказаного питання суду необхідно зясувати чи дійсно позивач (чи його представник) двічі, належним чином, у відповідності до вимог закону, був повідомленим про час та місце розгляду справи.

Так, відповідно до ст. 74 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із змісту вказаної норми закону вбачається, що повістки разом із розпискою, зокрема, юридичній особі, якою є позивач, надсилаються поштою, рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання інформації щодо її адреси, судова повістка юридичній особі надсилається за адресою місцезнаходження, що зазначена в ЄДРЮОФОП.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 3-5, 126-127, 131-132, 138-139), у таких документах представниками позивача, якими такі були підписані, було зазначено кілька адрес позивача (м. Київ, вул. Зоологічна, 5; м.Київ, вул. Дегтярівська, 27Т; м.Львів, вул. Литвиненка, 3, остання окремо відзначалась як адреса для листування).

Судом, як вбачається із матеріалів справи, (а.с. 177-178, 185-186), позивачу ПАТ «ВіЕйБі Банк» надсилались судові повістки, про виклик у судові засідання, призначені на 31.08.2015 року та на 20.10.2015 року на одну із вказаних позивачем адрес, а саме останню: м.Львів, вул. Литвиненка, 3. За такою адресою судові повістки не були вручені, оскільки відділення ПАТ «ВіЕйБі Банк» за адресою м. Львів, вул. Литвиненка, 3 на час надіслання таких більше не знаходилось та такі повернуті до суду без вручення із відповідною відміткою.

Зважаючи на вказане, підстав вважати, що позивач належним чином повідомлявся про судові засідання 31.08.2015 року та 20.10.2015 року немає. Надіслання судової повістки лише за адресою, що вказана для листування за наявності інших зазначених позивачем поштових адрес не слід вважати належним повідомленням його про час та місце судового розгляду.

Так, як зазначено вище у ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою за адресою, зазначеною стороною. У статті не йдеться про надіслання повістки за адресою зазначеною стороною як адреса для листування, навпаки у такій йдеться про усі зазначені стороною адреси.

Крім цього, посилання суду на те, що позивач фактично самоусунувся від виконання процесуальних обовязків, визначених ч.2 ст. 77 ЦПК України не є обґрунтованими, оскільки позивачем неодноразово подавалися клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції відповідно до ст. 158-1 ЦПК України, у звязку з неможливістю прибути в судове засідання, відсутністю часу та коштів на переїзд, які ухвалами суду від 2.04.2015 року та від 25.06.2015 року були залишені без задоволення. Останнє ж із таких клопотань, яке надійшло в суд 11.06.2015 року взагалі не розглянуто судом.

Зважаючи на вказане, у суду не було підстав для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, а тим більше для постановлення оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала залишатись в силі не може та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, який повинен бути проведений із суворим дотриманням вимог ЦПК України протягом розумного строку.

Посилання суду на ряд рішень Європейського суду з прав людини, зважаючи на наведені обґрунтування слід вважати помилковими. Що ж стосується рішень щодо дотримання розумного строку для судового провадження, то суду при продовженні розгляду справи слід зважити на такі, зокрема, і вирішуючи клопотання про розгляд справи у режимі відео конференції, що може сприяти пришвидшенню розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.1-4, 312 ч.1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» задовольнити.

Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 20 жовтня 2015 року скасувати.

Справу направити до Трускавецького міського суду Львівської області для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Т.А. Гірник

ОСОБА_7