Рішення № 56734381, 25.03.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/4866/15-ц

2/221/78/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Волноваський районний суд Донецької області у складі: головуючого судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі - Гуровй Л.Л.,

за участю позивача - не з»явився,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю представника відповідача - не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання дій неправомірними, зобов»язання надати відповідь на звернення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», в якому зазначив, що в грудні 2011 року між ним та відповідачем склалися відносини з приводу надання відповідачем йому послуги в придбанні автомобіля. З 2015 року відповідач почав регулярно збільшувати розмір щомісячних платежів. Законність своїх дій відповідач мотивував збільшенням курсу долара США. Договором, який був укладений між ними, в гривнях , повна вартість автомобіля складає 158102,43 гривень з урахуванням оплати послуг відповідача. Позивач вважає такі дії порушенням вимог Закону України « Про захист прав споживачів». В зв»язку з чим позивач звернувся до відповідача в червні 2015 року письмово , де зазначив дані порушення. Відповідач ухилився від відповіді. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати надати відповідь на його звернення : яким Законом України скасовано, зупинено дію норм аб.5 ч.8 та п. 4 аб. 2 ч.11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» , згідно з якими кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту, вимагати стягнення будь-яких сум, не встановлених в договорі про надання споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

Позивач в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, у присутності його представника ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав , а задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про дату та місце проведення судового розгляду, надав письмові заперечення проти позову. Зазначив, що укладена між ТОВ «АВТО ПРОСТО» і позивачем угода складається є основного тексту угоди, додатку № 1 (анкети учасника) , додатку № 2 ( правила функціонування системи придбання в групах) та додатку № 3. Угода та додатки підписані сторонами і є невід»ємними частинами договору. Умови угоди прописані детально і ясно. Відповідач по справі не надає споживчих кредитів, оскільки предметом угоди є надання послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Згідно КВЕД, в діяльності відповідача не передбачено надання юридичної допомоги.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих позивачем документів: договору застави від 08 лютого 2012 року , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3 , додатку до угоди № 379391 від 06.12.2011 року, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання ОСОБА_2 послуги, спрямованої на придбання автомобілю ОСОБА_4 , 2011 року випуску, який став предметом застави.

Згідно зіст.3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК Україницивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається вст.16 ЦК України.

За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншіспособивідшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян»громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян»під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання)це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріпленихКонституцієюта чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Частиною 1ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян»визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про інформацію»кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обэднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв ( клопотань), зобовязані обєктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забепечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв ( клопотань).

З урахуванням наданих суду відповідей на звернення позивача, суд вважає, що відповідач ТОВ «АВТО ПРОСТО» не надав відповідно до вимог чинного законодавства належну відповідь на звернення позивача ОСОБА_2 щодо вказівки, яким Законом України скасовано, зупинено дію норм аб.5 ч.8 та п. 4 аб. 2 ч.11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» , згідно з якими кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту, вимагати стягнення будь-яких сум, не встановлених в договорі про надання споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною, тим самим , порушив права позивача на інформацію.

Таким чином, суд вважає за необхідно задовольнити позов в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 487 гривень 20 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання дій неправомірними, зобов»язання надати відповідь на звернення задовольнити.

Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_2 неправомірними.

Зобов»язати Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» надати ОСОБА_2 відповідь на його звернення , а саме: яким Законом України скасовано, зупинено дію норм аб.5 ч.8 та п. 4 аб. 2 ч.11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» , згідно з якими кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту, вимагати стягнення будь-яких сум, не встановлених в договорі про надання споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» на користь держави судовий збір 487 гривень 20 копійок.

В повному обсязі рішення складене 25 березня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особою, яка брала участь у справі, але не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення.

Суддя:

25.03.2016