Рішення № 5673643, 01.09.2009, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Жовтневий районний суд міста Харкова

справа №2-3838/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2009 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Кицюка В.П.,

при секретарі - Черних Л.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Брайлян Валентини Кирилівни до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

15 липня 2009 року ОСОБА_1 предявила позов до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» ( далі ДП «ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що працює на ДП «ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка» з 01 серпня 1972 року, спочатку на посаді інженера, а починаючи з 11 листопада 1986 року - на посаді провідного інженера з питань винахідництва та раціоналізації. Останнім часом відповідач заробітну плату своєчасно та в повному обсязі не виплачує, внаслідок чого має перед нею заборгованість по сплаті заробітної плати за вересень, листопад, грудень 2008 року та березень, квітень, травень 2009 року.

Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. 115 КЗпП України просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати загальною сумою 3273 грн.

Крім того, просить стягнути з відповідача на підставі ст. 237-1 КЗпП моральну шкоду в розмірі 9819 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач своєчасно не виплачуючи їй заробітну плату погіршив її матеріальне та моральне становище, залишивши без засобів до існування в той період життя, коли зароблені гроші були потрібні їй для лікування важко хворої дочки, у звязку з чим вона неодноразово звертатися до відповідача з заявами та проханнями про виплату заробітної плати, які були проігноровані. За захистом своїх порушених прав вона була змушена звернутися до суду, що також пригнічує її моральний стан.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала , просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі письмово доручення, виданого 06.07.2009 року в.о. директора заводу ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», надіслав до суду заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, посилаючись на недоведеність причинно-наслідкового звязку між невиплатою позивачці заробітної плати та негативними наслідками у вигляді спричинення моральної шкоди. Крім того, зазначив, що доводи позивачки, що внаслідок невиплати заробітної плати вона залишилася без засобів існування не відповідають фактичним обставинам , оскільки вона отримувала пенсію, до того ж окрім трудової діяльності ОСОБА_1 не була позбавлена можливості іншими способами отримати дохід.

В цих же запереченнях представник відповідача визнав позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості із заробітної плати в розмірі 3273 грн.; просив справу слухати за його відсутності.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 в підтримку позовних вимог, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч . 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч. 1 ст. 179 ЦПК України).

Статтею 61 ЦПК України встановлено, що обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню не підлягають.

ОСОБА_1 починаючи з 01 серпня 1979 року та по теперішній час працює на ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» , що підтверджується належним чином засвідченою копією трудової книжки.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Судом встановлено та визнано відповідачем, що в вересні, листопаді, грудні 2008 року та березні, квітні, травні 2009 року заробітна плата ОСОБА_1 не виплачувалась, внаслідок чого ДП «ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка» має перед нею заборгованість зі сплати заробітної плати за цей період на загальну суму 3273 грн.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню, що не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем її трудових прав, то суд вважає , що вони підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КзПП України власник відшкодовує працівнику моральну шкоду в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідач протягом тривалого часу своєчасно не оплачувавОСОБА_1її працю, має заборгованість перед нею зі сплати заробітної плати, чим порушує не тільки трудові права позивачки, а її право приватної власності на належні їй кошти.

Суд також приймає до уваги, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача з проханнями виплати заробітну плату частинами, однак її звернення були проігноровані, при цьому доводи позивачки, що зароблені кошти потрібні були їй для лікування важко хворої дочки знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Суд вважає доведеним, що вищезазначене призводило до моральних страждань, втрати норальних життєвих звязків і саме це вимагало від ОСОБА_1 додати додаткові зусилля для організації свого життя, а тому застосовує правила ст. 237-1 КзПП України.

Між тим, заявлена позивачем в своїх вимогах сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 9819 грн є занадто завищеною і не відповідає характеру встановлених судом правовідносин.

При визначені розміру моральної шкоди, суд, виходячи з розяснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди» враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, характер немайнових втрат і їх тривалість, та з урахуванням засад розумності і справедливості вважає достатнім для відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 1000 грн.

Оскільки, позивачі у справах за позовами про стягнення заробітної плати звільнені від сплати судового збору відповідно до п. 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7 від 21 січня 1993 року , а згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення по цій категорії справ покладаються на сторони після розгляду справи, суд, задовольняючи позов, на підставі ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача в дохід держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, відповідно 51 грн. та 30 грн.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішення, але не більше ніж за один місяць. В даному випадку суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення за травень 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,130, 174, 212-215 ЦПК України, ст. 115 КЗпП України, ч. 1ч.5 ст. 24 Закону України « Про оплату праці», суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства « Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (юридична адреса м.Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код. ЄДРПУ 14315500) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 3273 грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць - за травень 2009 року в розмірі 765 грн ( сімсот шістдесят пять грн.).

Стягнути з Державного підприємства « Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (юридична адреса м.Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код. ЄДРПУ 14315500) на користь ОСОБА_1 1000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства « Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ