Постанова № 56736690, 16.03.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.03.2016

Справа № 334/1353/16-а

Провадження № 2-а/334/121/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Ленінський райсуд м.Запоріжжя у складі головуючого Добрєва М.В., при секретарі Франчук Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дії та зобовязання провести перерахунок ї,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2016 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя щодо відмови включення в розрахунок пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально побутових питань, сум індексації грошових доходів, різниці між вислугою держслужбовця та винагородою за вислугу років відповідно до довідки форми №03-05/А-166 від 16.02.2016 року із розрахунку 81% заробітної плати; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії державному службовцю, з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань, сум індексації грошових доходів та різниці між вислугою держслужбовця та винагородою за вислугу років, які враховуються при обчисленні пенсії, та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу із розрахунку 81% заробітної плати.

Останні роки, перед призначенням їй пенсії державного службовця, вона працювала начальником відділу з питань соціальної допомоги Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради на посаді державного службовця, яка відносяться до статусу державного службовця.

З 20 травня 2005 року, відповідно до наданої заяви, позивачу було проведено перерахунок пенсії за віком на пенсію за віком, згідно з Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року за № 3723-XII.

На всі виплати зазначені у вищевказаних довідках нараховано страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

24.02.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку.

Для проведення перерахунку пенсії вона надала довідку №03-05/А-166 від 16.02.2016 року, яка була видана Архівним відділом Запорізької міської ради.

На всі виплати зазначені у вищевказаній довідці нараховано страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Згідно відповіді відповідача № 50/А-1 від 26.02.2016 року їй було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відповідач вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових потреб, за своїм змістом є одноразовими виплатами та не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця.

Посилаючись на те, що дії відповідача щодо не включення у розрахунок пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації та різниці між виплатами за вислугу державного службовця та за вислугу років є неправомірними і такими, що порушують її конституційні права, позивач просить суд визнати дії УПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя протиправними, зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця на підставі довідки №03-05/А-166 від 16.02.2016 року, яка була видана Архівним відділом Запорізької міської ради, про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяці роботи підряд перед зверненням на пенсію), що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу».

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги на підставах, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача позов не визнала, надала суду письмові заперечення. Зі змісту письмових заперечень вбачається, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Матеріальна допомога та індексація заробітної плати не входять до складу заробітної плати державного службовця та є разовими виплатами, а тому підстав для включення до заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати і перерахунку пенсії у позивача немає. Також вважає, що вимоги позивача в частині зобовязання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, сум індексації грошових доходів та різниці між вислугою державного службовця та винагородою за вислугу років, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу за останні пів року, відповідно до ст.99 КАС України, мають бути залишені без розгляду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом позову є оскарження дій пенсійного органу щодо відмови в перерахунку пенсії державному службовцю із включенням до заробітної плати всіх складових, на які нараховувалися страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно статей 71, 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працювала начальником відділу з питань соціальної допомоги Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради на посаді державного службовця, яка відносяться до статусу державного службовця.

З 20 травня 2005 року, відповідно до наданої заяви, позивачу було проведено перерахунок пенсії за віком на пенсію за віком, згідно з Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року за № 3723-XII.

З 20.05.2005 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, призначеної згідно ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з пенсії за віком на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» із розрахунку 81% від заробітної плати.

24.02.2016 року позивач звернулась до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії, позивач надала довідку №03-05/А-166 від 16.02.2016 року, яка була видана Архівним відділом Запорізької міської ради, про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяці роботи підряд перед зверненням на пенсію), що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», з яких було і нараховано пенсію позивачу.

Суми матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації не були враховані Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя при перерахунку пенсії, оскільки, як зазначає Управління, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації не повинні враховуватися в підрахунок заробітку для обчислення пенсії, оскільки ці виплати є одноразовою виплатою, а не складовою частиною заробітної плати.

Листом № 50/А-1 від 26.02.2016 року відповідачем було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, оскільки відповідач вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових потреб, за своїм змістом є одноразовими виплатами та не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця.

Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Вимогами статті 37-1 цього Закону України «Про державну службу» передбачено, що, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1, при здійсненні нею трудових обов'язків сплачувалася матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то визначення пенсії повинно відбуватися з урахуванням зазначених сум.

Тому, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням суми винагороди за вислугу років у розмірі 81 % заробітної плати є обґрунтованими, так як перерахунок пенсії позивачу, повинен проводитися із урахуванням її стажу.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21 -430а11, від 14 травня 2013 року у справі №21-125а13, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13, від 06 листопада 2013 року у справі №21-350а13, від 04 березня 2014 року у справах №№21-3а14 та 21-14а14.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо не включення до розрахунку пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації різниці між вислугою державного службовця та винагородою за вислугу років є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Щодо вимог позивача в частині зобовязання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити не менш як за півроку, перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, сум індексації грошових доходів та різниці між вислугою державного службовця та винагородою за вислугу років, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії 24.02.2016 року, а позовні вимоги заявлені нею 01.03.2016 року, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов в частині зобовязання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально- побутові питання, сум разових премій і сум індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (інші виплати) на підставі архівної довідки №03-05/А-166 від 16.02.2016 року, з 05.07.2006 року залишити без задоволення.

Вирішуючи питання щодо строків, з яких Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Згідно із ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбаченихч.1ст.35,ч.2ст. 38,ч.3ст. 42іч.5ст. 48цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи, що з заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернулась 24.02.2016 року, позов підлягає задоволенню, починаючи з 01.03.2016 року, саме з першого числа наступного місяця.

Керуючись ст. ст. 33,37,37-1 Закону України Про державну службу, Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії, ст. 66 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст.ст. 41, 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ст.ст. 1,2 Закону України Про оплату праці, ст.ст.2, 7, 8, 9, 23, 70, 71, 99, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань, сум індексації грошових доходів.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя здійснити з 01 березня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань, сум індексації грошових доходів, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Запоріжжя з одночасним поданням копії скарги суду апеляційної інстанції.

Суддя: Добрєв М. В.