Ухвала суду № 56734252, 10.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3055/16

В справі № 760/4306/16-ц

У Х В А Л А

/ про залишення позовної заяви без руху/

10 березня 2016 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-і особи: Дев»ята Київська державна нотаріальна контора, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду в порядку позовного провадження про встановлення факту належності на праві власності квартири АДРЕСА_1 померлому ОСОБА_2.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 та 258 ЦПК України, а саме:

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З точки зору ст.256 ЦПК України юридичний факт в порядку окремого провадження може бути встановлено, якщо він тягне виникнення безспірного права.

Згідно ст.257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Крім того, відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України№5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Виходячи з цього, в позові не обґрунтовано:

-з якою метою питання про встановлення факту належності квартири померлому ОСОБА_2 позивачем ставиться в позовному провадженні;

-чи підлягають справи про встановлення факту розгляду в порядку позовного провадження;

-які юридичні наслідки потягне за собою встановлення даного факту;

-чи не передбачено законом іншого порядку набуття права власності на спадкове майно при відсутності правовстановлюючого документа на квартиру;

- чому позивачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження не ставиться питання про визнання права власності на квартиру;

-чи є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 і чи відкривалася спадкова справа після його смерті;

-чи існують на даний момент будь-які спори з приводу спадкування після смерті ОСОБА_2

Крім того, відповідно до ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.ч.3,4 ст.235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Виходячи з цього, в позові не зазначено:

-з якою метою, ставлячи питання про встановлення даного факту, в позові зазначаються відповідач та 3-і особи;

-якими діями відповідача - Київської міської ради порушуються права позивача і докази цьому;

-звертаючись до суду з позовом, у позові не зазначається, який матеріально-правовий спір існує між позивачем та відповідачем з приводу даної квартири;

Крім того, відповідно до ст.35 ЦПК України 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Виходячи з цих обставин, в позові не обґрунтовано:

-яким чином рішення в даній справі може вплинути на права та обов»язки 3-х осіб та щодо якої саме із сторін;

Відповідно до ч.3 ст.119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

В порушення даної норми закону позовна заява не підписана ні позивачем, ні його представником.

При таких обставинах, керуючись ст.119 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-і особи: Дев»ята Київська державна нотаріальна контора, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя