Рішення № 56734010, 23.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-2367/16

(№760/1148/16-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 березня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідачем був укладений договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту №0312013530БН/2013-10 від 24.10.2013 року, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_1 кредитну лінію для проведення останньою операцій з використання платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту не більше 12000,00 грн. на строк до 30.09.2015 року, зі сплатою 36% річних.

У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 26.11.2015 року у неї перед позивачем виникла заборгованість в сумі 22669,36 грн., з яких: 11481,96 грн. заборгованість за кредитом; 7209,33 грн. заборгованість за процентами; 2348,14 грн. пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 1629,93 грн. пеня нарахована на прострочену заборгованість за кредитом.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідачем був укладений договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту №0312013530БН/2013-10 від 24.10.2013 року, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_1 кредитну лінію для проведення останньою операцій з використання платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту не більше 12000,00 грн. на строк до 30.09.2015 року, зі сплатою 36% річних.

Встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних коштів.

В свою чергу, ОСОБА_1 скористалась кредитними коштами та свої зобов'язання за кредитним договором від 24.10.2013 року належним чином не виконала.

Згідно п. 4.1 ст. 4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом за поточний місяць здійснюється виходячи з розміру процентної ставки, визначеної згідно з умовами цього договору, на суму фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються кредитором щомісяця, а саме в останній робочий день кожного місяця та в дату припинення дії кредитної лінії починаючи з дня, наступного за днем видачі кредиту по останній робочий день місяця (включно), а у місяці, в якому настане термін, визначений п.п. 2.2 кредитного договору, по дату припинення дії кредитної лінії (включно).

Згідно з п.п. 6.1.2 ст. 6, 7.2.1 ст. 7 кредитного договору, банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту у разі невиконання останнім будь-яких умов кредитного договору, а відповідач в свою чергу зобов'язався повертати кредит не пізніше терміну, який буде зазначений у відповідній вимозі про дострокове повернення кредиту.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором на адресу відповідача була надіслана претензія №153-7/458 від 18.02.2015 року з вимогою про здійснення повного погашення заборгованості за кредитним договором в строк до 27.02.2015 року.

Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без уваги.

Згідно з п.п. 91, 9.2 ст. 9 кредитного договору у разі прострочення сплати заборгованості за кредитом/овердрафтом та/або процентами за кредитом/овердрафтом, відповідач сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати погашення відповідної заборгованості у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1, відповідно до розрахунку її заборгованості перед позивачем, станом на 26.11.2015 року становить 22669,36 грн., з яких: 11481,96 грн. заборгованість за кредитом; 7209,33 грн. заборгованість за процентами; 2348,14 грн. пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 1629,93 грн. пеня нарахована на прострочену заборгованість за кредитом.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила умови договору про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту №0312013530БН/2013-10 від 24.10.2013 року, а тому з неї слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 22669,36 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 1218,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», код ЄДРПОУ 00032112, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Горького, 127, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту №0312013530БН/2013-10 від 24.10.2013 року в сумі 22669,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», код ЄДРПОУ 00032112, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Горького, 127, суму сплаченого судового збору 1218,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя