Рішення № 56735378, 18.03.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 263/6887/15-ц

Провадженя№ 2/266/98/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2016 м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області

в складі: головуючого - судді Курбановой Н.М.,

при секретарі Жирковой М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

11.06.2015р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 27 січня 1994 року її мати ОСОБА_3 придбала житловий будинок загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м. розташований за адресою: м Маріуполь, пров. Зелінського, буд. 35. Договір купівлі-продажу житлового будинку був зареєстрований на ОСОБА_2 універсальної товарної біржі і оформлений біржовим контрактом № 1762. 10 лютого 1994 року даний договір був зареєстрований за № 4385 в КП «ОСОБА_2 БТІ» на її ім'я. Земельна ділянка, площею 0,09423 га з цільовим призначенням будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якому розташований вищезазначений будинок належить ОСОБА_3 на підставі держвного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 0700018 за № 314 від 23.04.2004 року. Інвентаризаційна вартість нерухомого майна, а саме житлового будинку становить 31198 грн. Житловий будинок належав ОСОБА_3 на праві особистої власності (ст. 86 ЦК УРСР. 1963 року. Ст. 316 ЦК України). Після покупки житлового будинку в період з 2006 року по 2008 рік її мама за рахунок власних коштів, матеріалів і устаткування з метою поліпшення умов проживання для своєї родини з дозволу органів місцевого самоврядування провела реконструкцію цього будинку, збудувавши дві самовільні житлові прибудови (літера А1-1, А2-1), які за життя не ввела в експлуатацію в установленому законом порядку. 14.03.2014 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, пров. Зелінського, 35 і земельну ділянку, розташовану по вищевказаній адресі. Не введені в експлуатацію житлові прибудови до складу спадщини через відсутність їх правового статусу, оформленого за життя спадкодавця, до складу спадщини не увійшли. Крім неї, дочки померлої спадкоємців першої черги після її смерті немає, як і немає спадкоємців за заповітом, які могли б позбавити її законних підстав прийняття спадщини. Таким чином, вона є спадкоємцем за законом на спадкове майно своєї матері, до складу якого входить майно перераховане вище. На даний момент у зв'язку з тим, що на момент смерті вона проживала зі спадкодавцем і нею фактично прийнято спадок після смерті матері, з метою видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, у встановлений законом термін вона згідно зі ст. 1269 ЦК України звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4 за результатами якого 26.05.2015 року за № 93 / 02-31 останньою було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий буд. 35 по вул. Зелінського в м. Маріуполі через те, що біржовий контракт № 1762 від 27.01.1994 року не відповідає вимогам ст. 227 ЦК УРСР, який діяв в момент його укладення. Проблем з оформленням спадщини на земельну ділянку у неї через відповідності державного акта на землю вимогам закону не виникло. Позивач зараз не може оформити свої спадкові права в установленому законом порядку на вище зазначене нерухоме майно, а саме житловий будинок, так як перешкодою цьому є форма оригіналу правовстановлюючого документа, певна або обрана спадкодавцем за життя. Нерухоме майно, що належить спадкодавцеві під заставою, арештом, предметом за договором найму не знаходиться, сервітут відсутній, судового спору по ньому немає, а також прав у третіх осіб немає, як участь, в статутний фонд юридичних осіб не внесений. Просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок 35, житловою площею 23,2 кв.м., загальною площею 47,3 кв.м., розташований по пров. Зелінського в м Маріуполі Донецької області, після смерті ОСОБА_3, померлої 14.03.2014 року.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5, який діє на підставі договору, до відкритого судового засідання не зявилися, але надали суду заяви, згідно яких просять позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без їх участі.

Представники відповідача ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які діють на підставі довіреностей, до відкритого судового засідання не зявилися, просили розглянути справу у їх відсутність та винести рішення відповідно до норм діючого законодавства з урахуванням їх заперечень.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст.321, 328 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Відповідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив і батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України позивач вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки своєчасно звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини та спадкоємець першої черги ОСОБА_8 від мовився від прийняття спадщини.

Відповідно до п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05. 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія ІІ-УР №124662 виданого 02.11.1959 року, актовий запис № 1623, ОСОБА_9 народилася 20.10.1959 року, в графі батьки зазначені: батько ОСОБА_10 та мати ОСОБА_3 (а.с.21).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, серія ІІІ-НО № 283973, виданого Будинком одруження м.Жданова між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 14.04.1979 року уклали шлюб, актовий запис №1214. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_11, Дружині ОСОБА_11 (а.с.22).

Згідно біржового контракту за № 1762, укладеного 27.01.1994 року на ОСОБА_2 універсальній товарній біржі, між ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу будинку №35 по вул.Зелінського в м.Маріуполь (а.с.8-9).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН №070018 виданого 23.04.2004 року Маірупольським міським управлінням земельних ресурсів, ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 21.01.2004 року за №21/1 є власником земельної ділянки площею 0,0423 га по пров.Зелінського, 35 в м.Маріуполь, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.18-19).

Згідно рішення Колегії Жовтневої районної адміністрації від 26.07.2006 року №273/1, ОСОБА_3 дозволено виконати реконструкцію житлового будинку та будування гаражу зі знесенням частини господарчих побудов за адресою: пров.Зелінського, 35 відповідно до технічної документації комунального підприємства «Міське архітектурне бюро» (а.с.25).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-НО №749541 виданого 15.03.2014 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 померла 14.03.2014 року, актовий запис № 552 (а.с.10).

Згідно реєстраційного посвідчення ОСОБА_2 БТІ від 10.02.1994 року, ціле домоволодіння по пров.Зелінського, 35 в м.Маріуполі зареєстровано за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі біржового контракту №1762 від 27.01.1994 року, записано в реєстраційну книгу за №4385 (а.с.20).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 25.05.2015 року №47, спадкова справа №17-2015, остання прийняла спадкове майно, оскільки постійно мешкала зі спадкодавцем ОСОБА_3 Крім неї спадкоємцем за законом є син спадкодавця ОСОБА_14, який спадщину не прийняв (а.с.47).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №40479947 виданого 25.05.2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано спадкову справу № у спадковому реєстрі 57487739, номер у нотаріуса 17-2015 на імя ОСОБА_3, померлої 14.03.2014 року (а.с.23).

Згідно свідоцтва про право на спадщину посвідченого 03.08.2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3, померлої 14.03.2014 року, а саме: земельної ділянки №35, яка розташована по пров.Зелінського в м.Маріуполі, кадастровий номер 1412300000:04:001:0117, площею 0,0423 га, виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (а.с.74).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 41645291 сформованого 03.08.2015 приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4, земельна ділянка №35, яка розташована по пров.Зелінського в м.Маріуполі, кадастровий номер 1412300000:04:001:0117, площею 0,0423 га, виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за реєстрована за ОСОБА_1 (а.с.76).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 26.05.2015 р. №93/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності буд.35 по пров. Зелінського в м.Маріуполі.

Отже, вивчивши зібрані по справі докази, аналізуючи вищевикладені норми права, суд приходе до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на будинок після смерті ОСОБА_3, померлої 14.03.2014 року, за виключенням самовільно зведених жилих прибудов А1-І, А2-І.

Керуючисьст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинок 35 жилою площею 23,2 кв.м., загальною власністю 47,3 кв.м., по пров.Зелінського в м.Маріуполі, після смерті ОСОБА_3, померлої 14 березня 2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Курбанова Н. М.